Постанова № 70996243, 21.11.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року №810/1352/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1М.) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі відповідач, ГУ ДФС у Київській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.03.2017 №0002091300 (далі оскаржуване рішення).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Ірпінським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки від 23.12.2016 №1677/10-31-13/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено заниження суми єдиного соціального внеску за 2015 рік з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності.

У звязку з донарахуванням позивачу єдиного соціального внеску, на підставі акта перевірки, Ірпінським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.12.2016 №Ф-0127103113 на 77106,11 грн.

Позивач зазначає, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року по справі №810/1124/17 скасовано вказану вимогу. Оскільки, на підставі зазначеної вимоги, відповідач прийняв рішення від 29.03.2017 №0002091300, яким до позивача застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, то таке рішення, на думку позивача, також підлягає скасуванню.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування доводів зазначив, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI), платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Як наслідок, відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI, ГУ ДФС у Київській області прийнято оскаржуване рішення.

Відповідач наголошує, що вказане рішення прийнято на підставі фактично встановлених порушень вимог законодавства та в порядку передбаченим чинним законодавством України, і є законним та обґрунтованим.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 вирішено розгляд даної адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 18.04.2003 за адресою місця проживання: 08061, Київська обл., Макарівський район, с. Ясногородка, вул. Підлісна, буд. 37, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002471463 від 13.04.2017 (том 1, а.с. 140-143).

Як випливає з матеріалів справи, у період з 28.11.2016 по 09.12.2016 Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. За результатами якої складено акт перевірки від 23.12.2016 №1677/10-31-13/НОМЕР_1 (далі акт від 23.12.2016 №1677/10-31-13/НОМЕР_1) (том 1, а.с. 78-117), у висновках якого встановлено порушення, зокрема, пункту 2 частини першої статті 7, частини одинадцятої статті 8, частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (із змінами та доповненнями), в частині заниження чистого доходу з якого відраховується єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на загальну суму 179696,47 грн. (з урахуванням максимальної величини 222208,00 грн.), що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% в сумі 77106,11 грн.

Суд встановив, що на підставі акта перевірки, Ірпінським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.12.2016 №Ф-0127103113 на суму 77106,11 грн.

Також, за наслідками донарахування 77106,11 грн. єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, Ірпінським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення №0013103113 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.01.2017, яким на позивача накладено штраф у розмірі 7710,61 грн. (том 1, а.с. 51).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящого податкового органу в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги, ГУ ДФС у Київській області рішенням від 23.02.2017 №436/ФОП/10-36-01-04 скасувало його, зазначивши при цьому, що Ірпінським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області правомірно застосовані штрафні санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Водночас, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.01.2017 №0013103113 винесене з порушенням вимог підпункту 3 пункту 2 розділу VII Інструкції №449. Так, у звязку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу що покращення інвестиційного клімату України" від 21.12.2016 №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, внесено зміни у статтю 19-1 ПК, якою визначено перелік функцій контролюючого органу (том 1, а.с. 54-68).

29 березня 2017 року ГУ ДФС у Київській області, розглянувши матеріали документальної планової перевірки акт від 23.12.2016 №1677/10-31-13/НОМЕР_1 та рішення про результати розгляду скарги ГУ ДФС у Київській області від 23.02.2017 №436/ФОП/10-36-01-04, за наслідками донарахування 77106,11 грн. єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на підставі пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI, прийнято рішення №0002091300 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким на позивача накладено штраф у розмірі 7710,61 грн. (том 1, а.с. 16).

Не погодившись із оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно з пунктом 2 частини першої статі 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами пунктів 4, 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 11 ст. 8 Закону №2464-VI).

Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 3 частини одинадцятою статті 25 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Як випливає з змісту акта від 23.12.2016 №1677/10-31-13/НОМЕР_1, перевіркою було донараховано позивачу 179696,47 грн. чистого доходу (прибутку) за 2015 рік, та збільшено базу оподаткування єдиним соціальним внеском до 703580,60 грн. З урахуванням максимальної величини єдиного соціального внеску відповідачем збільшено суму доходу, на яку нараховується єдиний соціальний внесок на 222208,00 грн. - до 259352,00 грн. Відповідач донарахував позивачу 77106,11 грн. єдиного соціального внеску.

Водночас, суд звертає увагу на те, що правильність визначення відповідачем чистого доходу (прибутку) позивача та бази оподаткування єдиним соціальним внеском, а також застосування відповідачем норм законодавства під час вказаного нарахування позивачу єдиного соціального внеску досліджувалось в постанові Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 у справі №810/1124/17 за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Суд у справі №810/1124/17 зазначив, що відповідач не повинен був застосовувати в своїх розрахунках єдиного соціального внеску Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449. Відтак, суд прийшов до висновку, що складена Ірпінським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вимога про сплату боргу (недоїмки) від 23.12.2016 №Ф-0127103113, на підставі акта перевірки №1677/10-31-13/НОМЕР_1 від 23.12.2016, підлягає скасуванню.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 у справі №810/1124/17 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 23.12.2016 №Ф-0127103113. Вказане рішення набрало законної сили 22.08.2017.

Відповідно до частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями частини другої статті 255 КАС визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Слід зазначити, що штрафні санкції, нараховані оскаржуваним рішенням, нараховуються за донарахування єдиного внеску.

Разом з тим, постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 у справі №810/1124/17 встановлено, що відповідачем не доведено правомірність та законність донарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 77106,11 грн., а тому до позивача не можуть бути застосовані штрафні санкції за його донарахування.

Оскільки рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.03.2017 №0002091300, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 7710,61 грн., є похідним від вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.12.2016 №Ф-0127103113, то воно, також, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до статті 94 КАС, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати, а саме, сплачений ним судовий збір в розмірі 640,00 грн., підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.03.2017 №0002091300.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08061, Київська обл., Макарівський район, с. Ясногородка, вул. Підлісна, буд. 37, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5а, ідентифікаційний код: 39393260).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяБасай О.В.