Рішення № 7094547, 14.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.09           Справа № 8/114-09. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХТРЕЙД», м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХІГРАД», м. Суми

про стягнення 33663 грн. 69 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: Вертепа С.О.

Від відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Розгляд справи розпочато 30.11.2009р., у зв‘язку з неявкою відповідача у судове засідання судовий розгляд справи відкладався до 14.12.2009р. на 10 год. 10 хв.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар, яка виникла станом на 04.11.2009р., відповідно до договору поставки № 0770-ПТ від 05.06.2007р., в розмірі 33663 грн. 69 коп., у тому числі: 25000 грн. сума основного боргу, 3379 грн. 13 коп. штрафні санкції, 4284 грн. 11 коп. інфляційних збитків, 1000 грн. 45 коп. 3% річних, а також 336 грн. 64 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач письмово відзиву на позов в обґрунтування своєї позиції по справі не подав, в засідання суду не з‘явився, про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, тому, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Позивач подав заяву № 091208/2 від 08.12.2009р. про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошову суму (кошти) в розмірі 33663 грн. 69 грн., що належить ТОВ «Архіград» (код ЄДРПОУ 06712196), у тому числі на грошові суми, у зазначеному розмірі, які знаходяться на поточному рахунку ТОВ «Архіград» № 26003110 в СОД «Райффайзен банк «Аваль», МФО 337483, а також на грошові суми на інших належних йому рахунках та вкладах в установах банків, у разі недостатності зазначеної грошової суми на вказаному рахунку, але суд, розглянувши вказану заяву, відхиляє її як таку, яка не підтверджена належними доказами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки № 0770-ПТ від 05.06.2007р., позивач зобов‘язувався передати у власність (поставити) у зумовлені строки відповідачеві товар, а відповідач зобов‘язувався прийняти та оплатити вартість товару, а саме, комплектуючих для виготовлення світлопрозорих конструкцій в асортименті, кількості і по ціні, яка вказується у специфікації, яка додається до договору і є його невід‘ємною частиною.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ним на виконання вимог, укладеного між сторонами договору поставки, поставив відповідачеві товар на загальну суму 23508 грн. 60 коп., про що свідчать видаткові накладні: № 09080715001 від 15.07.2008р. на суму 18411 грн. 76 коп. та № 09080812001 від 12.08.2008р. на суму 14096 грн. 84 коп., копії яких приєднано до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював поставку товару відповідачеві за вказаними вище видатковими накладними у відповідності до наступних специфікацій: № 30 від 15.07.2008р. та № 34 від 12.08.2008р., які погоджені та підписані сторонами у справі, що є належним виконанням умов договору поставки № 0770-ПТ від 05.06.2007р. з боку позивача.

Факт одержання відповідачем товару, по укладеному між сторонами договору, за видатковими накладними № 09080715001 від 15.07.2008р. та № 09080812001 від 12.08.2008р. підтверджується довіреностями серії ЯОР № 431110 від 15.07.2008р. та № 431136 від 12.08.2008р., оригінали яких надано суду на огляд, а копії приєднано до матеріалів справи.

Згідно пп. 7.1 п. 7 договору поставки № 0770-ПТ від 05.06.2007р., оплата товару відповідачем здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації.

Таким чином, строк оплати за вказаними вище специфікаціями сплинув 19.07.2008р. та 16.08.2008р. відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідач частково розрахувався, сплативши 24.10.2008р. на поточний рахунок позивача 1411 грн. 76 коп. за товар поставлений товар за видатковою накладною № 09080715001 від 15.07.2008р., а також 27.10.2008р. – 6096 грн. 84 коп. за поставлений товар за видатковою накладною № 09080812001 від 12.08.2008р.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку позовних вимог, станом на 04.11.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 25000 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: розрахунком позовних вимог, договором поставки № 0770-ПТ від 05.06.2007р., видатковими накладними № 09080715001 від 15.07.2008р., № 09080812001 від 12.08.2008р., довіреностями на отримання товару серії ЯОР № 431110 від 15.07.2008р., № 431136 від 12.08.2008р. та специфікаціями № 30 від 15.07.2008р., № 34 від 12.08.2008р., оригінали яких було надано суду на огляд, а копії приєднано до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

29.09.2009р. позивачем було вручено відповідачеві вимогу про сплату боргу, але на момент розгляду справи відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, заборгованість за вказаний товар не сплатив.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 25000 грн. за договором поставки № 0770-ПТ від 05.06.2007р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по вказаному вище договору позивач просить стягнути з відповідача 1000 грн. 45 коп. – 3% річних за період з 19.07.2008р. по 03.11.2009р. та 4284 грн. 11 коп. – інфляційних збитків за період з серпня 2008р. по вересень 2009р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 1000 грн. 45 коп. – 3% річних за період з 19.07.2008р. по 03.11.2009р. та 4284 грн. 11 коп. – інфляційних збитків за період з серпня 2008р. по вересень 2009р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також, позивачем заявлені вимоги по стягненню штрафних санкцій відповідно до пп. 8.2 п. 8 договору поставки № 0770-ПТ від 05.06.2007р. в розмірі 3379 грн. 13 коп. за період з 19.07.2008р. по 11.02.2009р.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов‘язання, учасник господарських відносин зобов‘язаний сплатити штрафні санкції.

Пп. 8.2 п. 8 вказаного договору, передбачено, що у випадку порушення будь-яких строків оплати товару, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 0,2 % від загальної вартості товару, за кожен день прострочення оплати. Вказана пеня підлягає стягненню з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 3379 грн. 13 коп., передбачені умовами договору, нараховані в межах строку позовної давності та з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини як на підставу своїх вимог і заперечень.

При зазначених обставинах, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачем не подано письмового відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції щодо вимог позивача, а також не подано доказів сплати заборгованості.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХІГРАД» (40034, м. Суми, вул. Заливна, б. 11; п/р 26003110 в СОД «Райффайзен банк «Аваль», МФО 337483, код 06712196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХТРЕЙД» (61057, м. Харків, вул. Римарська, б. 22, оф. 39-11; п/р 26004300003282 в ХФ АКБ «ФОРУМ», МФО 350772, код 325633720309) 25000 грн. основного боргу, 3379 грн. 13 коп. штрафних санкцій, 1000 грн. 45 коп. – 3 % річних, 4284 грн. 11 коп. інфляційних збитків, 336 грн. 64 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     КІЯШКО В.І.

Суддя