Ухвала суду № 70996221, 08.11.2017, Київський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задоволені заяви про зміну способу

чи встановлення порядку виконання судового рішення

08 листопада 2017 року Справа №810/1376/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,

за участю секретаря судового засідання Радевича В.О.,

за участю:

позивача – не прибув,

представника відповідача – ОСОБА_1,

представника третьої особи – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа - Бориспільський міськрайонний суд Київської області, про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 зазначений позов задоволено частково. Зокрема, суд зобов’язав Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_2, секретаря судових засідань Бориспільського міськрайонного суду Київської області, заробітної плати (з урахуванням надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу) за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 відповідно до вимог статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції Закону від 07.07.2010 р. №2453-VI) та за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 - відповідно до вимог статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII).

1 липня 2016 року суд видав виконавчий лист.

27 жовтня 2017 року до Київського окружного адміністративного суду від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (далі - ТУ ДСА) надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі. Заява мотивована тим, що ТУ ДСА позбавлене змоги виконати вказане судове рішення у повному обсязі, адже, фінансування всіх судів в Україні, а також забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, який щорічно має затверджуватися парламентом виключно у формі Закону. Органи державної судової адміністрації не наділені повноваженнями приймати (затверджувати) доходи та встановлювати бюджетні призначення, з огляду на наділення такими виключними повноваженнями тільки Верховної Ради України.

Зобов’язаною особою перед працівниками загальних місцевих судів є Держава, джерелом вишити коштів - Державний бюджет України, а не Державна судова адміністрація України та відповідні територіальні управління, а саме - ТУ ДСА.

На думку ТУ ДСА, суд не з’ясував питання виділення з бюджету цільових коштів у розмірі, необхідному для задоволення позову, а також не дослідив порядок розподілу бюджетних коштів. Задовольняючи позовні вимоги, суд не звернув увагу, що, зобов’язавши саме ТУ ДСА здійснити перерахунок та виплатити позивачу певні грошові кошти, порушуються перед усім права працівників суду в якому він працював, оскільки відповідно з додатком 8 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", передбачений окремий розподіл видатків Державного бюджету України на 2017 рік в розрізі кожного місцевого суду всіх юрисдикцій і рівнів, у зв’язку з чим будь-які виплата виплачуються в межах розподілу видатків, передбачених кошторисом відповідного суду, згідно з Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік".

Державна судова адміністрація України, як головний розпорядник коштів Державного бюджету України в сфері судової системи, керуючись нормами бюджетного законодавства, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснює лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Здійснення таких платежів, як виплата з бюджету недоотриманих коштів на користь суддів за їх задоволеними позовами до неї Державної судової адміністрації України і ТУ ДСА без наявності відповідного бюджетного призначення та не в межах бюджетних асигнувань законодавством не передбачено.

У межах спірних відносин стягнення недоотриманих коштів можливо безпосередньо з Державного бюджету України шляхом встановлення факту недофінансування заявлених до отримання коштів, що не було встановлено Київським окружним адміністративним судом. Тобто, судом вирішено право позивача, але не визначений механізм виконання зазначеного рішення.

Відповідно до положення про ТУ ДСА та Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади", Бюджетного кодексу України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" територіальне управління є бюджетною установою, яка фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету України в межах, передбачених Законом України про державний бюджет на відповідний рік, виходячи з цього усі рахунки територіального управління відкриті в органах Державного казначейства України. У зв’язку з тим, що виконання постанови суду потребує здійснення перерахунку та виплати коштів державним органом на користь позивача, тому повинно здійснюватися за рахунок зазначеної вище програми органами Казначейства. ТУ ДСА здійснений перерахунок заробітної плати ОСОБА_3 та згідно рішення суду нараховано 65538,23грн. Однак, виплата спірних коштів можливе лише при здійсненні додаткового фінансування, а саме на бюджетну програму "Виконання рішень судів на користь суддів" для здійснення відповідних виплат.

З огляду на зазначене, та те що механізм виконання відповідних рішень судів передбачає закладення в Державний бюджет України на подальші роки відповідних сум, за рахунок яких у майбутньому буде здійснено виплату недоотриманих коштів на користьпрацівників судів, ТУ ДСА просить змінити спосіб і порядок виконання постанови суду.

А саме, шляхом стягнення коштів у сумі 65 538,23 грн. на користь ОСОБА_2 з бюджетної програми "Виконання рішень судів на користь суддів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вказану заяву та просив задовольнити її, а позивач поклався на розсуд суду.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній адміністративній справі, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд зазначає наступне.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, статтею 263 КАС передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Отже, із зазначених правових норм випливає, що підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

Як зміну способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Із заяви ТУ ДСА випливає, що виконання постанови суду неможливе через те, що за судовим рішенням боржником є ТУ ДСА, а щоб належно виконати судове рішення, необхідно зміни способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення коштів з бюджетної програми "Виконання рішень судів на користь суддів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

З огляду на зазначене, виконання постанови суду фактично можливе, суд вважає, що відсутні підстави для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 КАС, було б підставою для зміни способу і порядку його виконання.

Суд звертає увагу на те, що як зміну способу і порядку виконання рішень слід розуміти вжиття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Указані норми не містять виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Проте, суд вважає, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Суд звертає увагу на те, що визначивши стягнення коштів з бюджетної програми "Виконання рішень судів на користь суддів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, суд фактично змінить суть постанови від 08.06.2016, що суперечить статті 263 КАС.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом України у постановах від 14.04.2015 у справі №21-75-15, від 11.11.2014 у справах №№21-394а14, 21-475а14, від 13.01.2015 у справі №21-604а14, від 17.02.2015 у справі №21-622а14, та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.02.14 у справі К/800/598/14.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заява ТУ ДСА про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній адміністративній справі задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 160, 165, 263 КАС, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа - Бориспільський міськрайонний суд Київської області, про зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Басай О.В.