Ухвала суду № 70947761, 31.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 жовтня 2017 р. справа 804/7042/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" про застосування арешту рахунків платника податків, -

в с т а н о в и в:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт", в якому просить: - застосувати арешт коштів на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт".

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В прохальній частині позову позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання даного позову, проте обґрунтованих підстав на відстрочення не зазначив.

Суд звернувши увагу на заявлене клопотання про відстрочення від сплати судового збору, дослідивши матеріали позову, зазначає наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Оскільки позивачем не зазначено обґрунтованих підстав на відстрочення, суд доходить висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що з 01 січня 2017 року набрав законної чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 6 грудня 2016 року

№ 1774-VIII, згідно з яким внесено зміни до Закону України “Про судовий збір”, в тому числі щодо ставок судового збору.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України “Про судовий збір”, в редакції, чинній на момент звернення до суду.

З урахуванням внесених змін до Закону України “ Про судовий збір ” за подання суб’єктом владних повноважень адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 1 600,00 грн., що відповідає 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте позивачем оригінал квитанції про сплату судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом не надано.

Згідно ч.5 ст.106 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Проте, на титульній сторінці адміністративного позову не зазначено прізвище, ім’я та по-батькові, поштова адреса, номер засобів зв’язку, адреса електронної пошти, представника позивача ОСОБА_1

Частина 3 статті 48 КАС України передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позов подано представником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_1 на підставі довіреності від 18.01.2017р. підписаною начальником ОСОБА_2. Проте доказів на право видачі та підписання ОСОБА_2 довіреності представником позивача не надано.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.106 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.108 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, –

у х в а л и в:

Позовну заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" про застосування арешту рахунків платника податків, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду: - оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1600 грн., - адміністративного позову в новій редакції з зазначенням імені представника позивача, його поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо така є з доказами направлення його на адресу відповідача, докази на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на право видачі та підписання довіреності.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В. Турлакова