Ухвала суду № 70973263, 14.12.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15905/15-ц

Провадження № 2-р/127/21/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2017 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Тонкопій Ю.І.,

заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця ОСОБА_1 про роз’яснення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2016 року у справі № 127/15905/15 – ц,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця ОСОБА_1 01.12.2017 року звернувся до суду з заявою про роз’яснення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2016 року, мотивуючи свою заяву тим, що 13.01.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області розглянута справа за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. За результатами розгляду справи суд ухвалив рішення яким позов задоволено та з поміж іншого вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру №143, загальною площею 48 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, будинок № 51 та належить на праві власності ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в рахунок задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», що виникли внаслідок невиконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором № 11230988000 від 08.10.2007 року в розмірі 45807 (сорок п’ять тисяч вісімсот сім) доларів 70 центів США та 20271 (двадцять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 03 коп. Вказаним рішенням суду встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною 30 066 доларів США, що станом на 03.11.2015 року еквівалентно 691984 (шістсот дев’яносто одна тисяча дев’ятсот вісімдесят чотири) гривень.

Заявник зазначає, що вказане рішення є для нього не зовсім зрозумілим стосовного того, за якою вартістю передавати квартиру на реалізацію, так як станом на 29.11.2017 року курс української гривні до американського долару змінився, в порівнянні з курсом, що існував на день ухвалення рішення.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з відповідною заявою про роз’яснення рішення суду.

Представник Центрального відділу ДВС, заявник по справі ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що доводи внесеної на розгляд суду заяви він підтримує, а тому просив роз’яснити рішення суду.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з’явились, що відповідно до диспозиції ст. 221 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення суду.

Суд, заслухавши заявника, дослідивши доводи заяви, та матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту; подання заяви про роз’яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання.

При розгляді цивільних справ суди, відповідно до ст.11 ЦПК України розглядають цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до статті 221 ЦПК роз’яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію; зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду; роз’яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до виконання; якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, в тому числі і шляхом вчинення нових процесуальних дій, спрямованих на встановлення тих обставин, що не були предметом дослідження.

Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Рішення суду, постановлене у справі, є простим, доступним, зрозумілим, таким, що не припускає різного тлумачення. У цьому зв’язку суд не вбачає підстав для роз’яснення рішення суду, оскільки ті питання, які представник заявника просить суд роз’яснити не були предметом судового дослідження (суд під час ухвалення рішення не прописував процедуру виконання рішення, яка при примусовому виконанні через органи ДВС регламентується спеціальним законом, а лише визначив спосіб). Питання постановлені заявником для роз’яснення судом виходять за межі предмету розгляду, вони пов’язані з процедурою виконання рішення, а не тлумачення ухваленого судом рішення, яке неможливо виконати через його незрозумілість.

Окрім наведеного суд зазначає, що заявник не зазначає які частини рішення суду є для нього незрозумілими та які саме частини рішення він просить викласти більш повно та чітко, його доводи по своїй суті зводяться до того, що він просить суд роз’яснити яким чином підлягає виконанню рішення, (за якою вартістю передавати квартиру на реалізацію), з огляду на те, що з часу ухвалення рішення по час його фактичного виконання пройшов значний проміжок часу, а як наслідок змінився курс української гривні до американського долара США.

У цьому зв’язку суд зазначає, що в резолютивній частині рішення суду чітко, зрозуміло та доступно встановлено початкову ціну реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів на рівні 30066 доларів США, що станом на 03.11.2015 року становило 691984 грн. В основу рішення в цій частині було покладено чинний станом на час розгляду справи висновок суб’єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 (а.с. 143)

Вказана початкова ціна реалізації предмету іпотеки була наведена в резолютивній частині рішення суду на виконання вимог Верховного Суду України, які неодноразово висловлювались в його постановах, які є обов’язковими для врахування під час розгляду аналогічних справ, зокрема, але не обмежуючись в Постанові Верховного Суду України від 09.12.2015 року (справа № 6 – 2479цс15).

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Таким чином суд зазначає, що під час виконання рішення суду державний виконавець має керуватись нормами Закону України «Про виконавче провадження», про які судом зазначено вище з урахуванням вимог Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», норми якого є правовою підставою, що унеможливлюють, у визначених цим законом випадках, вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності.

На підставі викладеного в задоволенні заяви про роз’яснення рішення суду слід відмовити.

Керуючись ст. 208 – 210, 221 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця ОСОБА_1 про роз’яснення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2016 року у справі № 127/15905/15 – ц – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя: