Рішення № 7093283, 09.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.12.09 р. Справа № 22/163

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

до відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бассіс», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 20387509,

про стягнення 12653,50 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бассіс», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення суми основного боргу у розмірі 12653,50 грн.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на простроченні грошового зобовязання Відповідачем, яке виникло з договору, укладеного в порядку ч.1 ст.173, ст.181 Господарського кодексу України спрощеним способом шляхом оформлення видаткових накладних, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію видаткової накладної №-000015286 від 11.11.2008р.; претензії №9 від 22.10.2009р. та підтвердження її відправлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.692 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.173 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 2, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України.

07.12.2009р. через канцелярію господарського суду Донецької області на виконання ухвали суду від 09.11.2009р., Позивачем надано копію квитанції до прибуткового касового ордеру №003716 від 07.02.2009р. як підтвердження часткової сплати боргу Відповідачем у розмірі 500,00 грн. Одночасно, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 повідомлено про отримання товару на загальну суму 13153,50 грн. на підставі накладної №-000015286 від 11.11.2008р. безпосередньо керівником Відповідача Кулагаю А.В. У підтвердження наведеного суду представлено довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №028443, за змістом якої керівником Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бассіс» є Кулага Андрій Васильович.

Представник Позивача в судове засідання не зявився.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, витребувані документи не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, зазначена у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що останній про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарсько процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарсько процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженнями Позивача (Продавця), останній здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно, шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару Відповідачу на підставі видаткової накладної, що відповідає статті 181 Господарського кодексу України

У матеріалах справи на підтвердження наведеного міститься копія видаткової накладної №-000015286 від 11.11.2008р. на загальну суму 13153,50 грн., яку підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками.

Зазначена видаткова накладна містять суть умов правочину найменування сторін, асортимент та вартість товару.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що вказаний вище первинний документ підтверджує волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами укладено правочин, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту видаткової накладної Позивач зобовязується передати у власність Відповідача товар, а останній зобовязується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надана Позивачем видаткова накладна є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах внедоговірних відносин. Докази незгоди останнього з належністю виконання Позивачем своїх зобовязань щодо передачі товару суду не надавалися.

Матеріали справи містять копію квитанції до прибуткового касового ордеру №003716 від 07.02.2009р., відповідно до якої Відповідачем частково сплачена сума боргу у розмірі 500,00 грн. При цьому, підставою здійснення даної сплати визначена видаткова накладна №-000015286 від 11.11.2008р.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо наявності грошового зобовязання Покупця перед Постачальником у розмірі 12653,50 грн.

Як свідчить претензія №9 від 22.10.2009 року, Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 12653,50 грн. Факт відправлення Відповідачу зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №0647 від 23.10.2009р.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи надіслання Позивачем вимоги щодо сплати боргу 23.10.2009р., строк виконання зобовязання по оплаті переданого товару за накладними у Відповідача, відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, на дату подання даної позовної заяви є таким, що настав.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, грошове зобовязання Покупця перед Продавцем на визначену суму на момент прийняття рішення суду не виконане.

З огляду на наведене, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 12653,50 грн. є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За викладених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог відносно стягнення з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бассіс» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 12653,50 грн.

Враховуючи, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов конклюдентного правочину, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобовязань та правила виконання договорів купівлі-продажу та поставки, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційнетехнічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка Донецької області, до Відповідача, Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бассіс», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення суми основного боргу у розмірі 12653,50 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бассіс» (84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.м.Тореза, б.98, кв.16, ЄДРПОУ 20387509, р/р260038992 у від. №3 Донецької філії ВАТ «Укргазбанк», МФО 335894) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2 у банку «Надра» м.Макіївки, МФО 334862) 12653,50 грн. основного боргу.

3.Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бассіс» (84303, Донецька область, м.Краматорськ, вул.м.Тореза, б.98, кв.16, ЄДРПОУ 20387509, р/р260038992 у від. №3 Донецької філії ВАТ «Укргазбанк», МФО 335894) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2 у банку «Надра» м.Макіївки, МФО 334862) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 126,54 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 09.12.2009р. оголошено повний текст рішення.

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя