Рішення № 7094178, 11.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.09                                                                                           Справа№ 25/234

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Приватного підприємства “Анна-Марія” (м.Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий Лев” (м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 17 534,71 грн.

Суддя : В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є. Башак

Представники:

від позивача:Романик Ю.З.-представник, довіреність від 10.02.2009 року

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства “Анна-Марія” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий Лев” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 17 534,71 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.10.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 21.10.2009 року. Ухвалою від 21.10.2009 року розгляд справи відкладено до 27.10.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 27.10.2009 року розгляд справи відкладено до 04.11.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 04.11.2009 року розгляд справи відкладено до 11.11.2009 року, узв»язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.10.2009 року, про відкладення від 21.10.209 року, від 27.10.2009 року, від 04.11.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

20.10.2009 року за вх.№21514 позивач подав клопотання про надання копії ухвали про порушення провадження у справі.

21.10.2009 року за вх.№21718 позивач подав клопотання про надання додаткових доказів для долучення до матеріалів справи.

29.10.2009 року за вх.№22429 позивач подав клопотання про долучення довідки ЄДРПОУ відносно відповідача станом на момент розгляду справи до матеріалів справи.

11.11.2009 року за вх.№23310 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.10.2009 року, про відкладенн явід 21.10.2009 року, від 27.10.2009 року, від 04.11.2009 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується записами під №№2, 3, 1 в реєстрі вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області від 20.10.2009 року, від 02.11.2009 року, від 09.11.2009 року, і у підтвердження зазначеної в позовній заяві адресі відповідача позивачем надано Довідку з ЄДРПОУ станом на час звернення з позовом, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 11.11.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01.02.2008 року між Приватним підприємством “Анна-Марія” (надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Золотий Лев” (надалі –відповідач) укладено договір №43 купівлі-продажу товару (надалі –договір).

На виконання своїх зобов»язань по договору №43 купівлі-продажу товару від 01.02.2008 року позивачем, згідно видаткових накладних, продано відповідачу товар на загальну суму 26187,97 грн.

Згідно п.1.1 договору, продавець зобов»язується передати у власність покупцю товар, згідно супровідної накладної, а покупець зобов»язується прийняти даний товар і сплатити ціну, визначену у супровідній накладній відповідно до кожного конкретного факту поставки товару.

Згідно п.1.2 договору, загальна вартість товару, що є предметом даного договору, становить 300000,00 гривень, в тому числі ПДВ 20 %. Ціни на товар вказуються у конкретних супровідних документах.

Згідно п.1.3 договору, даний договір розповсюджується на всі видаткові накладні продавця для покупця.

Відповідно до п.3.1 договору, покупець зобов»язаний провести оплату за придбаний товар на протязі 20 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної.

Крім того, за твердженням позивача, ПП «Анна-Марія-М»по видатковій накладній №ПП-0000097 від 18.02.2009 року продало відповідачу товар на загальну суму 415,15 грн.

На виконання своїх зобов»язань по договору відповідачем була проведена часткова оплата за отриманий товар в сумі 9068,41 грн.

Вимога позивача про сплату заборгованості в сумі 17534,71 грн. від 05.09.2009 року, за твердженням останнього, залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем було порушено зобов»язання по оплаті отриманого товару і заборгованість ТзОВ «Золотий лев»перед ПП «Анна-Марія-М»станом на день звернення з позовом становить –17534,71 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 17534,71 грн.

Крім того, своїми діями та простроченням виконання зобов”язань відповідач змусив позивача, в зв”язку з потребою судового врегулювання даного спору, та керуючись наданим ч.1 ст. 59 Конституції України правом на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, залучити до участі у справі адвоката Романика Ю.З. для підготовки позовної заяви та представлення інтересів підприємства у суді, з яким 09.10.2009 року було укладено договір про надання юридичних послуг на ведення господарської справи. Відповідно до ст.44 ГПК України, до судових витрат відносяться витрати, пов”язані з оплатою послуг адвоката. Таким чином, відповідно до договору від 09.10.2009 року, за юридичні послуги, пов”язані з вивченням документів, надання їм правової оцінки, підготовкою позовної заяви та представництвом інтересів позивача у господарському суді, позивач в особі ПП «Анна-Марія-М» зобов”язується сплатити адвокату 1700 (тисяча сімсот) грн. 00 коп. Як доказ оплати по договору від 09.10.2009 року, представник позивача подав платіжне доручення №49 від 20.10.2009 року на суму 1700, 00 грн.

У порушення норм чинного законодавства та умов договору, відповідач зобов’язання належним чином не виконав, докази погашення боргу суду не представив.

При прийняті рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розрахунків позивача та не спростованих відповідачем, сума боргу становить –17534,71 грн.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позов не представив, проти позовних вимог у встановленному чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив і не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства “Анна-Марія” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий Лев” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 17 534,71 грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов”язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов”язаних з розглядом справи.

Як доказ оплати по договору про надання послуг адвоката від 09.10.2009 року, представник позивача подав платіжне доручення №49 від 20.10.2009 року на суму 1700,00 грн.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжні доручення №23 від 13.10.2009 року на суму 175,35 грн. про сплату державного мита та №24 від 13.10.2009 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Лев»(79049, м.Львів, вул.Скрипника,23/49, р/р 260080126174 у ПЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ідентифікаційний код 20837958) на користь Приватного підприємства «Анна-Марія-М» (79054, м.Львів, вул.Виговського,47/86, р/р 2600723971 у ВАТ АБ «Укргазпромбанк»у м.Києві, МФО 320843, ідентифікаційний код 32711643) – 17 534 (сімнадцять тисяч п»ятсот тридцять чотири) грн. 71 коп. –боргу, 175 (сто сімдесят п»ять) грн. 34 коп. –сплаченого держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя