Рішення № 7094031, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/28502.11.09 за позовом          відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія „Украгролізинг», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Старт», м. Київ

про          стягнення 422854,60 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Макаренко В.В, предст., дов. №14/20-260-09 від 06.03.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія „Украгролізинг»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Старт» про стягнення 422854,60 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо своєчасної поставки товару згідно умов договору поставки №08-62Б/420 від 31.10.2008 року. З посиланням на п.4.3 договору, позивач просить стягнути з відповідача 280380,00 грн. вартість недопоставленого товару та згідно ст. 536 Цивільного кодексу України проценти за користування чужими коштами в розмірі 142474,60 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.09.2009 року.

          Розгляд справи відкладався.

Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва від 02.10.2009 року продовжено строк вирішення спору.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі (копія поштового повідомлення в матеріалах справи), в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судові засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 28/285 від 03.08.2009 року від 29.09.2009 року та повідомленням від 15.10.2009 року направлені сторонам за адресами їх реєстрації, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвали суду, а також реєстрами вихідної кореспонденції сектору 28 від 10.08.2009 року, 12.10.2009 року, 19.10.2009 року.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

Причини неявки представників відповідача в судові засідання, зокрема 02.11.2009 року суду не відомі.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 02.11.2009 року від останніх до суду не надходило. При цьому суд враховує, що за письмовим клопотанням відповідача розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.11.2009 року за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

31.10.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія „Украгролізинг»(покупець) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Норд Старт»(постачальник) (надалі по тексту відповідач ) укладено Договір №08-62Б/420 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язався передати у встановлені договором строки машини, устаткування, обладнання, іншу техніку щодо яких немає обмежень надання її в лізинг та включеної Міністерством аграрної політики України до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу, а покупець –прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору.

Номенклатура, ціна та кількість товару встановлені додатками до договору „Специфікація товару” (п.2.2 договору). Товар передається згідно акта приймання –передачі (п.2.4 договору).

Договором встановлено (п.2.5), що загальна вартість товару становить 2837400,00 грн.

Сторони погодили, що поставка товару здійснюється позивачу у десятиденний строк після отримання авансового платежу в розмірі до 50% вартості товару, визначеного в специфікації (п.3.2.1 Договору, п.4.1 Договору). Остаточний розрахунок відбувається після підписання сторонами тристороннього акту.

Відповідно до п.4.3 договору, в разі, коли покупець з вини продавця недоодержав товар, за який сплачено авансовий платіж, останній зобов’язаний протягом трьох робочих днів з моменту одержання вимоги, повернути покупцю одержаний аванс.

Матеріалами справи встановлено, що позивач 30.10.2008 року та 06.11.2008 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 227160,00 грн. та 1191,540 грн. відповідно, що підтверджується копіями банківських виписок.

Відповідно до специфікації, відповідач зобов’язаний був передати позивачу наступний товар:

- трактор універсальний просапний ЮМЗ-8040.2 в кількості 10 шт.

- трактор ЮМЗ-6АКМ40.2 в кількості 15 шт.

Зазначений товар повинен був бути переданий позивачеві до 17.11.2008 року.

24.03.2009 року сторони підписали Акт №1 про приймання –передачу сільськогосподарської техніки, відповідно до якого відповідач передав позивачу трактор універсальний просапний ЮМЗ-8040.2 зав.№841753, вартістю 114000,00 грн.

25.03.2009 року сторони підписали Акт №2 про приймання –передачу сільськогосподарської техніки, відповідно до якого відповідач передав позивачу трактор універсальний просапний ЮМЗ-8040.2 зав.№841884, вартістю 114000,00 грн.

26.03.2009 року сторони підписали Акт №3 про приймання –передачу сільськогосподарської техніки, відповідно до якого відповідач передав позивачу трактор універсальний просапний (в кількості 4 шт.) ЮМЗ-8040.2 зав.№841459, 841707, 841751, 841882 на загальну суму 456000,00 грн.

26.03.2009 року сторони підписали Акт №4 про приймання –передачу сільськогосподарської техніки, відповідно до якого відповідач передав позивачу трактор універсальний просапний ЮМЗ-8040.2 зав.№540544, вартістю 114000,00 грн.

15.04.2009 року сторони підписали Акт прийманні –передачу майна, відповідно до якого відповідач передав позивачу трактор ЮМЗ-6АКМ40.2 зав.№843161, №843164 вартістю 113 160,00 грн. кожний, та трактор ЮМЗ-8040.2 зав. № 841528, вартістю 114000,00 грн.

          Таким чином, відповідачем, було передано позивачу товар на загальну суму 1138 320,00 грн.

          23.06.2009 року позивач направив відповідачу лист №22.06.2009 року №12-1-2/1450 з вимогою повернути авансовий платіж за недопоставлений товар відповідно до договору №08-62Б/420 від 31.10.2008 року в розмірі 280380,00 грн.

          Як убачається з матеріалів справи, відповідач відповіді на лист не надав, товар не поставив, кошти не повернув.

На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 280380,00 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом голови правління та головного бухгалтера та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено вище, умовами Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється позивачу у десятиденний строк після отримання авансового платежу в розмірі до 50% вартості товару, визначеного в специфікації.

Матеріалами справи встановлено здійснення авансового платежу позивачем у розмірі 50% від вартості товару (оплата здійснена 30.10.2008 року та 06.11.2008 року).

Таким чином, у відповідача виник обов’язок передати товар позивачу не пізніше 17.11.2008 року.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач поставив позивачеві товар на загальну суму 1138 320,00 грн., чим порушив умови договору. Крім того, товар було поставлено з порушенням строків, визначених договором, оскільки перший акт про приймання –передачі сільськогосподарської техніки був підписаний сторонами 23.03.2009 року.

Відповідно до ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Крім того, згідно п.4.3 Договору, в разі, коли покупець з вини продавця недоодержав товар, за який сплачено авансовий платіж, останній зобов’язаний протягом трьох робочих днів з моменту одержання вимоги, повернути покупцю одержаний аванс.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача авансового платежу в розмірі 280380,00 грн. за недопоставлений товар.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до п.8.5 Договору, за порушення строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочки за кожний день та у відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України, проценти за користування коштами в розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день від суми неповернених коштів за порушення строків поставки товару.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач просив стягнути з відповідача суму відсотків за користування чужими грошовими коштами з посиланням на ст. 536, п. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, вимог щодо стягнення пені позивачем не заявлялось.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем умов щодо поставки товару, враховуючи приписи діючого законодавства України та положення Договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування коштами, однак в зв’язку з невірним розрахунком (не враховано кількість днів в 2008 році -366) за уточненим розрахунком суду у розмірі 142362,45 грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Норд Старт” (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-Б, р/р 260086587 в БЦФ Райффайзен Банк Аваль, МФО 321121, код ЄДРПОУ 30930685, ІПН 309306826146) на користь відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія „Украгролізинг»( 01023, м. Київ, вул.. Мечникова, 16а, р/р 260063025552 в АБ „Національні інвестиції” м. Київ, МФО 300498, код ЄДРПОУ 30401456) 422742,45 грн. (чотириста двадцять дві тисячі сімсот сорок дві гривні сорок п’ять копійок)Ю, з яких 280380,00 грн. (двісті вісімдесят тисяч триста вісімдесят гривень) передоплати, 142362,45 грн. (сто сорок дві тисячі триста шістдесят дві гривні сорок п’ять копійок) процентів за користування чужими коштами, а також 4227,42 грн. (чотири тисячі двісті двадцять сім гривень сорок дві копійки) державного мита, 117,97 грн. (сто сімнадцять гривень дев’яносто сім копійок) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова