Рішення № 70917886, 04.12.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6127/17

н.п. 2/415/2116/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.17 р.

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

при секретарі судового засідання Гавриленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання права власності на майно за набувальною давністю, зобов’язання до скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, зняття арешту і виключення майна з акта опису та арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на транспортний засіб марки KIA моделі ED CEED, 2008 року випуску, тип ТЗ – легковий (хетчбек), колір чорний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕР м. Лисичанська УДАІ ГУМВС України в Луганській області за набувальною давністю та зобов’язати Лисичанський МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №ВП31165287 від 10.07.2012 р. в частині накладення арешту на автомобіль марки KIA моделі ED CEED, 2008 року випуску, тип ТЗ – легковий (хетчбек), колір чорний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕР м. Лисичанська УДАІ ГУМВС України в Луганській області, зняти арешт з вказаного транспортного засобу та виключити його з акту опису та арешту майна від 14.11.2013 р.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, позовні вимоги підтримала, справу просила розглядати за її відсутності, про що надала відповідну письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, справу просив розглядати за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмову заяву.

Представник ВДВС в судове засідання не з’явилась, просила прийняти рішення на розсуд суду, про що надала відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні досліджені докази: копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копія акту опису й арешту майна; копія рішення Лисичанського міського суду від 25.12.2013 р.; копія постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; копія постанови про відкриття виконавчого провадження; розписка; копія договору купівлі-продажу транспортного засобу від 01.12.2010 р.; відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

У судовому засіданні встановлено, що 01 грудня 2010 р. позивачка отримала у користування від відповідача транспортний засіб марки KIA моделі ED CEED, 2008 року випуску, тип ТЗ –легковий (хетчбек), номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕР м. Лисичанська УДАІ ГУМВС України в Луганській області, по розписці та договору купівлі – продажу складеному в простій письмовій формі.

З 01.12.2010 р. та по день подачі позову, позивачка безперервно користується автомобілем, здійснює за ним догляд та виконує всі обов’язки власника транспортного засобу.

Доказів пред’явлення вимог щодо користування чи інших речових прав на автомобіль з боку відповідача суду не надано.

10.07.2012 р. державним виконавцем Лисичанського МВДВС ГТУЮ у Луганській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

На підставі цієї постанови 14.11.2013 р. автомобіль було затримано, та складений акт опису й арешту майна.

25 грудня 2013 р. Лисичанським міським судом Луганської області за позивачкою було визнано право власності на ? частину у спільній сумісній власності подружжя на автомобіль.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 181 ЦК України, визначені поняття нерухомих та рухомих речей. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти … рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 р., суди при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 р., ураховуючи положення статей 16,344,396 ЦК, до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог статей 387,391 ЦК.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, оскільки позивачка почала користування автомобілем з 01.12.2010 р. право власності за набувальною давністю у неї виникло з 02 грудня 2015 р.

Враховуючи ту обставину, що по теперішній час позивачка відкрито, безперервно використовує вказаний автомобіль, відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспорті засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом.

Таким чином, суд вважає надані позивачем докази достатніми та переконливими.

Разом з тим, оскільки за позивачкою визнано право власності на ? частку автомобілю як на частку у спільному майні подружжя, і в цій частині арешт на автомобіль скасовано, позов підлягає частковому задоволенню, тобто в частині визнання права власності на ? частку автомобілю, зняття арешту на цю частку та виключення її з акту опису та арешту майна.

Щодо зобов’язання до скасування постанови про арешт майна боржника и заборони його відчуження, то в цій постанові не вказано про накладення арешту на автомобіль, що є предметом спору, тому виконання рішення в цій частині є неможливим, і суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки в рівних частках підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання права власності на майно за набувальною давністю, зобов’язання до скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, зняття арешту і виключення майна з акта опису та арешту майна задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку транспортного засобу марки KIA моделі ED CEED, 2008 року випуску, тип ТЗ – легковий (хетчбек), колір чорний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕР м. Лисичанська УДАІ ГУМВС України в Луганській області за набувальною давністю.

Зобов’язати Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області зняти арешт з ? частки автомобілю марки KIA моделі ED CEED, 2008 року випуску, тип ТЗ – легковий (хетчбек), колір чорний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕР м. Лисичанська УДАІ ГУМВС України в Луганській області, та виключити ? частку зазначеного автомобілю з акту опису та арешту майна від 14.11.2013 р.

Стягнути з ОСОБА_2 і Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області у рівних частках на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у 10-тиденний строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя: