Рішення № 70961590, 11.12.2017, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2843/17

провадження №: 2/398/2395/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"11" грудня 2017 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Коліуш Г.В., за участю секретаря судового засідання Замкової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №0320061809376 від 18.09.2006 року, яка по основному боргу, відсоткам та платі за управління кредитом складає 10696,83 доларів США та по неустойці (пеня) 291745,56 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 18 вересня 2006 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0320061809376, відповідно до якого відповідачу банком було надано кредит в розмірі 8900,00 доларів США на споживчі цілі строком до 18 вересня 2026 року включно. ОСОБА_3 свої зобовязання за кредитним договором виконав повністю, що підтверджується заявою на видачу готівки №756 від 21.08.2008. Відповідно до п. 3.1, 3.2 кредитного договору, надання кредиту проводиться шляхом видачі готівки позичальнику через касу ОСОБА_3 при наявності належним чином оформленої заяви про видачу готівки, сума в якій зазначена в іноземній валюті доларах США. Моментом надання кредиту вважається утворення заборгованості на позичковому рахунку позичальника №22333033052501. Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено сплату позичальником відсотків за користування кредитом за відсотковою ставкою 9,5% річних від суми кредиту та щомісячної плати за управління кредитом (комісії) в розмір 0,35% від залишку кредитної заборгованості. Відповідно до п. 3.3.1, 3.3.3. Кредитного договору Позичальник повертає кредит та сплачує банку відсотки, передбачені п. 1.3 договору, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, що складає 109,69 дол. США щомісячно до 20 числа поточного місяця. Відповідно до п. 5.2 кредитного договору у випадку порушення позичальником строків сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.3.3.3 кредитного договору, а також у разі прострочення строку дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та штрафних санкцій у строк, визначений у п. 4.2.3 цього договору, позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення. Станом на 02.03.2017 року заборгованість відповідача за кредитним договором №0320061809376 від 18.09.2006 року по основному боргу, відсоткам та платі за управління кредитом складає 10696,83 дол. США та по неустойці (пеня) 291745,56 грн, з яких: 7439,63 дол. США основного боргу, 2210,55 дол. США відсотки за користування кредитом, 1046,65 дол. США плата за управління кредитом, 10733,58 дол. США 291745,55 грн. пеня за неповернення кредиту, яка нарахована за період 02.03.2016 року по 01.03.2017 року згідно з офіційним курсом НБУ станом на 02.03.2017 року. Позичальник здійснював платежі без дотримання вимог п.4.3.7, 4.3.8 кредитного договору, що призвело до появи простроченої заборгованості. Останній платіж на погашення кредитної заборгованості позичальник вніс 01.08.2014 року. Відповідно доп. 4.2.4 Кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків а інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник несвоєчасно чи не вніс черговий мінімально необхідний платіж у термін, визначений п. 3.3.3 цього договору. В ході телефонних переговорів, а також досудовою вимогою за вих.№1/57 від 20.03.2017 року, банк нагадував позичальнику про необхідність погашення кредитної заборгованості, однак до теперішнього часу вона в повному обсязі погашена не була. Відповідач у відповідь на зазначену досудову вимогу повідомив про відсутність фінансової можливості погасити кредит на запропонованих умовах.

Позивач в судове засідання не зявився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 224 - 226 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 18 вересня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра») (Банк за договором) та ОСОБА_2 (Позичальник за договором) був укладений кредитний договір №0320061809376, відповідно до якого відповідачу ОСОБА_3 надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості. повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти (кредит) в розмірі 8900,00 доларів США для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу б/н від 06.09.2006 року, строком на 240 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом за відсотковою ставкою у розмірі 9,5% річних (пункти 1.1, 1.2, 1.3.1, 1.4 Кредитного договору).

ОСОБА_3 виконав зобов'язання щодо видачі відповідачу кредиту у повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки № 725 від 18.09.2006 року.

Пунктом 1.3.2 кредитного договору встановлений обовязок позичальника сплачувати комісію за надання та управління кредитом в розмірі 0,35% від суми залишку кредитної заборгованості по кредиту щомісяця протягом всього строку користування кредитними коштами.

Позичальник повертає кредит та сплачує відсотки шляхом здійснення перерахування на рахунок №22333033052501 мінімально передбаченого платежу у валюті кредиту в розмірі 109,69 доларів США щомісячно до 20 числа поточного місяця (пункти 3.3.1,3.3.2, 3.3.3 кредитного договору).

Відповідно до п.5.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.3.3.3 цього договору, а також у випадку прострочення строку дострокового виконання зобовязань позичальника щодо повернення кредиту, сплаті всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначний п. 4.2.3 цього договору, позичальник сплачує ОСОБА_3 пеню в розмірі 1% від суми кредиту, визначеного п.1.1 цього договору, за кожний випадок.

Згідно з п.4.2.4 кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплаті нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій, зокрема, якщо Позичальник не вніс черговий мінімальний платіж у термін, визначений п.3.3.3 цього договору.

У порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 зобовязання належним чином не виконує, останній платіж на погашення кредитної заборгованості відповідач вніс 01.08.2014 року, тому станом на 02 березня 2017 року згідно наданого банком розрахунку нарахована заборгованість за кредитним договором, в розмірі 10696,83 доларів США, з яких: основний борг - 7439,63 доларів США; заборгованість по відсотках за користування кредитом- 2210,55 доларів США; плата за управління кредитом 1046,65 дол. США, та пеня в розмірі 10733,58 дол. США, що еквівалентно 291745,56 грн.

2003.2017 року позивачем на адресу відповідача була направлена досудова вимога №1/57, яку відповідач згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення отримав 24.03.2017 року, щодо врегулювання кредитної заборгованості та виконання боргових зобовязань.

У відповідностідо ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.525 ЦК Україниодностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згіднозі ст.526 ЦК Українизобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитними договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 99 Конституції Українивстановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до абзацу 3 п.14постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2ст.192 ЦК, ч.3ст.533 ЦК,Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

Тобто, стягнення заборгованості за кредитним договором чи договором банківського вкладу в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму в валюті.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, що кореспондується зі ст. 10561 ЦК України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушив умови кредитного договору в частині повернення суми кредиту в розмірі 7439,63 доларів США та відсотків за користування кредиту в розмірі 2210,55 доларів США, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення плати за управління кредитом, суд зазначає наступне.

В правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16, який відповідно дост. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, зазначено, що управління кредитом є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії. Встановивши в кредитному договорі плату щомісячної комісії за управління кредитом, позивач не зазначив, які саме послуги надаються відповідачу. При цьому позивач нараховував за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення плати за управління кредитом в розмірі 1046,65 дол. США не підлягають задоволенню, оскільки кредитний договір не містить зазначення послуг, за які встановлена плата за управління кредитом.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення пені в розмірі 291745,56 грн. суд зазначає наступне.

Приписами ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Пленуму ВСУ у справі № 6-100цс14 від 03.09.2014, який відповідно дост. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, зазначено, що за правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобовязання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, ОСОБА_3 нараховано пеню за період з 02.03.2016 року по 01.03.2017 року в розмірі 291745,83 грн., що є еквівалентом 10733 долара США 58 цента за офіційним курсом НБУ станом на 02.03.2017 року (100 доларів США 2718,06 грн.), що перевищує суму збитків (сума основного боргу та відсотки за користування кредитом, що разом складає 9650 доларів США 18 центів, що за курсом НБУ станом на 02.03.2017 року є еквівалентом 262297,69 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне зменшити суму пені до суми збитків та стягнути пеню за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в розмірі 262297,69 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості по основному боргу в розмірі 7439 доларів США 63 цента, відсотків за користування кредитом в розмірі 2210 доларів США 55 центів та пені в розмірі 262297,69 грн.

Відповідно дост. 88 ЦПК Україниз відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 7868,94 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,223, 224-226, 228, 294, 296 ЦПК України, - суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ( 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд.15, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором № 0320061809376 від 18 вересня 2006 року в сумі 9650 (девять тисяч шістсот пятдесят) доларів США 18 центів, яка складається з заборгованості по основному боргу - 7439 доларів США 63 цента та заборгованості по відсотках за користування кредитом - 2210 доларів США 55 центів, та пеню в розмірі 262297 (двісті шістдесят дві тисячі двісті девяносто сім) гривень 69 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ( 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд.15, код ЄДРПОУ 20025456) судовий збір в розмірі 7868 гривень 94 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області. У цьому разі десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяКоліуш Г.В.