Постанова № 70955470, 06.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю представників відповідача Ігнатьєва Д.Я., Качанюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі №808/1663/17

за позовом Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

до Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

встановив:

У червні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за лютий 2017 року в сумі 97 595 грн. 16 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що правомірність розрахунку сум, що підлягають відшкодуванню, підтверджено наданими позивачем до матеріалів справи документами з пенсійних справ. На момент розгляду справи в суді сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по Списку №1 у загальному розмірі 97 595,16 грн. за лютий 2017 року, відповідачем не сплачена, заборгованість перед ПФУ не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у

задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що сплата відповідачем за лютий 2017 року коштів, в тому числі в сумі 97 595,16 грн. на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, не може бути зарахована позивачем в погашення заборгованості, що виникла раніше - за квітень 2016 року та частково за травень 2016 року.

21 листопада 2017 року до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких останній зазначає, що заборгованість відповідача стосовно відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за лютий 2017 року становить 97 595,16 грн. і підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" є платником збору на обов'язкове пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та перебуває на обліку в Пенсійному фонді України.

Колишнім працівникам відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_73., ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57 ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, згідно довідок, виданих відповідачем, було призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

У листі позивача №695/06 від 02 лютого 2017 року, направленому та отриманому відповідачем, наведено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за лютий 2017 р. Нарахована сума у лютому 2017 року становить по Списку №1 - 97366,32 грн., по Списку №2 - 28624,08 грн.

Згідно матеріалів справи, платіжним дорученням №5326 від 27 лютого 2017 року відповідачем здійснено платіж на користь позивача у розмірі 126076,22 грн. із призначенням платежу: "відшкодування пільгових пенсій сп.1 - 97452,14 грн., сп.2 - 28624,08 зг листа 695/06 від 02.02.17 р. без ПДВ".

Таким чином, із вказаних письмових доказів вбачається, що відповідачем було сплачено на користь органу Пенсійного фонду кошти на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", саме за лютий 2017 року, при цьому розмір здійсненого платежу покриває суми, розраховані позивачем у листі №695/06 від 02 лютого 2017 року.

Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Пунктом 6 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 10.11 Інструкції у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених положень нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність у органу Пенсійного фонду правових підстав для зарахування коштів, сплачених відповідачем згідно платіжного доручення №5326 від 27 лютого 2017 року та спрямованих на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", саме за лютий 2017 року, в рахунок погашення заборгованості з відшкодування пільгових пенсій за інші періоди, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно з частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Висновки щодо застосування норм права, аналогічні зазначеним, викладені в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі №21-166а15.

З огляду на вищенаведене, правові підстави для задоволення заявленого адміністративного позову відсутні.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.ст.196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі №808/1663/17 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко