Рішення № 70967659, 12.12.2017, Шевченківський районний суд Харківської області

12.12.2017

637/630/17

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2017 року Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

гол-чого судді Стеганцова С.М.,

при секретарі Реуцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Шевченкове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач по справі в особі представника звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області із зазначеним позовом, яким просить суд зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» розблокувати банківську карту № 5168 7559 3126 7187 на ім’я ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).

В обгрунтування позову зазначає, що вона має банківську карту в ПАТ КБ «Приватбанку» № 5168 7559 3126 7187. З червня 2016 року вказана карта була заблокована в зв’язку з порушенням кримінального провадження № 12016220450000234 від 28.07.2016 за заявою ОСОБА_3 щодо шахрайських дій відносно нього. На сьогоднішній день дане кримінальне провадження закрите за відсутністю події кримінального правопорушення. В березні місяці позивач зверталася до відповідача з повідомленням про закриття кримінального провадження відносно неї та з проханням розблокувати карту ПАТ КБ «Приватбанку» № 5168 7559 3126 7187, проте обгрунтованої відповіді вона не отримала.

Іншого рахунку відкрити неможливо, позивач обмежена у праві вільно володіти та користуватися належними грошовими коштами, працевлаштуватися та отримувати заробітну плату та інші виплати на рахунок, відкритий в ПАТ «КБ ПРИВАТБАНК», у звязку із чим змушена звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача за довіреністю (а.с.11) в судовому засіданні позовну заяву підтримала та наполягала на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні, проведеному в режимі відео конференції, заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, пояснивши, що банк мав всі законні права прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного електронного платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання електронного платіжного засобу, так як позивачка здійснювала операції із зазначеною карткою.

Були звернення клієнтів Банку з повідомленнями про вчинення ОСОБА_1 по відношенню до них шахрайських дій, що свідчить про використання карткового рахунку з порушенням умов використання платіжної картки та дає всі підстави Банку здійснити обмеження у використанні рахунку, на підтвердження чого надав до суду письмове заперечення на позовну заяву (а.с.49-53).

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, з’ясувавши позицію позивача, відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має банківську карту в ПАТ КБ «Приватбанку» № 5168 7559 3126 7187.

З червня 2016 року вказана карта була заблокована в зв’язку з порушенням кримінального провадження № 12016220450000234 від 28.07.2016 за заявою ОСОБА_3 щодо шахрайських дій відносно нього з боку позивача по справі.

ПАТ КБ «ПриватБанк» (заблокував) зупинив здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання електронного платіжного засобу, так як у них були відомості щодо здійснення ОСОБА_1 операцій із зазначеною карткою, які свідчили про ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. На блокування вищевказаної банківської карти вплинули численні звернення інших клієнтів Банку з повідомленнями про вчинення ОСОБА_1 по відношенню до них шахрайських дій.

27 березня 2017 року позивач звернулась до банка з повідомленням про закриття кримінального провадження відносно неї та з проханням розблокувати карту в ПАТ КБ «Приватбанку» № 5168 7559 3126 7187 (а.с.7).

На день подання позову картка позивача заблокована, інший рахунок відкрити неможливо, ОСОБА_1 обмежена у праві вільно володіти та користуватися належними їй грошовими коштами, працевлаштуватися та отримувати заробітну плату та інші виплати на рахунок, відкритий в ПАТ «КБ ПРИВАТБАНК».

Згідно отриманого в електронній формі через Приват24 листа № 20.1.0.0.0/7-20170330/4820 від 03 травня 2017 року ПАТ КБ «Приват Банк» відмовив ОСОБА_1 в обслуговуванні банківської картки, відповідно до умов і правил надання банківських послуг, не розблокувавши її.

В обґрунтування правомірності своїх дій ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на положення «Умов та правил надання банківських послуг» (а.с.9).

Пунктом 2.1.2.4.2. «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що у випадках порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов договору і/або у разі виникнення овердрафту банк має право зупинити здійснення розрахунків за карткою (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або в певній частці у разі невиконання держателем та/або довіреною особою держателя боргових зобов'язань та інших зобов'язань за договором.

Пунктами 2.1.8.7.1.1.-2.1.8.7.1.5. «Умов та правил надання банківських послуг» встановлено перелік випадків, у яких банку надається право призупинити дію картки (заблокувати картку).

Статтею 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема частиною першою, встановлено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Лише спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п’яти робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб’єкту первинного фінансового моніторингу ч.2 ст.17 даного закону.

При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний повідомити спеціально уповноважений орган.

Суду представником банку не надано доказів реєстрації такої фінансової операції як сумнівної як з боку суб`єкта первинного фінансового моніторингу так і з боку спеціально уповноваженого органу.

Разом з тим, ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на наведені положення «Умов та правил надання банківських послуг», а також норми чинного законодавства, не вказує на те, які ж саме конкретно порушення були підставою для блокування карткових рахунків позивача.

Посилання банка на кримінальне провадження проти позивача за № 12016220450000234 від 28.07.2016 яке було витребуване і оглянуте судом закрите згідно постанови про закриття від 28.10.2016 року на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України (за відсутністю події кримінального правопорушення), що підтверджується копією повідомлення № 1243/119-85-92/13/02 від 23.03.2017 року, наданого слідчим СВ Шевченківського ВП (а.с.6).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - статті 8, 19 Конституції України.

Відповідачем не надано документів, які б суд міг приймати та оцінити як докази, які б підтверджували прийняття Державною службою фінансового моніторингу України рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках позивача.

Згідно ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтом (володільцеві рахунку) грошову кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Ст.1068 ЦК України встановлений обов`язок банку вчиняти для клієнта операції, передбачені для даного виду рахунку, у тому числі зарахування грошових коштів, їх видачу за розпорядженням клієнта або перерахування.

Відповідно до ст.ст.1073,1074 ЦК України, які встановлюють правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №537 від 29.07.2015 року Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) є центральним органом виконавчої влади, якиа реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.20 зазначеного Закону Держфінмоніторинг має право приймати у випадках, передбачених Законом, рішення про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) фінансових операцій в строк встановлений Законом.

Частиною 3 статті 17 Закону передбачено, що Держфінмоніторинг у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових операцій на строк до 5 днів, а частина 5 ст.17 Закону передбачає порядок продовження строку зупинення фінансових операцій за рішенням Держфінмоніторингу.

Представником банку не надано суду обгрунтованих пояснень стосовно блокування картки позивача, а зазначено лише про звернення деяких осіб на дії позивача як шахрайські, але доказів цього правоохоронних органів не надано.

Тому суд вважає, що дії банка порушують право ОСОБА_1 вільно володіти та користуватися належними їй грошовими коштами, працевлаштуватися та отримувати заробітну плату та інші виплати на рахунок, відкритий в ПАТ «КБ ПРИВАТБАНК».

Відповідно до статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом,

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Посилання банка на кримінальне провадження по відношенню до позивача як підстава блокування банківської картки безпідставне, так як дане кримінальне провадження було закрите ще 28.10.2016 року на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України (за відсутністю самої події кримінального правопорушення), що підтверджується копією постанови слідчого, яка була витребувана судом за клопотанням банка і банком не була оскаржена за весь час розгляду даної цивільної справи з 04.07.2017 року по 11.12.2017 рік (а.с.89-90).

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є такими, що ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 209-215 ЦПК України,

ст.ст.509,525,526,629,1066,1073,1074 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» розблокувати банківську карту № 5168 7559 3126 7187 на ім’я ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Шевченківського

районного суду ОСОБА_4