Постанова № 70986710, 30.11.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25139/17

Провадження № 2-а/761/604/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - ЦОУПФУ в м.Києві) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення ЦОУПФУ в м.Києві від 03.07.2017 року № 36653/05 щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІII, а також зобов'язати ЦОУПФУ в м.Києві призначити йому з 02.06.2017 року пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІII.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.06.2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої були додані всі необхідні документи. Разом з тим, листом відповідача від 03.07.2017 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії з посиланнями на те, що станом на 01.05.2016 року в нього немає 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, у зв'язку з чим підстави для призначення пенсії відсутні. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 19.07.2017 року у справі було відкрито скорочене провадження.

Відповідачу у встановленому законом порядку було направлено копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданих до неї документів, а також надано строк для подачі письмових заперечень проти позову.

Разом з тим, відповідачем у передбачений законом строк до суду заперечення подано не було.

Згідно з ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання у справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, позивач з 01.06.2017 року був звільнений із займаної посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком відповідно до ст. 38 КЗпП України. Державна служба припинена згідно зі ст. 86 Закону України «Про державну службу».

02.06.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та всіма необхідними документами у відповідності до Закону України «Про державну службу». На момент звернення за призначенням пенсії вік позивача становив 62 роки та 8 місяців.

Разом з тим, листом відповідача від 03.07.2017 року № 36653/05 відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що ним станом на 01.05.2016 року не підтверджено 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Як вбачається з наданої позивачем копії трудової книжки та витягу з послужного списку архівної особової справи позивача, останній перебував на наступних посадах:

- з 01.09.1973 року по 20.06.1978 року навчання в КТУ;

- з 21.07.1978 року по 09.09.1980 року проходив службу в Збройних силах;

- з 05.01.1981 року по 18.03.1997 року інженера-технолога заводу «Квазар»;

- з 20.03.1997 року по 01.04.1998 року державного податкового інспектора відділу реєстрації та контролю застосування ККА, акцизних марок Управління документальних перевірок юридичних осіб на конкурентній основі. Прийняв присягу державного службовця;

- з 01.04.1998 року по 11.05.1999 року старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу оперативного контролю Управління документальних перевірок юридичних осіб на конкурентній основі. Присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби ІІІ рангу;

- з 11.05.1999 року по 11.05.2000 року головного державного податкового ревізора-інспектора відділу оперативного контролю Управління документальних перевірок юридичних осіб на конкурентній основі;

- з 11.05.2000 року по 21.11.2000 року головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контролю за розрахунками із споживачами Управління документальних перевірок юридичних осіб. Звільнений із займаної посади для подальшої роботи в ДПІ у Московському районі м.Києва на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України;

- з 22.11.2000 року по 10.02.2001 року головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок податкового законодавства в сфері торгівлі та громадського харчування Управління контролю за розрахунками зі споживачами за рішенням конкурсної комісії по переводу ДПІ у Ленінському районі м.Києва;

- з 10.02.2001 року по 07.02.2002 року начальника відділу перевірок підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг Управління контролю за розрахунковими операціями та сферою готівкового обігу. Звільнений з посади в порядку переводу до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України;

- з 08.02.2002 року по 29.07.2005 року начальника відділу оперативного контролю Управління податкового аудиту та валютного контролю. Присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби ІІ рангу;

- з 29.07.2005 року по 01.09.2005 року начальника відділу документальних перевірок по контролю за справлянням місцевих, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів Управління контрольно-перевірочної роботи;

- з 01.09.2005 року по 20.02.2007 року завідувача сектору контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб відділу оподаткування фізичних осіб;

- з 20.02.2007 року по 01.10.2007 року головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи суб'єктів господарювання діяльності Управлянні оподаткування фізичних осіб на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника;

- з 01.10.2007 року по 30.11.2007 року головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи суб'єктів господарювання діяльності Управлянні оподаткування фізичних осіб на період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами основного працівника. Присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби І рангу. Звільнений із займаної посади в порядку переводу до Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України;

- з 03.12.2007 року по 01.08.2008 року начальника четвертого відділу з надання відповідей на запитання платників податків;

- з 01.08.2008 року по 06.07.2011 року начальника шостого відділу з надання відповідей на запитання платників податків. Присвоєно спеціальне звання радника податкової служби ІІ та І рангу;

- з 06.07.2011 року по 07.05.2013 року начальника другого відділу Управління надання податкових консультацій та інформаційно-довідкових послуг засобами електронного зв'язку. Звільнений із займаної посади в порядку переводу до Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України;

- з 08.05.2013 року по 16.10.2014 року начальника другого відділу Управління надання податкових консультацій та інформаційно-довідкових послуг засобами електронного зв'язку. Присвоєно 8 ранг державного службовця. Присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи І рангу;

- з 16.10.2014 року по 01.06.2017 року начальника другого відділу Управління Контакт-центр Інформаційно-довідкового департаменту ДФС. Звільнений із займаної посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Так, пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень цього ж закону для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 46 Закону України від 10.12.2015 року «Про державну службу» визначені особливості стажу державної служби, зокрема пунктом 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються:

1) час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону;

2) час перебування на посаді народного депутата України;

3) час перебування на посадах працівників дипломатичної служби;

4) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

5) час перебування на посадах суддів;

6) час перебування на посадах прокурорів;

7) час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання;

8) час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом;

9) період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом;

10) час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;

11) час перебування на посадах радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем'єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також на посадах патронатних служб в інших державних органах.

Відповідно до п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМ України від 25.03.2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу».

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Отже, суд приходить до висновку, що період роботи позивача на посадах державного податкового інспектора, державного податкового ревізора-інспектора, головного податкового інспектора, начальника відділу, завідувача сектору Державної податкової інспекції та Інформаційно-довідковому департаменті Міндоходів (ДФС) з 20.03.1997 року по 01.06.2017 року, а саме 20 років 2 місяці та 2 дні, зараховується до стажу державної служби, у зв'язку із чим відмова відповідача у призначенні пенсії державного службовця є протиправною.

Зокрема, вбачається, що за час перебування позивача на вказаних посадах йому присвоювались спеціальні звання та ранги, що є передумовою для зарахування вказаного стажу до державної служби на підставі п.7 ст. 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року.

Крім того, частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї станом за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язані із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом «в» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був також зарахувати час проходження позивачем військової служби з 21.07.1978 року по 09.09.1980 року, а саме 2 роки 1 місяць та 19 днів, до його стажу державної служби.

Отже, загалом, позивач має стаж роботи на державній службі - більше 22 років.

Зокрема, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» чоловiки, якi досягли вiку 62 роки. До досягнення зазначеного вiку право на призначення пенсiї мають чоловiки 1955 року народження i старшi пiсля досягнення ними, зокрема, 61 рiк 6 мiсяцiв - якi народилися з 1 сiчня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.

Судом встановлено, що позивач народився 09.09.1954 року, а станом на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії останньому виповнилось 62 роки 8 місяців, та він станом на 01.05.2016 року займав посаду державної служби та мав більше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Отже, позивач має право на призначення пенсії державного службовця.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, будь-яких доказів щодо правомірності відмови у призначенні пенсії позивача відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, в зв'язку з чим вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ЦОУПФУ в м.Києві від 03.07.2017 року № 36653/05 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІII, а також зобов'язати ЦОУПФУ в м.Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІII, починаючи з 02.06.2017 року.

Крім того, оскільки рішення суд ухвалив на користь позивача, за рахунок Державного бюджету України на підставі ч.1 ст. 94 КАС України підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладене у листі від 03 липня 2017 року № 36653/05 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІII.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІII, починаючи з 02 червня 2017 року.

Стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: