Постанова № 70963036, 12.12.2017, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2412/17

Номер провадження3/541/774/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсіонера, громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 371744 від 11 жовтня 2017 року, 11.10.2017 о 21 годині 30 хвилин в с. Малі Сорочинці Миргородського району громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2 в стані алкогольного спяніння. Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що медичний огляд проводився із застосуванням несправного вимірювального приладу, крім того, заперечував факт перебування у стані алкогольного спяніння.

Судом вжито заходів для допиту в ході судового розгляду свідка ОСОБА_2 лікар Миргородської ЦРЛ, яка проводила медичний огляд ОСОБА_1 11.10.2017.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що 11 жовтня 2017 року, близько о 22 годині 25 хвилин проводила медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного спяніння громадянина ОСОБА_1, який всіляко перешкоджав цьому, зокрема, на прохання продути алкотест, він в нього плюнув. Тому, клінічно встановити наявність алкогольного спяніння у ОСОБА_1 не виявилося можливим. Однак, зовнішні ознаки, такі як: порушення координації рухів, нечіткість мови, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, неприємний запах з порожнини рота та агресивна поведінка беззаперечно вказували на те, що громадянин ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного спяніння, що ним самим на момент проведення огляду не заперечувалося.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, покази свідка, вивчивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 доведена в судовому засіданні на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, а саме акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 на момент проведення огляду не заперечував такого, що він вживав пиво, що було підтверджено в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_2, а зміна ставлення правопорушника до вчинених протиправних дій не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, тому він повинен нести відповідальність передбачену законом.

Суд критично відноситься до тверджень правопорушника, як до штучного створення обставин з метою уникнення відповідальності. Достовірність наданих правопорушником в ході розгляду справи пояснень не зайшла свого підтвердження в судовому засіданні, що вказує на їх надуманість.

Крім того, відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Оскільки, згідно наданої довідки з Миргородського ВП ГУНП посвідчення водія ОСОБА_1 не видавалось, тому адміністративне стягнення слід призначити йому без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 320 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 40-1,130 , 221, 268 КУпАП,-

постановив:

Відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 визнати винним та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. (десять тисяч двісті гривень) на користь держави, на р\р 31117149700001, код ЄДРПОУ 37959255, код виду платежу 21081300, МФО 831019, банк одержувача - ГУДКСУ України в Полтавській області, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 320 грн. 00 коп. (триста двадцять гривень нуль копійок) судового збору на р/р 31215256700001, призначення платежу судовий збір; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_3