Ухвала суду № 70955630, 05.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 750/7095/17 Головуючий у 1-й інстанції: Карапута Л.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Безименної Н.В.,

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради Шкуріної Людмили Григорівни про скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року позивач звернувся в Деснянський районний суд м. Чернігова з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради Шкуріної Людмили Григорівни, в якому просив:

скасувати як незаконну постанову по справі про адміністративне правопорушення №20 від 10 липня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2017 року і направити справу для продовження розгляду. На думку апелянта, оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута у його відсутність, а оскаржувану постанову відповідача ним отримано лише 14 липня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: "Реконструкція житлового будинку, за адресою АДРЕСА_1" суб'єктом господарювання ОСОБА_2 Під час проведення перевірки був присутнім представник позивача ОСОБА_4, що представляє його інтереси згідно договору про надання правової допомоги від 02.04.2017 (а.с. 39).

За результатами перевірки складено акт № 70 від 04.07.2017 в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (а.с. 34-37). Примірник акта було отримано представником позивача ОСОБА_4 04.07.2017, що підтверджується відповідним записом (а.с. 37).

04 липня 2017 року посадовими особами Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, в присутності представника позивача ОСОБА_4, складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 в якому зазначено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 10 липня 2017 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні управління ДАБК Чернігівської МР за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 19 (а.с. 29). Примірник протоколу 04.07.2017 було отримано представником позивача ОСОБА_4, що підтверджується відповідним записом (а.с. 29 зворот).

10 липня 2017 року Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - позивача, було внесено постанову № 20 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с. 5). Копію зазначеної постанови було направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку та вручено за довіреністю юристу 14.07.2017.

Даючи правову оцінку вищевикладеному, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі,- протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При визначенні початку строку звернення до адміністративного суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

При цьому, колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними і не залежать від волевиявлення і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дії.

Колегія суддів звертає увагу на те, що про наявність оскаржуваної постанови відповідача, позивачу стало відомо 14.07.2017 після отримання її копії, що була направлена на його адресу за допомогою засобів поштового зв'язку (а.с. 28), при цьому, з позовом звернувся до суду 24 липня 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

З тексту ст. 6 Конвенції прямо витікає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Колегія суддів зіериає увагу на те, що згідно ч. 2 ст. 268 КАпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому є підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 196, 199, 200, 204, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2017 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради Шкуріної Людмили Григорівни про скасування постанови направити до Деснянського районного суду м. Чернігова для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 11 грудня 2017 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма