Рішення № 7093911, 16.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/29816.12.09 За позовом          Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської

державної адміністрації) «Київреклама»

До                    Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Катеринич

Наталії Аркадіївни

Про                     стягнення 5600,32 грн.

Суддя В.В. Палій

Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача не з’явився

Від відповідача Катеринич Н.А. –СПД- фізична особа

Обставини справи:

          Госпрозрахункова організація «Київреклама»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Катеринич Наталії Аркадіївни про стягнення 5011,95грн. –основного боргу, 313,02грн. –пені, 76,08грн. –3% річних, 199,27грн. –збитків від інфляції, за договором на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об’єкту (-ів) зовнішньої реклами від 01.03.2005р. № 212/ТК (далі –Договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із пунктом 4.5 Договору плата за право тимчасового користування місцем (-ями) сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами (відповідачем) щомісячно, не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця шляхом перерахування суми коштів зазначеної в рахунку-фактурі, наданої робочим органом, на поточний рахунок останнього.

Крім того, позивач вказує, що згідно із статтею 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України відповідач повинен сплатити позивачу збитки від інфляції та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 02.10.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/298, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.10.2009р.

Представник відповідача у судове засідання 20.10.2009р. не з’явився, витребувані судом документи не надав.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою витребування ненаданих суду документів, розгляд справи 20.10.2009р. відкладено до 04.11.2009р.

04.11.2009р. розгляд справи не відбувся, у зв’язку з тим, що станом на 04.11.2009р. суддя Палій В.В. перебував на лікарняному. Про день та час наступного судового засідання (18.11.2009р. о 14:40год.) представники сторін повідомлені під розписку.

05.11.2009р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, яке мало відбутись 04.11.2009р.

16.11.2009р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись, зокрема на те, що житловий будинок про просп. М. Бажана, 26 ніколи не належав до комунальної власності територіальної громади м. Києва, відповідно позивач не мав права вимагати укладення договору на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об’єкту (-ів) зовнішньої реклами та збирати кошти за розміщення зовнішньої реклами. Позивач не надав доказів на підтвердження наявності у нього місць для розміщення зовнішньої реклами на даному будинку та докази належності цих місць до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Крім того, об’єкт зовнішньої реклами відповідача розташований безпосередньо на нежитловому приміщенні, яке належить відповідачу, а в будинку №26 по просп. Бажана створено та зареєстровано ОСББ «Каштан-26», яке є власником спільного і неподільного майна всього будинку нарівні із власниками нежитлових приміщень.

У судовому засіданні 18.11.2009р. судом оголошено перерву до 09.12.2009р., для надання представнику позивача можливості ознайомитись із відзивом відповідача та надати власні заперечення.

У судовому засіданні 09.12.2009р. представник позивача надав суду письмові заперечення на відзив відповідача, відповідно до яких зазначив, що між сторонами договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору; такий договір є чинним і обов’язковим для виконання його сторонами.

У судовому засіданні 09.12.2009р. судом оголошено перерву до 16.12.2009р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2005р. між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), в якості Головного органу, Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», в якості Підприємства (позивач) та СПД Катеринич Н.А., в якості розповсюджувача зовнішньої реклами (відповідач) був укладений Договір №212/ТК, відповідно до умов якого Робочий орган надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ами) згідно Додатку (-ів), який (-і) є невід’ємною частиною цього Договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації (надалі –Дозвіл) на розміщення об’єктів зовнішньої реклами (надалі –ОЗР), а Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане (-і) місце (-я) за цільовим призначенням –для розміщення ОЗР, здійснює оплату за право користування місцем (-ями) та звільняє у триденний термін місце (-я) закінчення терміну дії Дозволу (та/або дії цього Договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію Дозволу та/або цього Договору.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов’язаний отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування ОЗР не пізніше 15 (п’ятнадцятого) числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 4.5 Договору плата за право тимчасового користування місцем (-ями) сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами (відповідачем) щомісячно, не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця шляхом перерахування суми коштів зазначеної в рахунку-фактурі, наданої робочим органом, на поточний рахунок останнього.

Так, сторонами було укладено Додаток №1 до Договору, на підставі якого, відповідачу було передано в тимчасове користування місце, визначена адреса місця розміщення ОЗР, а також була визначена базова плата (в матеріалах справи). У Додатку №1 від 01.07.2005р. визначено, що місцем розміщення рекламної вивіски, напису на будинку (споруді) є: м. Київ, Дарницький район, просп. Миколи Бажана, 26. Дата кінця строку дії -01.09.2010.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”(далі –Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.07.2002 №1395 “Про затвердження Положення госпрозрахункової організації “Київреклама” встановлено, що позивачу надано право щодо надання платних послуг у сфері розміщення реклами.

Відповідно до пункту 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності,—на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Згідно із пунктом 5.2 Порядку розміщення об’єктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 №2159 (зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 19.12.2002 за № 92/475) договори на право тимчасового користування місцями (для розташування ОЗР), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, укладаються між уповноваженим на це робочим органом та розповсюджувачами зовнішньої реклами, за умови погодження дозволу підприємствами, установами, організаціями комунальної власності м. Києва чи іншими користувачами (балансоутримувачами) цих місць розташування ОЗР.

З пояснень представника Позивача вбачається, що позивачем на виконання п.4.2. договору були виставлені рахунки-фактури на оплату за тимчасове використання місць для розміщення ОЗР на загальну суму 5011,95грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи, проте станом на час пред’явлення позивачем позову до суду відповідач не розрахувався з позивачем і його заборгованість перед позивачем за Договором складає 5011,95грн.

Відповідно до пункту 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві зазначив про те, що житловий будинок про просп. М. Бажана, 26 ніколи не належав до комунальної власності територіальної громади м. Києва, відповідно позивач не мав права вимагати укладення договору на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об’єкту (-ів) зовнішньої реклами та збирати кошти за розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи №20/298 не містять доказів визнання Договору №212/ТК від 01.03.2005р. недійсним у судовому порядку.

Згідно із п. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Матеріали справи не містять доказів розірвання договору №212/ТК від 01.03.2005р. за згодою сторін.

За наведених обставин, укладений між сторонами договір №212/ТК від 01.03.2005р. не визнаний недійсним у судовому порядку та не розірваний за згодою сторін, відповідно є чинним.

Суд також звертає увагу на п. 7.6.2 договору, відповідно до якого дія даного договору, в частині одного наданого місця, припиняється, зокрема, внаслідок зміни власника місця розташування об’єкта зовнішньої реклами.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що за час дії договору №212/ТК від 01.03.2005р. власник місця розташування об’єкта зовнішньої реклами змінився, що було б підставою для припинення дії договору.

За наведених обставин, суд взнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення з відповідача 5011,95грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 313,02грн. –пені, 76,08грн. – 3% річних, 199,27грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6.3. договору за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком пені, 3% річних та збитків від інфляції, викладеним позивачем у позові, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 313,02грн. –пені, 76,08грн. –3% річних, 199,27грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до статті 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні заявлених позовних вимог покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 5011,95грн –основного боргу, 313,02грн. –пені, 76,08грн. –3% річних, 199,27грн. –збитків від інфляції.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Катеринич Наталії Аркадіївни (м. Київ, пр-т. М. Бажана, 26, секція 2; м. Київ, вул. Мишуги, 1/4, кв. 74, ідентифікаційний код 1886020767) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(м. Київ, вул. М. Коцюбинського,12-А, код ЄДРПОУ 26199714) 5011,95грн –основного боргу, 313,02грн. –пені, 76,08грн. –3% річних, 199,27грн. –збитків від інфляції, 102,00грн. - державного мита, 236,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                             В.В. Палій