Постанова № 7095410, 31.08.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2009 року Справа №2а-3881/09/0870

(18 год.02 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Малиш Н.І.,

при секретарі Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю ВБП «Еверест-Буд» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 р.,

за участю представників сторін:

від позивача: Харламова О.О., довіреність від 11.06.2009 р. №07-24/2866,

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулося Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю ВБП «Еверест-Буд» (далі відповідач) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 р.

Свої вимоги позивач виклав в позовній заяві, в якості нормативних підстав позову посилається на Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Постанову КМУ «Про порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» та КАС України, просить суд стягнути з відповідача - 6889 грн.21 коп. суми адміністративно-господарських санкцій та пені (з яких 6680 грн.95 коп. - сума адміністративно-господарських санкцій, 208 грн.26 коп. пеня за період з 16.04.2009 р. по 02.07.2009 р.).

Ухвалою суду від 03.07.2009 р. було відкрито провадження по справі №3881/09/0870.

В судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог викладених в позові. Зазначив, що згідно з п. 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Відповідно до «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (форма 10-ПІ річна-поштова), наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період склала 21 особа, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», на підприємстві відповідача повинна складати 1 (одну) особу, а згідно відомостей наданих відповідачем в звітному періоді у нього не працювало жодного інваліда.

Відповідач будучи неодноразово повідомлений судом про дату, місце і час судового засідання ухвалою суду та судовими повістками про виклик до суду в судові засідання не зявився, заперечень, пояснень по суті позовних вимог, а також витребувані ухвалами суду документи і матеріали не надав, про причини неявки суд не повідомив. Копія адміністративного позову, а також ухвала суду та судова повістка про виклик до суду надсилались за місцезнаходженням відповідача (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 16, оф.7) поштовою кореспонденцією, тобто за адресою, яка зазначена в позові. Місцезнаходження відповідача також підтверджується довідкою головного управління статистики в Запорізькій області, від 16.07.2009 р. №15-7/3367, відповідно до якої відповідач зареєстрований за тією ж адресою, що і зазначена в позові. В звязку з чим, суд вважає наступні виклики відповідача безпідставними.

Згідно із приписами ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Суд визнав за можливе вирішити справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для розгляду спору по суті, за відсутності в судовому засіданні представника відповідача.

З підстав наведених вище та приймаючи до уваги норми ч. 1 ст. 122 КАС України, на підставі ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме звукозаписуючого пристрою «Камертон».

У засіданні 31.08.2009 р., на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Судом повідомлено про час виготовлення постанови суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача суд приходить до наступного.

Відповідно до «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2008 р. (форма №10-ПІ) затвердженого наказом Мінпраці України від 10.02.2007 р. №42, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на товаристві з обмеженою відповідальністю ВБП «Еверест-Буд» склала 21 особу.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у т.ч. спеціальні робочі місця створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати Фонду соціального захисту інвалідів (ФСЗІ) про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини другої зазначеної статті, роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Тобто, для відповідача (у якого 21 штатний працівник особового складу) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 (одного) робочого місця.

Частиною 8 ст. 69 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Згідно із ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації (...), які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у т.ч. підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у т.ч. підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в ч.1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки визначені ст. 250 ГК України .

Механізм реалізації норм ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Зазначеною постановою затверджено у т.ч. Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (надалі Порядок...).

Відповідно до пунктів 1, 2 цього Порядку, (...) цей Порядок визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями (...) звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості; звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом (...) Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають до центру зайнятості зі місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

У відповідності до вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70), Міністерством праці та соціальної політики України видано Наказ від 15.05.2007р. № 223 «Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати», який 30.05.2007р. за № 552/13819 зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Згідно з п.п. 2.3 п. 2 цього наказу, адміністративно-господарська санкція - це грошове зобовязання, альтернативне зобовязанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується в порядку і розмірах передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70.

У відповідача, для якого передбачений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 1 (одного) місця, у 2008 р. не працювало жодного інваліда.

Відповідно до статті 19-1 Закону України «Про інформацію», ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.05 № 420 затверджено форми звітності, у т.ч. звіт про наявність вакансій за формою № 3-ПН та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій». Вказаний наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.05 за № 1534/11814.

Згідно з преамбулою до наведеної вище Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Відповідно до довідки Орджонікідзевського районного центру зайнятості відповідач у 2008 р. не надавав інформації про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Також відповідач не надав суду документальних доказів, що їм вжиті всі заходи для можливого працевлаштування інвалідів.

Тобто, відповідач не зробив передбачених Законом дій для працевлаштування інвалідів.

ТОВ ВБП «Еверест-Буд» в звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів, зазначило суму адміністративно господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 6681 грн.06 коп. (середньорічна заробітна плата штатного працівника). Тобто відповідач фактично визнав за собою вину за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, факт не працевлаштування відповідачем інвалідів у 2008 році, відповідно до встановленого нормативу, доведений матеріалами справи та підтверджується документами доказами.

Відповідно до розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає - 6889 грн.21 коп. (з яких 6680 грн.95 коп. - сума адміністративно-господарських санкцій, 208 грн.26 коп. пеня за період з 16.04.2009 р. по 02.07.2009 р.). (стр.3).

Розрахунок був перевірений судом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, такими, що підтверджуються документальними доказами та підлягають задоволенню в повному обємі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. ст. 69, 239 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю ВБП «Еверест-Буд» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 р. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВБП «Еверест-Буд» (ЄДРПОУ 34317798) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Орджонікідзевського району, р/р 31219230700007, код ЄДРПОУ 34677145, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код 50070000 «Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік») суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 р. в розмірі: 6889 (шість тисяч вісімсот вісімдесят девять) грн. 21 (двадцять одна) коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови було виготовлено 04 вересня 2009 р.

Суддя (підпис) Н.І.Малиш

Постанова набрала законної сили 15 вересня 2009 р.

Суддя Н.І.Малиш