Рішення № 7093913, 16.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/35116.12.09 За позовом Комунального підприємства «Фармація» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Асістанс»

Про стягнення 32838,54 грн.

                                                                                                     Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача           Сопрунець О.М.- предст. (дов. від 09.06.2009р.)

від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 32838,54грн. (27860,97грн. –основного боргу, 3079,21грн. –пені, 393,87грн. –3% річних, 1504,49грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №АО-31/7 про забезпечення застрахованих осіб лікарськими засобами від 01.06.2006р., а також витрати по сплаті державного мита –328,39грн. та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/351, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 11.11.2009р.

Представник відповідача у судове засідання 11.11.2009р. не з’явився, витребувані судом документи не надав.

Представник позивача надав суду витребувані ухвалою суду від 23.10.2009р. документи, які долучені судом до матеріалів справи.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 11.11.2009р. відкладено.

У судовому засіданні 25.11.2009р. представник позивача надав суду письмові пояснення по справі, щодо підстав відсутності підпису уповноваженої особи відповідача на частині Актів виконаних робіт.

Представник відповідача у судове засідання 25.11.2009р. не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав.

За наведених обставин, розгляд справи 25.11.2009р. відкладено.

У судовому засіданні 09.12.2009р. представник позивача надав суду банківські виписки на підтвердження часткових оплат, які здійснювались відповідачем.

В усних поясненнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Лебединська, 3-б, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

У судовому засіданні 09.12.2009р. судом оголошено перерву до 16.12.2009р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

01.06.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір №АО-31/7 про забезпечення застрахованих осіб лікарськими засобами (далі –договір), згідно умов якого замовник (відповідач) доручає, а постачальник (позивач) бере на себе зобов’язання з забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення (надалі –лікарські засоби) осіб, що звертаються до постачальника через структурний підрозділ аптеку №7 КП «Фармація», розташовану за адресою: м. Київ, вул. Артема, 10 та мають чинний договір страхування (поліс) і мають право на отримання лікарських засобів згідно з договором страхування (далі –застраховані особи).

Відповідно до п. 2.1.1. договору постачальник зобов’язується забезпечувати застрахованих осіб (відпускати їм) лікарські засоби на підставі вимоги чи рецепта замовника щодо необхідності у забезпечення лікарськими засобами застрахованої особи (форма рецепта встановлена сторонами в додатку №2 до цього договору).

Відповідно до п.2.1.3. договору постачальник зобов’язаний до 5 числа місяця, наступним за звітним, виставляти замовнику належним чином оформлені рахунки на оплату лікарських засобів, які були відпущені застрахованих особам. До рахунку додається копія рецепту з відміткою застрахованої особи про отримання лікарських засобів, підписаний постачальником Акт виконаних робіт у двох екземплярах, реєстри виданих медикаментів.

Позивачем, на виконання умов договору за період з червня 2006р. по грудень 2008р. було відпущено застрахованим особам медикаменти загалом на суму 49576,60грн.

Як зазначає позивач, факт виконання позивачем своїх обов’язків за договором підтверджується відповідними актами виконаних робіт, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Також, в підписаних сторонами актах виконаних робіт сторони підтверджують, що документи, додані до відповідного рахунку, є підставою для оплати зазначеного рахунку. Постачальник виконав свої зобов’язання у звітному періоді в повному обсязі та належним чином.

Суд звертає увагу що на Актах: від 31.07.2006р., від 31.08.2007р., від 30.09.2007р., від 31.10.2007р., від 29.02.2008р., від 31.03.2008р., від 30.04.2008р. та від 31.05.2008р. відсутній підпис замовника та відтиск печатки останнього.

Матеріали справи містять докази направлення позивачем зазначених актів відповідачу для підписання, проте, відповідач підписані акти позивачу не повернув. Матеріали справи не містять доказів висловлення відповідачем письмових заперечень проти факту забезпечення застрахованих осіб лікарськими засобами у обсягах, вказаних у не підписаних зі сторони замовника актах.

При цьому суд враховує, що відповідачем здійснено часткову оплату наступних рахунків, на які міститься посилання у не підписаних актах:

№181 від 31.08.2007р.;

№130-А-7 від 31.07.2006р.

Таким чином, здійснюючи часткову оплату зазначених у Актах від 31.07.2006р. та від 31.08.2007р. обсягів товарів на підставі виставлених рахунків, відповідач фактично підтвердив факт їх одержання застрахованими особами.

Предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна опиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі товару. З ними закон не пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову. Крім того юридичні факти можуть встановлюватись господарським судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки та обґрунтованості вимог.

          За наведених обставин, враховуючи те, що відповідач не заперечив проти факту забезпечення осіб лікарськими засобами та виробами медичного призначення, обсяги яких зазначено у не підписаних зі сторони замовника актах, суд приймає вказані акти як належні докази у справі, що підтверджують належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату лікарських засобів, які були відпущені застрахованим особам, на кожний з яких, в свою чергу, є посилання в актах виконаних робіт, які підписані сторонами.

Відповідно до п.2.1.1 договору замовник зобов’язується приймати до оплати рахунки позивача, оформлені належним чином та оплатити їх відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п.3.1. договору замовник здійснює оплату за забезпечення постачальником застрахованих осіб лікарськими засобами шляхом перерахування на рахунок постачальника коштів. Оплата здійснюється щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених постачальником рахунків та акту виконаних робіт. Звітним є календарний місяць, у якому постачальник забезпечував застрахованих осіб лікарськими засобами та за який виставлений рахунок до сплати.

Відповідач здійснив часткову оплату за забезпечення постачальником застрахованих осіб лікарськими засобами загалом у сумі 21715,63грн., проте повну вартість відпущених позивачем лікарських засобів застрахованим особам на суму 27860,97грн. –відповідач не оплатив.

У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 27860,97грн. основного боргу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 27860,97грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання 3079,21грн. –пені на підставі п.4.1. договору, де встановлено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання своїх договірних зобов’язань, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд, дослідивши умови договору встановив, що його умовами не передбачено відповідальності відповідача у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару, з порушенням строку, визначеного п.3.1. договору.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3079,21грн. - пені є безпідставною та необґрунтованою, в зв’язку з чим задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 393,87грн. –3% річних, 1504,49грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

          Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 393,87грн. –3% річних, 1504,49грн. –збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 27860,97грн. –основного боргу, 393,87грн. –3% річних, 1504,49грн. –збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт - Асістанс»(м. Київ, вул. Лебединська, 3-б, код ЄДРПОУ 34293327) на користь Комунального підприємства «Фармація»(м. Київ, вул. І. Франка, 38-б, код ЄДРПОУ 05415852) 27860,97грн. –основного боргу, 393,87грн. –3% річних, 1504,49грн. –збитків від інфляції, 297,59грн. - державного мита, 213,87грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій