Рішення № 7093966, 10.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/6510.12.09 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/65                                                                                                     10.12.2009

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбуд Київенерго»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд»

простягнення 56963,86 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Полоз І.В. (пред за довір. від 10.07.2009 року)

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд»заборгованості за договором №40518 від 28.04.2006 року у сумі 56 963,86 грн. (у тому числі 52 102,83 грн. основного боргу; 759,19 грн. 3% річних; 4103,84 грн. інфляційних втрат). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за договором про постачання електричної енергії.

30.07.2009 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/65 та призначено її розгляд на 25.08.2009 року.

Перед початком розгляду справи по суті у судовому засіданні 25.08.2009 року учасникам судового процесу було роз’яснено їх права та обов’язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Відповідача у судовому засіданні 25.08.2009 року надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що Позивачем не доведено існування заборгованості у заявленій сумі, не надано тарифів, на підставі яких розраховувалась сума боргу та Позивачем не надіслані на його адресу додатки додані до позовної заяви.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошена перерва та зобов’язано сторони зробити акт звірки взаєморозрахунків.

У судове засідання 29.09.2009 року представник Відповідача не з’явився і вимоги суду не виконав але в день проведення судового засідання надав через канцелярію суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи і доповнення до відзиву, в якому просив суд відмовити у задоволені позову, оскільки на його думку у матеріалах справи відсутні докази того, що Відповідачем було спожито електроенергію.

Судові засідання відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладалися для витребування додаткових матеріалів.

У судовому засіданні 10.12.2009 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та регулятивну частини рішення.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

За згодою представника Позивача у судовому засіданні 10.12.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі обставини справи, що мають значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 28 квітня 2006 року було укладено договір про постачання електричної енергії №40518, відповідно до якого Позивач зобов’язався забезпечити постачання електричної енергії для потреб електроустановок Відповідача, а останній – оплатити вартість використаної електричної енергії згідно з умовами договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику»електрична енергія є різновидом енергії, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

За своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання. Стаття 275 Господарського кодексу України встановлює, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2.1.2 договору Позивач постачає електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього ж договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.3 до договору, пунктами 1, 2, 3, 5, 13 якого передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач самостійно знімає показання розрахункових лічильників та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання. Період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії. Щомісяця 22 числа Споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до Постачальника для надання звіту про використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період. Крім цього, Споживач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період.

Позивачем надано суду звіти про використану електричну енергію за спірний період, складені та підписані Відповідачем, і які підтверджують, що з листопада 2008 року по квітень 2009 року Відповідачем було спожито 117655 кВт/г електричної енергії.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Постановою Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996 року спеціальним уповноваженим органом в галузі електроенергетики визначено Національну комісію регулювання електроенергетики України. Національна комісія регулювання електроенергетики регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб та єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення.

Постановами НКРЕ від 23.10.2008 № 1237, від 21.11.2008 № 1315, від 23.12.2008 № 1440, від 22.01.2009 № 46, від 26.02.2009 № 241, від 23.03.2009 № 331 та від 23.04.2009 № 453 було встановлені роздрібні тарифи на електроенергію, у тому числі, для Позивача у спірному періоді.

Таким чином, виходячи з вимог законодавства та умов укладеного сторонами договору Відповідач повинен був на підставі показань засобів обліку обраховувати за встановленими постановами НКРЕ тарифами вартість отриманої енергії та самостійно перераховувати відповідні грошові кошти на рахунок Позивача.

Таким чином, посилання Відповідача у відзиві на відсутність тарифів, на підставі яких відбувалось нарахування спожитої електроенергії, спростовується наявними в матеріалах справи документами та наведеними вище актами законодавства.

Суд перевірив додані до позовної заяви розрахунки та встановив їх відповідність у частині кількості спожитої електроенергії –поданим Відповідачем звітам, а в частині ціни одиниці –встановленим НКРЕ тарифам для кожного періоду нарахування.

Таким чином, суд встановив, що основний борг за договором №40518 від 28.04.2006 року за період з 01.10.2008 року по 01.07.2009 року складає 52102,83 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України визначає, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, Відповідач допустив порушення господарського зобов’язання, яке полягає у неоплаті спожитої ним електричної енергії у встановлені договором строки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 4103,84 грн. та 3 % річних в розмірі 757,19 грн.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних і вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що позов акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Евробуд»підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київрембуд»(02094, м. Київ, вул. Краківська, 11-А, ідентифікаційний код 32959795) на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 52102,83 грн. (п’ятдесят дві тисячі сто дві гривні 83 копійки) основного боргу; 4103,84 грн. (чотири тисячі сто три гривні 84 копійки) інфляційних втрат; 757,19 грн. (сімсот п’ятдесят сім гривень 19 копійок) трьох процентів річних; 569,64 грн. (п’ятсот шістдесят дев’ять гривень 64 копійки) державного мита та 315,00 грн. (триста п’ятнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення 14.12.2009 року