Рішення № 70988870, 30.11.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 553/6771/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлостоцької О.В.

при секретарі Теліціній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка Донецької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2017 року до суду надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом заявою ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заяви, з урахуванням поданих уточнень, заявник зазначив, що заочним рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 лютого 2013 року позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості були задоволені та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за кредитним договором та судовий збір. 17 червня 2016 року між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/21, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/11-134/51 від 11 січня 2008 року укладеним між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2, перейшло до ПАТ «Вектор Банк». 17 червня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 265/ФК-16, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 014/11-134/51 від 11 січня 2008 року укладеним між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». На даний час у заявника виникла необхідність у відновленні втраченого провадження для подальшого звернення до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження. На підставі викладного просить відновити втрачене судове провадження по цивільній справі за позовомПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 12 лютого 2013 року.

Представник заявника – ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» – в судове засідання не з’явився, звернувся з заявою про розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження за його відсутності, в якій заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив заяву задовольнити.

Заінтересовані особи – представник ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», ОСОБА_2, ОСОБА_3 – в судове засіданні не з’явились, причини неявки не повідомили, про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлялися належним чином.

З’ясувавши позицію заявника, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 404 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» розпорядженням Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визнання територіальної підсудності справ» від 02 вересня 2014 року визначено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам, зокрема, для справ, підсудних Червоногвардійському районному суду м. Макіївка Донецької області, визначена підсудність Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області.

Якщо місцевий суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то відновлення втраченої справи здійснюється судом за територіальною підсудністю судових справ, визначеною згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"або ст. ст. 1, 3 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».

Судом встановлено, що позовна заява ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 12 листопада 2012 року надійшла до Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області, де цього ж дня було заведено обліково-статистичну картку на цивільну справу (позовне провадження), справа № 553/6771/12, провадження по справі № 2/271/168/13 (а.с. 54); суть позову зазначено – про стягнення суми боргу за кредитним договором, рух цивільної справи відображено в обліково-статистичній картці на цивільну справу (позовне провадження), зокрема, ухвалою судді від 29 листопада 2012 року відкрито провадження у справі; справу розглянуто 12 лютого 2013 року з винесенням заочного рішення, яким позов задоволено повністю; рішення суду від 12 лютого 2013 року набрало законної сили 23 лютого 2013 року.

Як вбачається із заочного рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 лютого 2017 року (а.с. 55) позовні вимоги були задоволені, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Базового відділення Донецької ОД ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/11-134/51 в розмірі 21972 грн. 63 коп., заборгованість за кредитним договором № 014/11-134/52 в розмірі 638085 грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3306 грн. 00 коп.

Зазначені обліково-статистична картка на цивільну справу (позовне провадження) справа № 553/6771/12 (провадження № 2/271/168/13) та заочне рішення суду у цій справі, судом одержані з електронної бази даних Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області, доступ до якої наданий Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено період проведення антитерористичної операції як час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; визначено територію проведення антитерористичної операції як територію України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (зі змінами) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в тому числі м. Макіївка Донецької області.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» в районі проведення антитерористичної операції на час її проведення може бути встановлено спеціальний порядок; на вимогу керівників учасників антитерористичної операції підприємства, установи та організації, що знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, частково або повністю припиняють свою роботу.

Цивільні справи, що перебували в архіві Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області, у зв’язку із дією розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року щодо зміни територіальної підсудності справ, на зберігання до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області не надходили.

Виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному законодавству, суд за таких обставин вважає обґрунтованим висновок про можливу втрату судового провадження в цивільній справі № 553/6771/12 за позовом заявою Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Для відновлення тексту заочного рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 лютого 2013 року по цивільній справі № 553/6771/12 також використано електронну копію заочного рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 лютого 2013 року по цивільній справі № 553/6771/12 за позовом ПАТ “ОСОБА_1 Аваль” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка підписана електронним цифровим підписом судді та внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с. 4-6).

З матеріалів заяви про відновлення втраченого судового провадження вбачається, що 17 червня 2016 року між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/21, відповідно до якого ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» передало (відступило) ПАТ «Вектор Банк» право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/11-134/51 від 11 січня 2008 року, укладеним між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 (а.с. 7-10).

17 червня 2016 року між ПАТ «Вектор Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено договір про відступлення права вимоги № 265/ФК-16, відповідно до якого ПАТ «Вектор Банк» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/11-134/51 від 11 січня 2008 року, укладеним між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 (а.с. 11-13).

Тобто, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» є правонаступником ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України передбачає процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. При цьому суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу, а всі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони було обов’язкові для особи.

Як вбачається з п. 38 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року, за правилами розділу IX ЦПК відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою (зміст якої визначено статтею 405 ЦПК) осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду.

Статтею 403 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.

Зі статті 407 ЦПК України вбачається, що при розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.408 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів, суд вважає встановленим зміст заочного рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відновлення зазначеного рішення суду заявнику необхідно для реалізації своїх прав та законних інтересів, як правонаступника стягувача, шляхом звернення судового рішення до виконання, а тому, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про відновлення втраченого судового провадження в частині змісту судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 402-409 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовольнити.

Частково відновити втрачене судове провадження в цивільній справі № 553/6771/12, яка розглядалась Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, за позовом заявою Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 лютого 2013 року у справі № 553/6771/12 в наступній редакції:

12.02.2013

Справа № 2/271/168/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року м. Макіївка

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Маркєлова Р.І.

при секретарі Когунь А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення суми боргу за кредитним договором, вказуючи, що 11.01.2008 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено два кредитних договору № 014/11-134/51, згідно з умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 35 000,00 гривень строком погашення до 25 грудня 2017 року та кредитний договір № 014/11-134/52, згідно з умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 685 000,00 гривень строком погашення до 25 грудня 2017 року. Відповідачка прийняла на себе зобов’язання сплачувати за користування кредитом 16,0 % річних. З метою забезпечення повернення кредиту, 11.08.2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №014/11-134/52/1. Згідно з умовами поруки, ОСОБА_3 узяв на себе на добровільних засадах забов’зання перед банком відповідати у повному обсязі. 21.10.2008 року на адресу ОСОБА_3 надіслали листи-попередження про дострокове стягнення, однак, п теперішній час заборгованість за двох кредитів складає 660 058, 044 гривень. Позивач повністю виконав свої зобов’язання за договором, але, у порушення умов договору, відповідачка не виконала свої зобов’язання за договором у повному обсязі, і станом на 14 лютого 2012 року заборгованість складає 21 972,63 гривні.

Пунктом 1.9. кредитного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за вказаним договором, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом.

Представник позивача, яка діяла на підставі довіреності, у судовому засіданні підтримала позов і просила суд його задовольнити.

Відповідачі до суду не з’явилися, про причину неявки суду не повідомили, хоча були повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, у зв’язку з чим суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.

В ході судового розгляду з наданих суду доказів встановлено, 11.01.2008 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено два кредитних договору № 014/11-134/51, згідно з умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 35 000,00 гривень строком погашення до 25 грудня 2017 року та кредитний договір № 014/11-134/52, згідно з умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 685 000,00 гривень строком погашення до 25 грудня 2017 року. Відповідачка прийняла на себе зобов’язання сплачувати за користування кредитом 16,0 % річних. З метою забезпечення повернення кредиту, 11.08.2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №014/11-134/52/1. Згідно з умовами поруки, ОСОБА_3 узяв на себе на добровільних засадах забов’зання перед банком відповідати у повному обсязі. 21.10.2008 року на адресу ОСОБА_3 надіслали листи-попередження про дострокове стягнення, однак, п теперішній час заборгованість за двох кредитів складає 660 058, 044 гривень. Позивачем повністю виконано свої зобов’язання за договором, але, у порушення умов договору, відповідачка не виконала свої зобов’язання за договором у повному обсязі, і станом на 14 лютого 2012 року заборгованість складає за кредитним договором № 014/11-134/51 – 21 972,63 гривні, та за кредитним договором № 014/11-134/52 – 638 085,81 гривні.

Пунктом 1.9. кредитного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за вказаним договором, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася та сплати процентів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному об’ємі. З відповідачів у солідарному порядку слід стягнути на користь позивача суму заборгованості за договором кредиту у повному об’ємі. На підставі ст. 88 ЦПК України суд також вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 3 306,00 гривень.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 14, 88, 213-215 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Базового відділення Донецької ОД ВАТ “ОСОБА_1 Аваль” заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 972 ( двадцять одну тисячу дев’ятсот сімдесят дві) гривні 63 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Базового відділення Донецької ОД ВАТ “ОСОБА_1 Аваль” заборгованість за кредитним договором в розмірі 638 085 (шістсот тридцять вісім тисяч вісімдесят п’ять) гривень 81 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Базового відділення Донецької ОД ВАТ “ОСОБА_1 Аваль” витрати по сплаті судового збору у сумі 3 306 (три тисячі триста шість) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через даний районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ

Рішення у справі може бути оскаржено лише в частині дій суду щодо відновлення втраченого провадження в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: