Рішення № 7093757, 15.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/156-6/28715.10.09 За позовомГоловного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ДоЗакритого акціонерного товариства «І-ТЕК»

Простягнення 3247490 грн. Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача           Цюра П.С. (за дов.)

Від відповідача           Руснак І.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до закритого акціонерного товариства «І-ТЕК»про стягнення 3247490 грн.

          Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Відповідно до умов договору № 226 від 16.03.2007 р. відповідач зобов’язався сплатити пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури приміщень для організації митно-ліцензійного складу на вул. Здолбунівській, 4 в Дарницькому районі м. Києва загальною площею 2749,80 кв. м. Оскільки зобов’язання в повному обсязі відповідачем не виконано, позивач просить стягнути з нього суму боргу з урахуванням індексу інфляції та пеню за час прострочення.

Ухвалою суду від 24.04.2008 р. було порушено провадження у справі № 18/156.

Рішення суду від 03.06.2008 р. у позові було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2008 р. рішення було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2009 р. постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого суду було скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Підставою для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарського суду є неправильне застосування норм матеріального права.

Скасовуючи рішення та постанову колегія суддів зазначила, що висновок місцевого та апеляційного суду про невідповідність спірного договору чинному законодавству є хибним, оскільки п. 2.1.1 договору передбачено, що відповідач зобов’язався перерахувати пайовий внесок в термін з березня 2007 року по вересень 2008 року включно. Поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилося питання про те, чи отримав відповідач необхідні дозволи для здійснення такої діяльності, чи виділена йому для цього позивачем відповідна земельна ділянка, чи оформлені документи, які дозволяють її використовувати відповідно до цільового призначення та інші.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2009 р. справі було присвоєно номер 18/156-6/287.

Ухвалою Верховного Суду України від 28.05.2009 р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2009 р..

Позивачем подані пояснення, в яких він зазначив, що відповідачем була отримана вся необхідна дозвільна документація.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2009 р. розгляд справи було відкладено на 23.07.2009 р..

Дослідивши у вказаному судовому засіданні наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів, потрібних для вирішення спору по суті.

За таких обставин, розгляд справи було відкладено на 14.09.2009 р..

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке було відхилено судом, як необґрунтоване.

Позивач до суду не з’явився. Розгляд справи було відкладено на 24.09.2009 р..

У судових засіданнях 24.09.2009 р. та 28.09.2009 р. оголошувались перерви.

Розгляд справи було відкладено на 15.10.2009 р..

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

27.02.2003 р. рішенням Київської міської ради №271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва»затверджені нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів (далі –Нормативи).

Пунктом 4.1 Нормативів визначені завдання та сфера дії порядку залучення і використання пайових коштів (внесків) інвесторів (забудовників) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва. Останній (порядок) регулює організаційні та економічні відносини, пов’язані з залученням і використанням пайових коштів (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва при оформленні договорів на сплату пайових внесків.

16.03.2007 р. між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та закритим акціонерним товариством «І-ТЕК»(забудовником) укладений договір № 226, предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв’язку зі спорудженням виробничої бази і складських приміщень для організації митно-ліцензійного складу на вул. Здолбунівській, 4 у Дарницькому районі м. Києва загальною площею 2 749,80 кв.м.

Розмір пайового внеску, згідно з п. 1.2 договору, складає 3750270,00 грн.

Відповідно до п. 2.1.1 договору відповідач зобов’язався перерахувати пайовий внесок у сумі 3750270,00 грн. в термін з березня 2007 р. по вересень 2008 р. включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Згідно з п. 2.2 договору до зобов’язань позивача віднесені:

- надання відповідачеві за три дні до сплати коштів, передбачених п. 2.1.1 договору, за його зверненням, розрахунку пайового внеску, скоригованого на індекс інфляції (п. 2.2.1 договору);

- надання довідки відповідачеві про сплату пайового внеску (п. 2.2.2 договору);

- здійснення контролю за стягненням пені, передбаченої п. 3.1.1 договору (п. 2.2.3 договору).

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

25.12.2008 р. з метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи було прийнято Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»(далі - Закон).

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів. Підставою для відстрочення таких платежів та відрахувань є письмова заява суб’єкта господарської діяльності, що здійснює житлове будівництво, до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань. Заява має містити інформацію про суму та термін відстрочення сплати відповідних платежів та відрахувань. Термін відстрочення не може перевищувати термін дії цієї статті.

Таким чином, ч. 5 ст. 3 Закону передбачено право на зміну умов Договору в частині строків внесення пайового внеску в односторонньому порядку за заявою суб’єкта господарської діяльності.

13.10.2009 р. відповідач листом № 13/10-09 від 13.10.2009 р. звернувся до позивача з проханням відстрочити сплату пайового внеску в розмірі 2906660 грн. на термін дії Закону.

Отже, з моменту подання заяви змінені положення договору № 226 від 16.03.2007 р. щодо строків оплати цільового внеску, внаслідок чого підстави вважати права позивача порушеними відсутні.

Однак, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки на час подання позову ним було порушено зобов’язання.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «І-ТЕК»(02140, м. Київ, вул. Гришко, 4, код 24382124) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (021044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, рахунок 31517932700001 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код 04633423) 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                          С.А. Ковтун

Рішення підписано 11.12.2009 р.