Ухвала суду № 70995046, 12.12.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

з участю представника ПАТ “Укрсоцбанк” - ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” на ухвалу судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 02.11.2017 р. за заявами ОСОБА_2, ОСОБА_4 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ПАТ “Укрсоцбанк”, третя особа — ОСОБА_5 про припинення договору поруки,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2017 р. ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до суду із вказаним позовом.

Крім того, у жовтні цього ж року позивачі звернулися в суд із заявою, у якій просили вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони проводити опис та продаж нерухомого майна, належного позивачам.

Ухвалою судді Кременецького районного суду від 02.11.2017 р. заяву задоволено. Заборонено державному виконавцю вчиняти будь - які виконавчі дії, пов'язані із описом та відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_2 та ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ПАТ “Укрсоцбанк” просить ухвалу судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Представник банку вказав, що суд, задовольняючи заяву, не взяв до уваги ту обставину, що нерухоме майно позивача ОСОБА_2 перебуває в іпотеці, у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 770/9-635 від 27.02.2008 р., який був укладений між ПАТ “Укрсоцбанк” та ОСОБА_2, що дає право банку у випадку невиконання зобов'язань за указаним кредитним договором задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації предмета іпотеки першочергово перед іншими кредиторами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ “Укрсоцбанк” підлягає до часткового задоволення.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2, ОСОБА_4, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо.

Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_2, ОСОБА_4 оспорили у суді договори поруки за № 770/15-456 та № 770/15-454 від 27.02.2008 р., укладними із акціонерним комерційним банком соціального розвиту “Укрсоцбанк”, які укладені для забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 770/9-635 від 27.02.2008 р.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 просили вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони проводити опис та продаж нерухомого майна, належного позивачам, посилаючись на те, що у відділі ДВС знаходяться виконавчі листи про стягнення із позивачів коштів згідно рішення суду, яке вступило у законну силу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечети позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд розглядаючи заяву про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заявниками при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову, у порушення ст. 151 ЦПК України належним чином не обґрунтовано причин, у зв'язку із якими потрібно забезпечити позов та не надано будь якої іншої інформації, яка б давала можливість зробити висновок про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Представник ПАТ “Укрсоцбанк” в апеляційній скарзі вказав, що нерухоме майно позивача ОСОБА_2, перебуває в іпотеці, у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 770/9-635 від 27.02.2008 р., який був укладений між ПАТ “Укрсоцбанк” та ОСОБА_2, що дає право банку, у випадку невиконання зобов'язань за указаним кредитним договором, задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації предмету іпотеки першочергово перед іншими кредиторами.

Також, представник банку вказав, що судом не враховано того факту, що позивачі оскаржують не іпотечний договір від 12.04.2008 р., а договори фінансової поруки, тому оскаржувана ухвала може призвести до порушення прав банку, як іпотекодержателя.

Із наявної у матеріалах справи копії іпотечного договору від 12.04.2008 р., що був укладений між АКБ “Укрсоцбанк” та ОСОБА_4, видно, що у якості виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 770/38-110-07 від 12.04.2007 р., іпотекодавець передала в іпотеку банку належне їй нерухоме майно — житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Сонячній 30а, Кременецького району, Тернопільської області, що належить їй на праві власності.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачі оспорюють у суді договори поруки за № 770/15-456 та № 770/15-454 від 27.02.2008 р., які укладені із акціонерним комерційним банком соціального розвиту “Укрсоцбанк”, які виступали у якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 770/9-635 від 27.02.2008 р.

Тому, колегія суддів вважає, що суд задовольняючи заяву позивачів, неповно дослідив обставини, що мають значення для вирішення вказаної заяви, не надавши при цьому належної правової оцінки, тому що заборона державному виконавцю вчиняти будь які виконавчі дії, пов'язані із описом та відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_2 та ОСОБА_4, у даному випадку буде порушувати право ПАТ “Укрсоцбанк”, як іпотекодержателя, згідно вказаного договору іпотеки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що ухвалу судді Кременецького районного суду від 02.11.2017 р. слід скасувати, передавши питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судом було порушено порядок, який встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” — задовольнити частково.

Ухвалу судді Кременецького районного суду від 02.11.2017 р. скасувати, постановивши нову ухвалу, якою передати дане питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду не оскаржується.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно: