Рішення № 7093290, 30.11.2009, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа №2-874/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

30 листопада 2009 року            м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді     Гришковець А.Л.,

із секретарем                 Турбал В.І.,

з участю позивача         ОСОБА_1,                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства КБ «Приватбанк» про визнання дій ЗАТ КБ «Приватбанк» по підвищенню процентної ставки в односторонньому порядку неправомірними та зобов»язання виконувати попередні умови договору про іпотечний кредит, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просив визнати недійсною зміну до кредитного договору № ZRLWAU 00124326 від 11.12.2006 року щодо підвищення процентної ставки до 27, 48 % на рік, мотивуючи тим, що 11.12.2006 року між ним та Овруцьким відділенням «Приватбанк» був укладений вказаний договір, згідно умов якого він щомісяця мав сплачувати кредит згідно графіка та відсотки за користування ним, що він і виконував. Однак, у січні місяці 2009 року він отримав від банку лист, яким його повідомили про підвищення номінальної ставки відсотку за кредитним договором з 01.02.2008 року до 27, 48% річних. При цьому, банком було порушено процедуру реалізації рішення щодо зміни відсоткової ставки, чим в свою чергу було порушено ряд нормативних актів та його право на отримання повної інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.  

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та уточнив. Просить визнати дії ЗАТ КБ «Приватбанк» по підвищенню процентної ставки в односторонньому порядку неправомірними та зобов»язати виконувати попередні умови договору про іпотечний кредит .

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про                                                                                                                                                                                                                   час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки.

Вислухавши пояснення позивача та дослідивши докази в справі, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.  

11.12.2006 року між позивачем та закритим акціонерним товариством КБ «Приватбанк» було укладено договір № ZRLWAU 00124326. Згідно вказаного договору банк зобов»язувався надати позивачеві кредитні кошти шляхом перерахування на поточний рахунок ЗАТ «ЗАЗ» на строк з 11.12.2006 року по 10.12.2013  року у вигляді не поновлювальної кредитної лінії в розмірі 47935 грн. на купівлю автомобіля та 17448 грн. 34 коп. на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1, 34% на місяць залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 1,20 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,14%  від суми виданого кредиту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу. Погашення заборгованості за договором було передбачено в такому порядку:  щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) в сумі   1027, 50 грн.  для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотках, винагороди, комісії, що вбачається із копії вказаного договору.

06.01.2009 року ЗАТ КБ «Приватбанк» було направлено на ім»я позивача лист, в якому банк повідомляв, що в зв»язку із зміною кон»юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10% у порівнянні  з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань  у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої  ставки по кредитах банків України у відповідній валюті  (по статистиці НБУ), з метою виконання зобов»язань перед своїми вкладниками, Приватбанк змушений вимагати зміни умов кредитного договору № ZRLWAU 00124326 від 11.12.2006 року, згідно яких починаючи з 01.02.2008 року (в написанні року допущено опечатку, оскільки далі по тексту та в запереченні на позовну заяву значиться дата – 01.02.2009 року ) відсоткова ставка за вказаним кредитним договором складатиме 27, 48% на рік.

Крім того, зазначалося, що в разі згоди із змінами умов кредитування за вказаним кредитним договором, встановлення цих змін буде здійснено автоматично   01.02.2009 року  без будь-яких додаткових дій зі сторони позивача, що підтверджується копією вказаного листа.

Пунктом 2.3.1 кредитного договору № ZRLWAU 00124326 від 11.12.2006 року закріплено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон»юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10% у порівнянні  з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань  у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої  ставки по кредитах банків України у відповідній валюті  (по статистиці НБУ). При цьому банк мав направити позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Причому, вказаним пунктом кредитного договору передбачено, що збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Банк же в своєму вищевказаному листі-повідомленні на ім»я позивача не надав йому повної, необхідної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості усіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов»язань, не надав вичерпного обґрунтування стосовно підстав для підвищення відсоткової ставки,  зазначивши лише збільшену відсоткову ставку -27, 48% річних, хоча в кредитному договорі річна відсоткова ставка взагалі не зазначалась.

Таким чином, відсутність математичного обґрунтування збільшення відсоткової ставки, розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту позбавили споживача можливості оцінити вказане підвищення відсоткової ставки в цілому, чи відбулося воно в границях кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Не надавши позичальникові вказану інформацію, банк порушив вимоги Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України №168 від 10.05.2007 року.

Причому, Національний банк України в своєму листі №47-112/3204-17164 від 04.12.2008 року зазначає, що остання зміна облікової ставки Національним банком України, на яку посилається в своєму листі відповідач, як на одну із підстав для збільшення відсоткової ставки,  здійснена 30.04.2008  року (постанова Правління  Національного банку України  від 21.04.2008 року №107 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»).

У листі відзначається, що відповідно до п.2.2 антикризової постанови НБУ №319 банки зобов»язані враховувати, що внесення в кредитний договір змін щодо вартості кредиту, які не відповідають змінам облікової ставки НБУ, будуть кваліфікуватися, як порушення закону про банки.

  Посилання відповідача в своєму запереченні на позовну заяву, на те що згідно умов кредитного договору банк своєчасно направив позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки , тобто, що процентна ставка вже змінилася, суперечить положенням, які містяться в листі банку  від 06.01.2009 року. В якому зазначалося, що в разі згоди із змінами умов кредитування за вказаним кредитним договором, встановлення цих змін буде здійснено автоматично 01.02.2009 року  без будь-яких додаткових дій зі сторони позивача, тобто звідси слідує, що банк повідомив позивача, що процентна ставка змінюється саме з 01.02.2009 року.

Крім того, представник відповідача в своєму листі зазначає, що він мусить піднімати відсоткову ставку з метою виконання зобов»язань перед своїми вкладниками.  Однак, ні нормами Конституції України та іншими правовими нормами, не передбачено, що для виконання зобов»язань банком можливе допущення порушення прав і свобод людини, споживача. А навпаки, ст. 3 Конституції України закріплено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов»язком держави.  

З метою виконання вказаного обов»язку держави 12.12.2008 року  Верховною Радою України був прийнятий Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку». Відповідно до внесених змін в ЦК України з»явилася нова стаття – 1056-1, якою встановлено заборону банкам в односторонньому порядку збільшувати встановлений договором розмір процентів.

Причому, зазначено, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку  є нікчемною.

Аналогічні положення закріпленні в ст. 55 Закону  України «Про банки та банківську діяльність».    

Таким чином, банк безпідставно змінив розмір відсотків за користування кредитними коштами в односторонньому порядку та вимагає від позивача їх своєчасної оплати.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового  або майнового права чи інтересу. Одним із способів захисту цивільного права чи інтересу є припинення дії, яка порушує право.

Таким чином, аналізуючи в сукупності всі докази, суд приходить до переконання в задоволенні позову.  

При подачі позову не було визначено його ціну.  Оскільки, позивачем оспорюється підвищення процентної ставки по кредитному договору, то ціну позову буде складати саме сума підвищення.

Так, 27,  48 % - 16, 08 % = 11,4 % ( де 27, 48 - % після підвищення, 16, 08 - % до підвищення), тобто підвищення відбулося на 11,4%.

Кредит було взято на суму 65383,34 коп.. 11, 4% від вказаної суми становить – 7453, 70 коп.х5 років (з моменту підвищення до закінчення строку дії договору )= 37268 грн. 50 коп., вказана сума і буде становити ціну позову.

Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи він сплатив в розмірі 30 грн..

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 30 грн. сплачених останнім витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 372 грн. 50 коп. судового збору в дохід держави.  

Керуючись ст.3 Конституції України, ст.ст. 1056-1 ЦК України, Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими Постановою Правління Національного банку України №168 від 10.05.2007 року, ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»  та ст.ст.3, 10, 11, 60, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

РІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати дії ЗАТ КБ «Приватбанк» по підвищенню процентної ставки в односторонньому порядку по кредитному договору  № ZRLWAU 00124326 від 11.12.2006 року, укладеному між  ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, неправомірними.

Зобов»язати ЗАТ КБ «Приватбанк» виконувати попередні умови договору про іпотечний кредит № ZRLWAU 00124326 від 11.12.2006 року, укладеному між  ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1.

Стягнути із закритого акціонерного товариства КБ «Приватбанк», що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, 50 (код ЕДРПОУ 14360570; ИНН 143605704021, к.р.№35787004064100 в управлінні НБУ в Дніпропетровській області, МФО 305299) -  30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь  ОСОБА_1 та 372 грн. 50 коп. судового збору в дохід держави.

Про перегляд заочного рішення може бути подана заява протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення або залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення рішення або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ :