Рішення № 7098241, 03.12.2009, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2 - 2436/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання - Лукіянчиній Т.І.,

за участю - позивачки ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини , -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В позовній заяві зазначено, що позивачка ОСОБА_1 знаходитися з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 19 серпня 2006 р., від якого мають малолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її повному матеріальному утриманні. Відповідач у добровільному порядку не приймає участі у матеріальному утриманні дитини. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила позов задовольнити.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 листопада 2009 р. і до досягнення сином повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 500 (пятсот) грн. 00 коп., щомісячно. Крім того, при визначенні розміру аліментів, просив враховувати те, що значну частину коштів він витрачає на оплату квартири, за договором найму.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 19 серпня 2006 р. виконкомом Воронівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, серія НОМЕР_1, виданого Воронівською сільською Радою Вознесенського району Миколаївської області 19 серпня 2006 р. (а.с.4).

Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Воронівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області 05 листопада 2007 р. (а.с.5).

Згідно довідки Воронівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області №868 від 05 листопада 2009 р., малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на даний час проживає разом з матірю за адресою: АДРЕСА_1 та окремо від батька і знаходиться на утриманні позивачки (а.с.9).

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що батько і мати мають рівні права та обовязки щодо своїх дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обовязку визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України враховує обставини справи, стан здоровя, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, інших непрацездатних осіб на своєму утриманні останній немає.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Проте, правом для надання доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач ОСОБА_2 не скористався та не надав до суду докази на підтвердження того, що він має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу одержує в натурі, оскільки лише в даному випадку, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. За таких обставин, суд не приймає до уваги визначений відповідачем спосіб стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, оскільки він не відповідає фактичним обставин справи.

Окрім того, твердження відповідача про те, що він значну частину коштів витрачає на оплату квартири за договором найму, не може бути враховано судом при визначені розміру аліментів на утримання дитини, оскільки не підтверджується матеріалами справи.

Отже, оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, який є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, зобовязаний до утримання дитини та має можливість сплачувати аліменти. Проте, відповідач не виконує свого обовязку щодо утримання сина, оскільки добровільно не надає матеріальної допомоги, достатньої для задоволення розумних потреб.

Згідно ст.183 СК України, за загальним правилом, частка заробітку (доходу) матері чи батька, яка підлягає стягненню, як аліменти на дитину, визначається судом.

При вирішенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище відповідача, та приходить до висновку, що останній має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини й вважає можливим визначити їх в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на утримання дитини, в якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами не укладався, тому, при вищезгаданих обставинах з відповідача можуть бути стягнуті аліменти на утримання сина на користь позивачки.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу предявлення позову 05 листопада 2009 р. і до досягнення дитиною повноліття.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця села Киселівка Снігурівського району Миколаївської області, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 листопада 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця села Киселівка Снігурівського району Миколаївської області, судовий збір в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. на користь держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р №31415537700007).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця села Киселівка Снігурівського району Миколаївської області, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в особі Державного бюджету м. Вознесенськ (банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р №31210259700007, МФО 826013, код платежу 22050000) в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Т.В. Серебрякова