Постанова № 70997230, 13.12.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13 грудня 2017 року Справа № 814/1957/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач 1) про визнання бездіяльності ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області протиправною та зобов'язання прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу та звільнити позивача від зобов'язань зі сплати єдиного внеску за період з 20.08.2014 р. по 01.12.2015 р.

Ухвалою від 05.12.2017 р. суд залучив в якості другого відповідача по справі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач 2).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що факт настання обставин непереборної сили, який є підставою для списання заборгованості, засвідчений сертифікатом Торгово-промислової палати. Відповідачі протиправно не вчинили дій щодо списання заборгованості з єдиного податку та єдиного внеску.

Відповідач 1 надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

Позивач здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець з 23.04.2008 р. у м. Луганську. З серпня 2014 р. до грудня 2015 р. позивач призупинила підприємницьку діяльність у зв'язку з проведенням АТО.

У грудні 2015 р. позивач змінила місце проживання, виїхавши до м. Миколаєва, де стала на облік як платник податків та єдиного соціального внеску до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Листом від 18.04.2017 р. відповідач 2 повідомив позивача про існування заборгованості з єдиного податку в сумі 5681,77 грн. та з єдиного внеску в сумі 22,59 грн.

Для підтвердження факту обставин непереборної сили позивач звернулася до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, яка сертифікатом від 28.04.2017 р. № 536/07 засвідчила форс-мажорні обставини на території м. Луганська щодо позивача з 20.08.2014 р. до 01.12.2015 р.

У травні та липні 2017 р. позивач зверталася до відповідача 2 з заявою про звільнення її від сплати заборгованості внаслідок дії обставин непереборної сили, однак листом від 28.07.2017 р. відповідач 1 повідомив про відсутність підстав для списання податкового боргу, оскільки заявник зобов'язаний довести настання форс-мажорних обставин, а сертифікат Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 28.04.2017 р. не містить даних про причинно-наслідкові зв'язки настання форс-мажорних обставин.

Спірні правовідносини виникли у період проведення АТО на території Донецької та Луганської областей. Так, указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669) територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція. Згідно додатку, до зазначених населених пунктів належить і м. Луганськ.

Порядок списання безнадійного податкового боргу регулюється нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону № 1669, наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" (далі - Порядок № 577).

Згідно п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у том числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 ПК України встановлено, що під терміном "безнадійний" розуміється, в тому числі, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п. 101.5 ст. 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п.п. 4 п. 2.1 розділу II Порядку № 577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Розділом IV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Крім того, Законом № 1669 у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено п. 9-4 такого змісту:

"Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу."

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно ст. 11 Закону № 1669 Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, позивач має всі підстави для визнання заборгованості зі сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску безнадійною і такою, що підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України. Позивач довела належним чином існування обставин непереборної сили з 20.08.2014 р. по 01.12.2015 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі у своїх запереченнях не навели обґрунтування правомірності своєї бездіяльності в частині невчинення дій щодо списання заборгованості позивача. За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору на загальну суму 1600,00 грн., що й підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який є розпорядником бюджетних коштів - Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області в частині невчинення дій щодо списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1.

3. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 з єдиного податку в сумі 5681,77 грн. та з єдиного внеску в сумі 22,59 грн. за період з 20.08.2014 р. по 01.12.2015 р.

4. Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська