Рішення № 7093216, 08.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.09 р.                     Справа № 2/266                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний комбінат” м. Макіївка

про стягнення заборгованості в розмірі 53184,38грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Дрозд Т.А.– за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство „Макіївтепломережа” м. Макіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний комбінат” м. Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 53184,38грн. з яких 32834,27грн. – заборгованість за послуги теплопостачання, 277,78грн. – пеня, 2263,20грн. – 3% річних, 17809,13грн. – індекс інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 19/512/1208/03 від 15.10.2003р., рахунки-фактури.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, але письмового відзиву по заявленим вимогам не надав.

Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

15.10.2003р. між Комунальним підприємством „Макіївтепломережа” (Теплопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством “Макіївський металургійний комбінат” (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 19/512/1208/03.

За цим договором Постачальник зобов’язується подавати теплоносій для об’єктів Споживача, перелічених у додатку до договору.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що початок та тривалість опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється рішенням міськвиконкому Ради народних депутатів.

Розділом 4 “Порядок розрахунків” встановлено, що оплата за послуги, що надаються Постачальником, Споживачу здійснюється щомісячно до 20 числа поточного місяця шляхом попередньої оплати в розмірі 100% від суми рахунку за попередній місяць. Кінцевий розрахунок повинен здійснюватися в продовж 3-х банківських днів після пред’явлення рахунку, на підставі показань комерційного приладу обліку витрат теплової енергії та гарячої води, встановлених на абонентському вводі Споживча.

Сума оплати змінюється в залежності від зміни тарифів, які підтверджуються рахунком на оплату за надані послуги в кінці поточного місяця.

Облік відпускаємої теплової енергії здійснюється за приладами обліку, які встановлені на тепловому вводі Споживача.

Прибори обліку опломбуються у встановленому порядку. При відсутності засобів обліку, у разі виходу комерційного засобу обліку з ладу, відключення електроенергії, зняття прибору на повірку, не санкціонованого зриву пломб, оплата здійснюється в відповідності з “Нормами та вказаннями по нормуванню витрат теплової енергії на опалення житлових та громадських будинків, а також господарсько-побутових потреб по Україні” КТМ 204 України 244-94 відповідно діючим тарифам.

Згідно до п. 5.3. договору Споживач несе матеріальну відповідальність перед Постачальником в разі несплати пред’явлених в банк рахунків через 10 днів за будь-якої то ні було причини, в тому числі із-за відсутності коштів на розрахунковому рахунку Споживача, на суму рахунку за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1% на добу по день фактичної неоплати рахунку, але не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України в період за який сплачується пеня.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що останній укладається строком на один рік та вступає в законну силу після його прийняття та підписання обома сторонами з 15.10.2003р. по 15.10.2004р.

Відповідно до п. 6.2. договору останній вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку договору не надійде заяви однієї із сторін про відмову від договору або його перегляду.

Сторонами доказів відмови від договору або розірвання договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим за висновками суду договір є продовженим.

Як видно з матеріалів справи об’єкти теплопостачання відповідача були підключенні до опалення 07.11.2006р., 01.12.2006р., 04.12.2006р., що підтверджується актами на включення опалення, які підписані з обох сторін без зауважень.

За надані послуги з опалення позивачем виставлялися рахунки, зокрема: від 20.11.2006р. на суму 1781,70грн., від 18.12.2006р. на суму 12460,22грн., від 26.01.2007р. на суму 14561,68грн., від 23.02.2007р. на суму 13486,14грн., від 19.03.2007р. на суму 6779,06грн., від 24.04.2007р. на суму 3036,45грн., а всього на загальну суму 52105,25грн.

Вказані рахунки були отримані відповідачем, а саме бухгалтером Омельченко Л.В., про що свідчать відмітки про отримання на рахунках.

Крім того, з матеріалів справи видно, що станом на 01.11.2006р. за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 27310,62грн. за даними позивача та в розмірі 28353,33грн. за даними відповідача, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2009р.

У зв’язку з наявністю заборгованості позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 32834,27грн.

Вимоги позивача підлягають задоволенню в позовному обсязі з огляду на наступне.

Як встановлено судом за даними позивача стонам на 01.11.2006р. за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 27310,62грн. та за період з листопада 2006р. по квітень 2007р. позивачем надано послуги з теплопостачання на суму 52105,25грн., а всього 73366,95грн.

Згідно до акту звірки від 30.11.2009р. відповідачем підтверджено наявність заборгованості станом на 01.11.2006р. в розмірі 28353,33грн. та отримання послуг з теплопостачання у період з листопада 2006р. по квітень 2007р. на загальну суму 51207,81грн.

Тобто, за даними акту звірки між сторонами наявні розбіжності щодо розміру заборгованості станом на 01.11.2006р. та розміру послуг отриманих у період з листопада 2006р. по квітень 2007р.

Разом з цим, позивач наполягає на наявності заборгованості станом на 01.11.2006р. в розмірі 27310,62грн., що є менше заборгованості яка вказана відповідачем станом на 01.11.2006р. Таким чином відповідач визнав заявлену заборгованість, а той факт, що відповідно до даних відповідача сума заборгованості є більшою ніж заявлено у позові, що не суперечить приписам чинного законодавства. Тобто, суд дійшов висновку, що заборгованість станом на 01.11.2006р. в розмірі 27310,62грн. є підтвердженою відповідачем.

Щодо наявності розбіжностей у сумі отриманих послуг за період з листопада 2006р. по квітень 2007р., то зазначені розбіжності виникли у зв’язку з тим, що відповідачем до обліку за надані послуги в квітні 2007р. взято сума в розмірі 2139,23грн., однак з наданих позивачем рахунків видно, що за квітень 2007р. позивачем виставлено рахунок саме на суму 3036,45грн. та на зазначеному рахунку є відмітка бухгалтера Омельченко Л.В. про отримання вказаного рахунку.

Відповідачем доказів в розумінні ст. 32 ГПК України в обґрунтування прийняття саме суми в розмірі 2139,23грн. за отримані послуги з теплопостачання в квітні 2007р. не надано та не підтверджено, що за квітень 2007р. позивачем було виставлено рахунок на суму 2139,23грн., у зв’язку з чим такі заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.

Також суд зазначає, що з акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2009р. сторонами по різному віднесено оплату отриманих послуг у спірному періоду.

З приводу викладеного суд виходить з наступного.

Так, 18.12.2006р. відповідачем було сплачено 1781,70грн. (призначення платежу відповідно рахунку № 19 від 20.11.2006р.).

15.11.2006р. відповідачем було сплачено 21581,79грн. (призначення платежу відповідно рахунку № 15-У та № 19).

Як видно з матеріалів справи позивачем зазначена оплата рознесена наступним чином:

-          21261,70грн. в рахунок погашення заборгованості, яка утворилася станом на 01.11.2006р.;

-          320,09грн. (21581,79грн. – 21261,70грн.) в рахунок погашення заборгованості, яка утворилася за договором № 15-У.

Згідно до пояснень представника позивача між сторонами було укладено договір про постачання теплової енергії до об’єкту соціальної сфери (опалення дитячої кімнати) № 15-У.

У поясненнях позивач зазначає, що у зв’язку з виконанням зобов’язань за договором № 15-У та передачі об’єктів соціальної сфери на баланс іншим підприємствам, даний договір був розірваний та за давністю часу утилізований.

Дослідивши надані позивачем рахунки, що виставлялися , судом встановлено, що дійсно останнім виставлялися рахунки № 15-У за опалення дитячої кімнати, у зв’язку з чим за висновками суду, позивачем правомірно віднесено оплату в розмірі 320,09грн. саме на погашення заборгованості по договору № 15-У.

Пунктом 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлено, що реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”.

Також, 14.09.2007р. між сторонами було здійснено залік зустрічних однорідних вимог на суму 23538,20грн.

Тобто, відповідач умови договору виконав частково та у спірному періоду розрахувався за отримані послуги з теплопостачання в сумі 46581,60грн.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 32834,27грн. суду не представив, у зв’язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 277,78грн. за період з 24.12.2006р. по 01.07.2007р. на підставі п. 5.3. договору.

Вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно до п. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позивачем безпідставно нараховано штрафну санкцію на заборгованість, оскільки до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, та нарахована позивачем пеня могла бути стягнутою у повному об’ємі до 01.07.2007р., але позовна заява подана до господарського суду 12.08.2009р.

Тобто, вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 277,78грн. не є правомірними та не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2263,20грн. за період з 01.01.2007р. по 01.06.2009р. та індексу інфляції в розмірі 17809,13грн. за період з 01.01.2007р. по 01.06.2009р., то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 01.01.2007р. по 01.06.2009р. на суму 2263,290грн., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення індексу інфляції в розмірі 17809,13грн. за період з лютого 2007р. по червень 2009р., то зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 17505,56грн., оскільки позивачем при розрахунку індексу інфляції невірно визначений підсумковий індекс інфляції.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства “Макіївтепломережа” м. Макіївка до Відкритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний комбінат” м. Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 53184,38грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний комбінат” (86101, м. Макіївка, вул. Металургічна, 47, р/р 26006095001 в ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970, ЗКПО 00191170) на користь Комунального підприємства „Макіївтепломережа” (86156, м. Макіївка, вул. Лебедева, хозблок, р/р 26009402000 в 1 відділенні ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970, ЗКПО 31534547) суму боргу в розмірі 32834,27грн., 3% річних в розмірі – 2263,20грн., індекс інфляції в розмірі 17505,56грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 526,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 116,71грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати довідку на повернення зайве сплаченого державного мита в розмірі 1,16грн.

Суддя