Рішення № 7094041, 23.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/8523.11.09 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»

Про                               стягнення 365763,92 грн.

                                                                                          Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача           Червоняк С.П. (за дов.)

Від відповідача           Галич М.Д. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» до товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»про стягнення 369763,88 грн. за договором № 10899/р від 20.11.2006 р., а саме: 341623,02 грн. боргу та 28140,86 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Відповідач (покупець за договором), за твердженням позивача, протягом тривалого часу не виконує взяті на себе зобов’язання, ігнорує вимоги продавця щодо сплати боргу, не надає інформацію щодо строків та можливості погашення заборгованості, незважаючи на те, що борг є значним. Викладене, як вважає позивач, свідчить про умисне ухилення відповідача від виконання зобов’язань.

Ухвалою суду від 06.02.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/85 та призначено розгляд останньої на 05.03.2009 р..

Відповідач подав суду відзив, у якому позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що позивачем неправильно розраховано заборгованість (не враховані всі здійснені відповідачем оплати; до вартості поставленого товару включені поставки, що не стосуються спірного періоду; відсутні первинні документи тощо) та розмір пені. Також відповідач просив зобов’язати позивача скласти з відповідачем акт звірки взаєморозрахунків.

У судовому засіданні 05.03.2009 р. позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу до 337623,06 грн. Вимоги про стягнення пені залишено без змін.

Ухвалою суду від 19.03.2009 р. зупинено провадження у справі до розгляду справи № 4/067-09. Крім того, ухвалою від 19.03.2009 р. було вжито заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 07.10.2009 р. провадження у справі було поновлено.

Відповідач звернувся до суду з заявою про відвід судді Ковтуна С.А.

Ухвалою голови Господарського суду міста Києва від 04.11.2009 р. вказану заяву було залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 19.11.2009 р. розгляд справи призначено на 23.11.2009 р..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

20.11.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»(покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(продавцем) було укладено договір купівлі-продажу № 10899/р (далі –Договір).

Предметом Договору є продаж товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»та купівля товариством з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»лікарських засобів, виробів медичного призначення та засобів косметичної промисловості (далі –товар).

Визначення найменування товару, його кількості, ціни, строку оплати, в силу п. 2.2 Договору, вказується у видатковій накладній (специфікації).

Згідно з п. 4.3.2 Договору покупець здійснює розрахунки за поставлений товар за домовленістю з продавцем у наступному порядку: у формі 100 відсоткової передплати на підставі рахунку продавця не пізніше 3-х банківських днів з дати отримання рахунку, або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених продавцем.

У період з липня 2008 р. по листопад 2008 р. постачальник поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 344487,17 грн., що підтверджується видатковими накладними, наданими в матеріали справи. Дані накладні містять термін оплати щодо кожної окремої партії товару.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерством фінансів України № 99 від 16.05.1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Отримання товару місце працівниками відповідача без довіреності та доказів повідомлення відповідачем позивача про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей, суду не подано.

У той же час, наявні докази свідчать про визнання відповідачем факту одержання товару шляхом підписання накладних завідуючими аптек, про що свідчить підписання 22.08.2008 р. додаткової угоди до Договору. Відповідно до даної додаткової угоди відповідач визнав факт існування боргу за Договором станом на 22.08.2008 р. у розмірі 2888062,78 грн.. Збільшення розміру боргу у позові пов’язано з тим, що він розрахований за більший період –по листопад 2008 року.

Отримання відповідачем товару у більшому розмірі, ніж сума проплати, не звільняє відповідача від оплати товару, що повинно бути здійснено у передбачений у накладній строк. Даний висновок ґрунтується на приписах ч. 4 ст. 538 ЦК України, в силу якої якщо зустрічне виконання обов’язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок. З огляду на це, умови додаткової угоди від 22.08.2008 р. щодо визначення обсягу поставки в залежності від суми проплати не свідчать про невиконання позивачем свого обов’язку.

Покупець за отриманий товар розрахувався частково на суму 6864,15 грн., таким чином заборгованість покупця за отриманий товар складає 337623,02 грн.

Твердження відповідача про те, що ним було сплачено на користь позивача 253474,81 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджуються належними доказами. Наданий реєстр платежів не містить інформації про те, що дані платежі здійснені з метою оплати вартості товару, отриманого за Договором за період з липня 2008 р. по листопад 2008 р..

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частинами 1, 7 статті193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача боргу в розмірі 337623,02 грн. є законною та обґрунтованою.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених зобов’язанням. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки у вигляді сплати винною стороною неустойки та відшкодуванню завданих збитків.

Відповідно до п. 6.1. Договору за порушення строків оплати товару, передбачених п. 4.3.2 Договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача, який судом перевірено та прийнято як вірний, пеня за порушення зобов’язання становить 28140,86 грн.

Доводи відповідача про те, що з початку обчислення пені за липень 2008 року минув строк позовної давності є не обґрунтованими, оскільки визначений ст. 258 ЦК України строк звернення до суду на час подачі позову не сплив. Заяв щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення пені за інші періоди, у які виник борг, сторонами суду не подано.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача внаслідок не виконання своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу № 10899/р від 20.11.2006 р..

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс»(03022, м. Київ, Голосіївський район, вул. Васильківська, буд. 30, код 32911643) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(08632, Київська обл., Васильківській район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, б. 4, фактична адреса: 08171, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, 3, код 19351156) 337623,02 грн. боргу та 28140,86 грн. пені, 3657,64 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяС.А. Ковтун Рішення підписано 16.12.2009 р.