Ухвала суду № 70917567, 05.12.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/735/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 366 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Р. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017 року м. Кропивницький

Колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Широкоряда Р.В.,

суддів - Новіцького Е.Й., Гончара В.М.,

секретар - Сакара І.В.,

за участю прокурора - Іщенка Б.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницький кримінальне провадження № 12014120280000133 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від22.08.2017 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. з позбавленням права обіймати посади пов'язані з використанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій представника влади строком на один рік.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, тобто службове підроблення. Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

03 січня 2012 року ОСОБА_3 перебуваючи на робочому місці в Ульяновському відділенні Гайворонської МДПІ, яке знаходиться в м. Ульяновка (Благовіщенське) Кіровоградської області, по вул. Леніна, 48ж, без попереднього звернення ПП "Трейдсервіс" із заявою до Ульяновського відділення Гайворонської МДПІ про видачу довідки про відсутність заборгованості по податках, зборах, що контролюються органами ДПС, умисно вніс до офіційного документу - довідки про відсутність заборгованості, завідомо неправдиві відомості, а саме: власноручно зазначив вихідний номер довідки 18, дату довідки 03.01.2012 року та проставив підпис від імені іншої посадової особи контрольного органу ОСОБА_4 В подальшому довідку було підписано начальником відділу ОСОБА_5 та скріплено печаткою. Внаслідок таких дій ОСОБА_3, було видано офіційний документ про підтвердження відсутності заборгованості у ПП "Трейдсервіс" станом на 01.01.2012 року.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить вирок районного суду скасувати та закрити кримінальне провадження у звязку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_3 зазначає, що при винесенні вироку судом першої інстанції було порушено вимоги п. 2 ст. 374 КПК України, а саме те, що час, місце, спосіб вчинення злочину, наслідки кримінального правопорушення, форму вини та мотиви кримінального правопорушення судом не встановлено та не доведено жодним доказом, а також не описано у вироку.

Окрім цього, судом випущено факт, що досліджувався в судовому засіданні, а саме дані експертизи, що довідку було виконано на кольоровій множинній техніці, та покази свідка ОСОБА_6, що на балансі Ульяновського відділення не було жодної кольорової множинної техніки, тільки монохромна (чорно-біла), а отже існують розумні сумніви щодо виготовлення даної довідки в інспекції.

Також, на переконання апелянта, судом у вироку допущено суттєві протиріччя, а саме: вирішуючи питання щодо того, чи є довідка № 18 від 03.01.2012 року офіційним документом в розумінні ч. 1 ст.366 КК України, суд посилається на те, що вище згадана довідка містила відомості про відсутність заборгованості ПП «Трейдсервіс», а отже підтверджувала такий факт в момент її складання. Отже, інформація що міститься в довідці про відсутність заборгованості посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру. Одночасно з цим суд підтверджує, що відомості про відсутність заборгованості у ПП «Трейдсервіс» станом на 01.01.2012 року, які зазначались у довідці, підтвердились під час судового розгляду справи, а отже внесена інформація, яка здатна спричинити правові наслідки є правдивою, і відповідно спричинені наслідки не порушують законодавства. Отже, судом фактично встановлено відсутність складу злочину.

Тобто, в даному випадку суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, не дав їм належної юридичної оцінки та внаслідок цього неправильно застосував кримінальний закон. Так, згідно статті 11 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння. Крім того, не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого Кримінальним Кодексом України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України є внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які повністю чи частково не відповідають дійсності, тим самим перекручують, спотворюють зміст фактів, які мають юридичну силу і посвідчуються цими документами.

Між тим, при постановленні вироку судом залишено поза увагою, що згідно з диспозицією ч. 1 ст. 366 КК України, предметом службового підроблення є офіційні документи, тобто такі, що складаються й видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, а також підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти й події, що мають юридичне значення, а також мають властивість породжувати певні правові наслідки у виді виникнення, зміни або припинення правовідносин.

Враховуючи те, що в складеному обвинуваченим офіційному документі, а саме в довідці про відсутність заборгованості інформація щодо фактів відповідає дійсності, а також те, що вказані недоліки (навіть якщо вони є )при виготовленні офіційних документів не вплинули на зміст фактів, які мають юридичне значення і правильність прийнятого рішення, тому в діянні апелянта відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

Заслухавши доповідача, в дебатах обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги і просив вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження у звязку із відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи вирок районного суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 412 КПК України встановлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

При перевірці матеріалів кримінального провадження судом апеляційної інстанції установлено, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються у тому числі: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення ; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Вказаним вимогам кримінального процесуального закону вирок районного суду щодо ОСОБА_3 не відповідає.

Диспозицією ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення) встановлено, що особа несе кримінальну відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Із аналізу наведеної норми закону України про кримінальну відповідальність слід зробити висновок, що диспозиція ч. 1 ст. 366 КК України містить чотири кваліфікуючих ознаки, які, як у своїй сукупності, так і кожна окремо, утворює склад вказаного кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 ставилось в провину те, що він, будучи службовою особою, склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ та вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості.

Як слідує із вироку, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, тобто службове підроблення (т. 8 а.п. 118). В подальшому, у вироку суду зазначено, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, в повному обсязі доведена матеріалами кримінального провадження, що вказує на погодження суду із висунутим органом досудового розслідування обвинуваченням (т. 8 а.п. 135).

З подальшого змісту вироку суду слідує, що суд виключає із обвинувачення, яке було предявлено ОСОБА_3, дві кваліфікуючі ознаки, а саме вчинення ним складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документу (т. 8 а.п. 135), при цьому судом визнано доведеним той факт, що обвинувачений вніс до офіційного документу неправдиві відомості, що з урахуванням встановлення судом першої інстанції вини ОСОБА_3 у предявленому обвинуваченні в повному обсязі, є суперечливим та неприпустимим.

Крім того, здійснивши правовий аналіз діяння обвинуваченого, визнавши частину обвинувачення необґрунтованою, суд у фінальній мотивувальній частині вироку, не зазначив, яке саме остаточне обвинувачення визнане судом доведеним.

Більш того, суд, не у стверджувальній, формі, зазначив, що дії обвинуваченого «слід розцінювати як внесення до офіційного документа недостовірної інформації».

Та навіть при таких висновках, суд залишив поза увагою факт того, що кримінально караним діянням є внесення до офіційного документу, саме завідомо недостовірної інформації.

Тобто, без такої кваліфікуючої ознаки склад злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України не утворюється.

В той же час, суд в резолютивній частині вироку визнав обвинуваченого винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Також, колегія суддів зазначає, що суд, при призначенні обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 366 КК України неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування вироку суду.

Санкцією ч. 1 ст. 366 КК України передбачено покарання у виді штрафу до двохсот пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Постановою Верховного суду України від 21 листопада 2011 року у справі № 5-25кс/11 встановлено, що граматичне (філологічне) тлумачення санкції зазначеної статті, полягає у зясуванні дійсного змісту юридичної норми шляхом етимологічного, семантичного, лексичного та синтаксичного аналізу її тексту за рахунок зясування значення і змісту тих слів, термінів, понять, які застосовуються в тексті закону, а також тих знаків пунктуації, які в ньому використовуються, і дає підстави для висновку, що за допомогою розділового сполучника або перераховуються однорідні рівноправні види покарань, з яких суд, призначаючи покарання, має обрати лише одне залежно від тяжкості злочину: або штраф, або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

З огляду на те, що судом першої інстанції призначено ОСОБА_3 основне покарання у виді штрафу, то в даному додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю не призначається.

Беручи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено вимоги кримінального процесуального закону, які судова колегія визнає істотними та такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, у звязку із чим вирок районного суду підлягає безумовному скасуванню із призначенням нового розгляду в тому ж суді в іншому складі суду.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 415 КПК України, колегія суддів не входить в обговорення питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірності чи недостовірності доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409, 412, 413, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22.08.2017 року стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 366 КК України скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в Голованівському районному суді Кіровоградської області в іншому складі суду зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: /підписи/

ОСОБА_2 ОСОБА_7 ОСОБА_8

Відповідає оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2