Справа № 2 - 2433/2009 р .
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Серебрякової Т.В.,
при секретарі судового засідання - Лукіянчиній Т.І.,
за участю - позивачки ОСОБА_3.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей , -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2009 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
В позовній заяві зазначено, що позивачка ОСОБА_3 знаходилась з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 17 травня 2003 р., який було розірвано. Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 29 січня 2008 р, про що було видано свідоцтво про розірвання шлюбу. Від даного шлюбу сторони мають малолітніх дітей доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, які проживають разом з позивачкою та знаходиться на її повному матеріальному утриманні. Відповідач у добровільному порядку не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дітей. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила позов задовольнити.
В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 листопада 2009 р. і до досягнення ними повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення позивачкою до суду - 11 листопада 2009 р. і до досягнення дітьми повноліття.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 17 травня 2003 р. Вознесенським міськвідділом реєстрації актів громадянського стану Миколаївської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, та ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження.
Від даного шлюбу сторони мають малолітніх дітей доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області 17 травня 2003 р., та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 01 червня 2006 р.
Шлюб між сторонами розірвано. Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 29 січня 2008 р., про що було видано свідоцтво про розірвання шлюбу.
Згідно довідки від 22 жовтня 2009 р., виданої головою квартального комітету, малолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, таОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, зареєстровані разом з матірю за адресою: АДРЕСА_2.
В судовому засіданні також встановлено, що малолітні діти проживають разом з позивачкою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та окремо від батька і знаходиться на утриманні останньої. Відповідач ОСОБА_2, в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання дітей.
Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що батько і мати мають рівні права та обовязки щодо своїх дітей.
Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України враховує обставини справи, матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідача. Згідно ст.183 СК України, за загальним правилом, частка заробітку (доходу) матері чи батька, яка підлягає стягненню, як аліменти на дитину, визначається судом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, інших непрацездатних осіб на своєму утриманні останній немає.
Отже, оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, який є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, зобовязаний до утримання дітей та має можливість сплачувати аліменти. Проте, відповідач не виконує свого обовязку щодо утримання дітей, оскільки добровільно не надає матеріальної допомоги, достатньої для задоволення розумних потреб.
При вирішенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище відповідача, та приходить до висновку, що останній має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей й вважає можливим визначити їх в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно та до досягнення дітьми повноліття.
Згідно зі ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на утримання дитини, в якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами не укладався, тому, при вищезгаданих обставинах з відповідача можуть бути стягнуті аліменти на утримання дітей на користь позивачки.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітніх дітей доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, і доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу предявлення позову 11 листопада 2009 р. і до досягнення дітьми повноліття.
В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.
Керуючись ст. ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця міста Вознесенська, Миколаївської області, аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання малолітніх дітей: доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , і доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 листопада 2009 року і до досягнення ними повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця міста Вознесенська, Миколаївської області, судовий збір в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. на користь держави в особі місцевого бюджету м. Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р №31415537700007).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця міста Вознесенська, Миколаївської області, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в особі Державного бюджету м. Вознесенськ (банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р №31210259700007, МФО 826013, код платежу 22050000) в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Т.В. Серебрякова
Судове рішення № 7098239, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 02.12.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2433/2009. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: