Постанова № 70947997, 28.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 р. Справа № 804/6571/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі за участю: представників позивача представника відповідачаОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНКО ГРУП" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛАНКО ГРУП" (далі ТОВ "АЛАНКО ГРУП", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2017 року №0016371204, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 175000 грн. (140000 грн. за податковими зобовязаннями, 35000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, зазначаючи, що на виконання договору, укладеного з ТОВ «ПЛАЗМА ПЛЮС», 21.06.2017 року було складено податкову накладну №7, яка 13.07.2017 року була направлена на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних. Згідно квитанції №1 від 13.07.2017 року податкова накладна №7 була доставлена до ДФС України та прийнята, проте її реєстрація зупинена. З огляду на те, що відсутність факту реєстрації платником податку податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, сума отриманої попередньої оплати у розмірі 840000 грн., в т.ч. ПДВ 140000 грн. була розподілена на три частини та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі виписаних податкових накладних №10, №11, №12 від 21.06.2017 року. За висновками акту перевірки ТОВ "АЛАНКО ГРУП" занизило податкові зобовязання в червні 2017 року на суму 140000 грн. по податку на додану вартість, проте позивач в повному обсязі виконав обовязок зі сплати податку.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, надала суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначила, що як встановлено актом перевірки за результатами проведеного аналізу ЄРПН за червень 2017 року встановлено, що позивачем складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на постачання товарів/послуг контрагентам-покупцям на суму ПДВ 367358,33 грн., в тому числі по податковій накладній на суму ПДВ 140000 грн. присвоєно статус «реєстрацію зупинено». Згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року позивачем до складу податкових зобовязань з ПДВ включено податкові накладні на суму ПДВ 227358 грн. Тобто, податкові зобовязання на суму ПДВ в розмірі 140000 грн. до складу податкової декларації за червень 2017 року не включено (по взаємовідносинам з ТОВ «ПЛАЗМА ПЛЮС» податкова накладна №7 від 21.06.2017 року). Позивачем підтверджено факт складання податкової накладної №7 від 21.06.2017 року на суму ПДВ 140000 грн., а тому вказана податкова накладна повинна бути включена до податкових зобовязань в декларації з ПДВ за червень 2017 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2017 року ТОВ «АЛАНКО ГРУП».

За наслідками перевірки складено акт від 19.08.2017 року №000036/04-36-12-04/38954022 «Про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2017 року ТОВ "АЛАНКО ГРУП".

Висновками акту перевірки встановлено, що в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "АЛАНКО ГРУП" не включено до складу податкових зобовязань червня 2017 року суму ПДВ за податковими накладними у розмірі 140000 грн., що призвело до заниження податкових зобовязань червня 2017 року на 140000 грн.

На підставі акту перевірки від 19.08.2017 року №000036/04-36-12-04/38954022 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 року №0016371204, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 175000 грн., в тому числі за податковими зобовязаннями на суму 140000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 35000 грн.

Як відомо з акту перевірки за результатами проведеного аналізу ЄРПН за червень 2017 року контролюючим органом встановлено, що:

- ТОВ "АЛАНКО ГРУП" складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування на постачання товарів/послуг контрагентам-покупцям на суму ПДВ 367358,33 грн., в тому числі податковим накладним/розрахункам коригування на суму ПДВ 140000 грн. присвоєно статус «реєстрацію зупинено»;

- позивачем до складу податкових зобовязань податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року від 19.07.2017 року №9139872672 включено податкові накладні на суму ПДВ у розмірі 227358 грн., тобто, податкову накладну на суму ПДВ 140000 грн. до складу податкових зобовязань не віднесено.

Вирішуючи питання правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи відомо, що ТОВ "АЛАНКО ГРУП" зареєстровано 29.10.2013 року, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області; основним видом діяльності визначено 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами.

ТОВ "АЛАНКО ГРУП" від «Cron Metals» LTD згідно із зовнішньоекономічним контрактом №CR-ALNC-001.17 від 10.03.2017 року, специфікаціями №1, 2, №3.1, №4, №5, №6, №7, №8 та вантажно-митною декларацією ІМ 40 ДЕ UA209140/2017/148745 отримано труби сталеві безшовні другого ґатунку з вуглецевих марок сталі (а.с.60, 62-76).

В подальшому, ТОВ "АЛАНКО ГРУП" (постачальник) було укладено з ТОВ «ПЛАЗМА ПЛЮС» (покупець) договір поставки труб сталевих безшовних від 15.06.2017 року №EXP002 (а.с.46-48).

Специфікацією від 19.06.2017 року до договору від 15.06.2017 року №EXP002 контрагентами визначено найменування товару; кількість; загальну суму поставки у розмірі 1723787 грн.; суму попередньої оплати в розмірі 700000 грн., ПДВ 140000 грн., разом з урахуванням ПДВ 840000 грн. протягом пяти банківських днів з дати підписання договору; та інші умови поставки (а.с.49).

Позивачем від ТОВ «ПЛАЗМА ПЛЮС» отримано попередню оплату (авансовий платіж) за поставлений товар, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с.50), та виписано податкову накладну від 21.06.2017 року №7, яка 13.07.2017 року направлена в ЄРПН згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.37-38).

Як зазначено у квитанції податкова накладна від 21.06.2017 року №7 доставлена до ДФС України, прийнята, реєстрація зупинена з підстав невідповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТЗЕД:7304; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Квитанцією №2 від 20.07.2017 року податкову накладну від 21.06.2017 року №7 не прийнято (а.с.39).

Супровідним листом від 21.07.2017 року позивачем надано додаткові документи з метою реєстрації податкової накладної від 21.06.2017 року №7 (а.с.40).

26.07.2017 року рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відмовлено в реєстрації податкової накладної від 21.06.2017 року №7 (а.с.41).

Як зазначила представник відповідача в судовому засіданні, фактичною підставою для зупинки реєстрації податкової накладної від 21.06.2017 року №7 слугувала та обставина, що сума ПДВ в одній податковій накладній більша 100000 грн.

У звязку з відмовою у реєстрації податкової накладної від 21.06.2017 року №7 на суму ПДВ 140000 грн., позивачем здійснено розподіл, визначеної у вказаній податковій накладній суми, на три частини та виписані податкові накладні від 21.06.2017 року №10 на суму ПДВ 64666,67 грн., №11 на суму ПДВ 43000 грн., №12 на суму ПДВ 32333,33 грн., які були прийняті контролюючим органом та зареєстровані в ЄРПН (а.с.43-45).

На підставі податкових накладних від 21.06.2017 року №10, 11, 12 позивачем до складу податкових зобовязань було включено суму ПДВ 140000 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ПЛАЗМА ПЛЮС» до декларації з ПДВ за червень 2017 року, що підтверджується розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с.33-36).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

На підставі пункту 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (далі Порядок №21), у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставкою 7 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та послуг, що не оподатковуються у зв'язку з їх місцем постачання за межами митної території України

Відповідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підставі пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

З аналізу викладених норм, суд приходить до висновку, що на позивача покладено обовязок, у разі наявності факту оплати товару, скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та відобразити зазначені суми податкових зобовязань з ПДВ у податковій декларації за звітний період.

Оскільки на рахунки позивача від господарських операцій з постачання товару ТОВ «ПЛАЗМА ПЛЮС» надійшли суми попередньої оплати (авансового платежу) за поставлений товар у розмірі 840000 грн., в тому числі ПДВ 140000 грн., позивачем на виконання вказаних норм, складено податкову накладну від 21.06.2017 року №7 на суму ПДВ 140000 грн., яка відповідачем зареєстрована у ЄРПН не була.

З метою забезпечення можливості декларування покупцем вказаних сум як податкового кредиту у податковій декларації, позивачем було здійснено розподіл ПДВ в сумі 140000 грн. на три податкові накладні від 21.06.2017 року №10, 11, 12, які були зареєстровані в ЄРПН без зауважень та відображені позивачем в розділі податкових зобовязань податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку №21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

На загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі департаменту ДФС (http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques) надано розяснення щодо реєстрації помилково складеної податкової накладної, якою є податкова накладна від 21.06.2017 року №7.

Так, ДФС зазначено, що якщо платником податку помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, який може бути виписаний до такої податкової накладної, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але до податкової звітності також не включається.

Суд зазначає, що норми Податкового кодексу України не містять прямої заборони щодо повторної виписки податкової накладної замість помилково складеної.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Аналізуючи зазначену правову норму, судом не встановлено жодної з обставин для винесення податкового повідомлення-рішення позивачу, оскільки ТОВ "АЛАНКО ГРУП" не було допущено заниження сум податкових зобовязань, а навпаки вчинені дії, спрямовані на повноту відображення в податковій декларації сум ПДВ в результаті здійсненої господарської операції з ТОВ «ПЛАЗМА ПЛЮС».

Відтак, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням здійснено подвійне нарахування позивачу суму ПДВ в розмірі 140000 грн. по операціям з ТОВ «ПЛАЗМА ПЛЮС» (за податковим повідомленням-рішенням та декларацією з ПДВ за червень 2017 року).

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обовязок доведення правомірності свого рішення покладається на відповідача субєкта владних повноважень.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, наданих доказів та презумпції правомірності рішень платника податків, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не доведено законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2017 року №0016371204.

Документально підтверджені судові витрати, сплачені згідно платіжного доручення №19 від 05.10.2017 року в сумі 2625 грн., підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНКО ГРУП" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.09.2017 року №0016371204.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАНКО ГРУП" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 2625 (дві тисячі шістсот двадцять пять) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 04 грудня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1