Рішення № 7094482, 10.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.09           Справа № 15/252-09. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс”, м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Полісся”, м. Шостка

про стягнення 17 989 грн. 85 коп.

СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з‘явився

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 17 989 грн. 85 коп. заборгованості відповідно до видаткових накладних за якими позивач поставляв відповідачу харчові добавки, в тому числі 17 787 грн. 91 коп. основного боргу, 142 грн. 30 коп. інфляційних збитків, 59 грн. 64 коп. 3% річних.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не з’явився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення 28.10.2009р.), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем у лютому, березні, травні, вересні, грудні 2008 року були укладені усні домовленості на поставку позивачем відповідачу товару (харчові добавки), тому по видаткових накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 22 825 грн. 12 коп.

Для оплати вказаної продукції позивачем відповідачу було виставлено відповідні рахунки-фактури.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, рахунками-фактурами на оплату товару (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи, а.с. 7-28).

Представником позивача було пояснено, що відповідачем частково була погашена заборгованість перед позивачем на суму 5 037 грн. 21 коп.

Але, як зазначив позивач, відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався і перед позивачем у відповідача залишилася заборгованість у розмірі 17 787 грн. 91 коп.

Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію №108 від 19.08.2009р. з вимогою погасити залишок заборгованості у розмірі 17 787 грн. 91 коп. (в підтвердження направлення відповідачу претензії позивачем подано опис-вкладення у цінний лист, а в підтвердження отримання відповідачем 25.08.2009р. претензії позивачем подано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №5719384).

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, оскільки відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не погасив, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Таким чином, вказана заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу у розмірі 17 787 грн. 91 коп. підтверджується матеріалами справи.

Тобто, відповідачем не подано доказів сплати залишку боргу за поставлений йому позивачем товар, не подано й обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 17 787 грн. 91 коп. заборгованості вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача 142 грн. 30 коп. інфляційних збитків за вересень 2009р. та 59 грн. 64 коп. 3% річних за період з 31.08.2009р. по 11.10.2009р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Однак, позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних невірно визначений період, так як 3% річних повинні нараховуватися за час прострочення виконання зобов‘язання, а прострочення виконання зобов‘язання відповідачем, відповідно до ст. 530 ЦК України, має місце з 02.09.2008р., оскільки претензія №108 від 19.08.2009р. відповідачем була отримана 25.08.2009р.

Тому, позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме: 3% річних підлягають стягненню за період з 02.09.2009р. по 11.10.2009р. у розмірі 58 грн. 48 коп., а в частині стягнення 1 грн. 16 коп. – 3% річних позивачу відмовляється як в сумі необґрунтовано заявленій до стягнення.

А позовні вимоги стосовно стягнення 142 грн. 30 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Полісся” (41106, Сумська область, м. Шостка, вул. Онупрієнка, 1, код 00444085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” (04080, м. Київ, вул. Верховинна, 6-А, код 24934992) 17 787 грн. 91 коп. основного боргу, 142 грн. 30 коп. інфляційних збитків, 58 грн. 48 коп. 3% річних, 179 грн. 87 коп. витрат по держмиту, 235 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову – відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                             О.Ю.Резніченко

Повний текст рішення підписано 10.12.2009р.

Суддя