Вирок № 70915956, 11.12.2017, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/259/17

Провадження №1-кп/0198/31/17

11.12.17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.17

року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гордієнка К.М., за участю секретаря Шморгун Є.В., прокурора Букура М.Є., захисника-адвоката ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в Юр'ївському районному суді Дніпропетровської області кримінальне провадження №12017040000000586 внесене в ЄРДР 21.03.2017 року за звинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в с.Розкішне Костянтинівського району Донецької області, зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, із освітою 5 класів, не одруженого, не працюючого, засудженого:

1) 28.12.2015 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 186 ч.2, 75, 76 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з іспитовим строком на два роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Водій ОСОБА_4 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження при таких обставинах.

18 листопада 2016 року близько 16:40 годин водій ОСОБА_4 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, не відмовився від руху у темний час доби на неосвітленому транспортному засобі з несправним освітлювальним обладнанням, у котрого не горіли фари та габаритні ліхтарі, що не відповідає вимогам, які стосуються безпеки дорожнього руху, створюючи тим самим небезпеку та перешкоду для інших учасників дорожнього руху, керуючи мотоблоком марки «Zirka WC80DE» з причепом кустарного виробництва, слідував по правій смузі дороги Павлоград-Лозова-Мерефа у Юр`ївському районі Дніпропетровської області від с.м.т.Юр`ївка в напрямку м.Павлоград Дніпропетровської області.

У вказаний час, позаду мотоблоку «Zirka WC80DE», у попутному йому напрямку, по правій смузі дороги Павлоград-Лозова-Мерефа, з ближнім світлом фар, зі швидкістю 90 км/год. рухався автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5

У процесі руху, водій ОСОБА_5 виявивши перешкоду для руху, створену мотоблоком марки «Zirka WC80DE» з причепом під керуванням ОСОБА_4, з метою запобігти зіткнення з ним застосував маневр вліво, що був небезпечний, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу, по якій, у зустрічному йому напрямку слідував автомобіль марки «ОСОБА_6 313D ПЕ», р/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7

При подальшому зближенні автомобілів НОМЕР_3, та «ОСОБА_6 313D ПЕ», р/н НОМЕР_2, на 149 км. дороги Павлоград-Лозова-Мерефа у Юр`ївському районі Дніпропетровської області близько 16:40 годин сталося їх зіткнення на межі правого краю проїзної частини та правого узбіччя по ходу руху автомобіля марки «ОСОБА_6 313D ПЕ».

Своїми діями водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 19.1, 31.1, 31.6 «б» Правил дорожнього руху, де зазначено:

п.1.3: «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а так само бути взаємно ввічливими»;

п.1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.19.1: «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:

а) на всіх механічних транспортних засобах фари ближнього (дальнього) світла;

б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) фари або ліхтарі;

в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі»;

п.31.1: «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації»;

п.31.6 «б»: «Забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритів».

Порушення п.п.19.1, 31.1, 31.6 «б» Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_4 п.п. 19.1, 31.1, 31.6 «б» ПДР України пасажиру автомобіля марки «ОСОБА_6 313D ПЕ» - малолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, заподіяні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я, у вигляді закритого перелому лівої стегнової кістки у середній третині зі зміщенням уламків. Пасажиру автомобіля марки «ОСОБА_6 313D ПЕ» - ОСОБА_2 заподіяні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я, у вигляді перелому середньої третини правого стегна, забійної рани лівого колінного суглобу, саден обличчя та правої гомілки. Пасажиру автомобіля марки «ОСОБА_6 313D ПЕ» - ОСОБА_3 заподіяні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я, у вигляді закритих переломів лонної та сидалищної кісток тазу зліва, забійної рваної рани правого стегна, забоїв (гематоми, садна) м`яких тканин обличчя, лівого променево-зап`ясного суглобу, верхньої та нижньої щелепи. Пасажиру автомобіля марки «ОСОБА_6 313D ПЕ» - ОСОБА_9 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, у вигляді закритої тупої травми живота з підкапсульним розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 дав покази про те, що 18 листопада 2016 року приблизно о 16:45 годин керуючи у темну пору доби мотоблоком з причепом, у котрих не горіли фари та габаритні ліхтарі, їхав від с.Варварівка в напрямку с.Вербуватівка Юр`ївського району Дніпропетровської області зі швидкістю близько 15 км/год по краю правої смуги дороги по ходу свого руху. Під час подальшого слідування його наздогнав автомобіль марки «Lexus» з увімкненим світлом фар, водій якого після застосування гальмування виконав маневр ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення з автобусом, що їхав у зустрічному напрямку. Сам він місце дорожньо-транспортної пригоди покинув.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується доказами в їх сукупності, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- показами потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 про те, що 18 листопада 2016 року у темну пору доби (сутінки) в якості пасажирів рейсового автобусу слідували з м.Павлоград Дніпропетровської області у напрямку с.м.т.Юр`ївка Дніпропетровської області. Під час руху по території Юр`ївського району Дніпропетровської області сталося зіткнення згаданого автобусу з автомобілем марки «Lexus». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди кожен з них отримав тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. Окрім того, потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що безпосередньо перед ДТП бачив на протилежній смузі автодороги мотоблок, котрий рухався назустріч без освітлюваних приладів, та позаду нього автомобіль марки «Lexus». Водій останнього до зустрічного роз`їзду здійснив виїзд на смугу руху автобуса, де саме і сталося їх зіткнення;

- показами законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_10 про те, що її сину ОСОБА_8 пасажиру рейсового автобуса, під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18 листопада 2016 року між с.Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області та с.м.т.Юр`ївка Дніпропетровської області були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої стегнової кістки;

- показами свідка ОСОБА_7 про те, що працюючи водієм в АТ «Автодрайв» 18 листопада 2016 року керуючи автомобілем марки «ОСОБА_6 313D ПЕ», р/н НОМЕР_2, по маршруту м.Павлоград с.м.т.Юр`ївка, близько 16:30 16:40 годин, у темну пору доби на ділянці автодороги між с.Вербуватівка с.Варварівка Юр`ївського району Дніпропетровської області побачив на протилежній смузі дороги мотоблок, який рухався у напрямку м.Павлоград без освітлюваних приладів та позаду нього транспортний засіб з увімкненим світлом фар. В момент зустрічного роз`їзду з мотоблоком, водій автомобіля (марки «Lexus»), котрий слідував позаду нього, здійснив маневр ліворуч, виїхав на смугу руху автомобіля марки «ОСОБА_6 313D ПЕ» під його керуванням, де на межі правого краю проїзної частини і правого узбіччя по ходу слідування автомобіля марки «ОСОБА_6 313D ПЕ», допустив зіткнення з керованим ним транспортним засобом. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автомобіля марки «ОСОБА_6 313D ПЕ» були заподіяні тілесні ушкодження;

- показами свідка ОСОБА_5 про те, що 18 листопада 2016 року о 16:40 годин, в темну пору доби, керуючи автомобілем НОМЕР_1, з увімкненим на ньому ближнім світлом фар рухався зі швидкістю 90-95 км/год по правій смузі автодороги від с.Варварівка в напрямку м.Павлоград Дніпропетровської області. На ділянці автодороги між с.Варварівка і с.Вербуватівка Юр`ївського району Дніпропетровської області, в 20-30 метрах попереду побачив мотоблок, який слідував у попутному напрямку по правій смузі дороги у котрого не горіли фари і габаритні ліхтарі. Застосувавши гальмування та вважаючи неминучим зіткнення з означеним транспортним засобом, з метою уникнути дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з наявністю вдовж проїзної частини справа кювету, здійснив маневр ліворуч, намагаючись прослідувати на обочину зліва де саме і сталося зіткнення з іншим транспортним засобом автомобілем марки «ОСОБА_6 313D ПЕ», який рухався у зустрічному напрямку;

Внаслідок ДТП, пасажирам останнього були спричинені тілесні ушкодження.

- показами свідка ОСОБА_11 (пасажира автомобіля марки «Lexus LX570»), котрі аналогічні за своїм змістом показам свідка ОСОБА_5;

- показами свідка ОСОБА_12 (пасажира автомобіля марки «ОСОБА_6 313D ПЕ») які є аналогічними за своїм змістом показам потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_9;

- показами свідка ОСОБА_13 (пасажира автомобіля марки «ОСОБА_6 313D ПЕ»), котрі щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце у зазначений вище час, ідентичні показам потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_7;

- показами свідка ОСОБА_14 про те, що 18 листопада 2016 року мотоблоком марки «Zirka WC80DE» з причепом, який є його власністю, керував саме обвинувачений ОСОБА_4 Станом на вказаний день у зазначеного транспортного засобу не працювало освітлювальне обладнання (передня фара) та останній, а також причеп не були обладнані габаритними ліхтарями. Він, як власник згаданого транспортного засобу, цивільно-правову відповідальність не страхував;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою ДТП та фототаблицею від 18.11.2016 року (т.1 а.м.к.п.9-28) згідно з якими на 149 км. дороги Павлоград Лозова Мерефа у Юр`ївському районі Дніпропетровської області, на лівій обочині у напрямку м.Павлоград Дніпропетровської області знаходяться поруч автомобілі марок «Lexus LX570», р/н НОМЕР_4, та «ОСОБА_6 313D ПЕ», р/н НОМЕР_2, кожен з яких має значні механічні пошкодження у передніх їх частинах. На межі лівого краю проїзної частини та лівого узбіччя (у напрямку м.Павлоград) знаходиться осип скла. Інші транспортні засоби на місці ДТП відсутні;

- протоколом огляду від 19.11.2016 року та фототаблицею (т.1 а.м.к.п.52-55) відповідно до котрого, мотоблок марки «Zirka WC80DE» обладнаний лише одним освітлювальним приладом передньою фарою. До зазначеного мотоблоку приєднаний металевий причеп темного кольору, на якому відсутні будь які прилади освітлення;

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні оглянувши фототаблицю на а.м.к.п.52-55 т.1 підтвердив, що саме зазначеним мотоблоком з причепом керував 18.11.2016 року на ділянці автодороги с.Варварівка с.Вербуватівка Юр`ївського району Дніпропетровської області о 16:45 годин.

- висновками судово-медичних експертиз №289/44 від 15.12.2016 року (т.1 а.м.к.п.169-170), №295/48 від 22.12.2016 року (т.1 а.м.к.п.176-177), №23 від 26.01.2017 року (т.1 а.м.к.п.180-181), №24/2 від 26.01.2017 року (т.1 а.м.к.п.183-184) згідно з котрими потерпілим пасажирам автомобіля «ОСОБА_6 313D ПЕ», р/н НОМЕР_2, були заподіяні такі тілесні ушкодження: ОСОБА_8 середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я, у вигляді закритого перелому лівої стегнової кістки у середній третині зі зміщенням уламків, які утворились від дії тупих твердих предметів, котрі діяли за ударним механізмом з місцем прикладення діючої сили у вищезазначену область або при ударі об такі, та цими предметами могли бути виступаючі частини в середині салону транспортного засобу; ОСОБА_2 середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я, у вигляді перелому середньої третини правого стегна, а також інші тілесні ушкодження, які утворились по ударному механізму від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, котрими могли бути частини салону автомобіля, можливо при вищевказаних обставинах; ОСОБА_9 тяжкого ступеню тяжкості тілесні ушкодження, за ознаками небезпеки для життя, у вигляді закритої тупої травми живота з підкапсульним розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею, які утворились по ударному механізму від дії тупого твердого предмета, що діяв з великою силою, котрими могли бути виступаючі частини салону автомобіля; ОСОБА_3 середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я, у вигляді закритих переломів лонної та сидалищної кісток тазу зліва, а також інші тілесні ушкодження, які утворилися по ударному механізму від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, котрими могли бути виступаючі частини салону автомобіля;

Час утворення ушкоджень, виявлених у потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3 може відповідати 18.11.2016 року.

- довідками астрономічної обсерваторії Київського Національного університету (т.4 а.м.к.п.112, 177), згідно з якими в с.м.т.Юрївка Дніпропетровської області 18.11.2016 року сонце зайшло о 15:52 годин, 02.03.2017 року о 17:21 годин, 06.03.2017 року о 17:27 годин за Київським часом;

Таким чином, у відповідності до п.1.10 Правил дорожнього руху України (темна пора доби частина доби від заходу до сходу сонця) згадана вище дорожньо-транспортна пригода сталася саме у темну пору доби.

Відомості зазначені у довідці астрономічної обсерваторії (т.4 а.м.к.п.112) в тій частині, що 18.11.2016 року в с.м.т.Юрївка Дніпропетровської області темна пора доби розпочалася о 17:48 годин, тобто через 1 годину 56 хвилин після заходу сонця, суд вважає хибними, оскільки суперечать нормам законодавства п.1.10 ПДР України.

- речовими доказами відеореєстратором марки «Вlackvue WI-FI HD», с/н DR 65k1E2E01877, з картою памяті micro SDHC «Kingston» 32GB №6021, встановленим 18.11.2016 року в автомобілі НОМЕР_1;

Згідно відеозапису, зафіксованим відеореєстратором та який міститься на карті памяті, є очевидним, що 18.11.2016 року дорожньо-транспортна пригода настала після заходу сонця (у темну пору доби) близько 16:40 годин за Київським часом.

- слідчими експериментами, схемами та фототаблицями до них від 02.03.2017 року (т.2 а.м.к.п.12-17), від 06.03.2017 року (т.2 а.м.к.п.18-21), під час проведення котрих отримані фактичні данні щодо механізму ДТП, а саме встановлена відстань на якій водію автомобіля марки «Lexus LX570» ОСОБА_5 настає видимість мотоблока «Zirka WC80DE» під керуванням ОСОБА_4;

Приймаючи до уваги відомості, отримані з астрономічної обсерваторії, стосовно часу заходу сонця 18.11.2016 року та 02.03.2017 року, 06.03.2017 року, необхідно зазначити, що слідчі експерименти 02.03.2017 року, 06.03.2017 року були проведені в умовах наближених до тих, які існували на час дорожньо-транспортної пригоди.

- висновками судової автотехнічної експертизи №12/10.4-7 від 07.03.2017 року (т.1 а.м.к.п.194-201) згідно з якими, мало місце зустрічне, блокуюче зіткнення автомобілів марок «ОСОБА_6 313D ПЕ», р/н НОМЕР_2, та «Lexus LX570», р/н НОМЕР_4, котре сталося на межі правого краю проїзної частини та правого узбіччя у напрямку с.м.т.Юр`ївка Дніпропетровської області (по ходу руху автомобіля «ОСОБА_6 313D ПЕ»);

- висновками комплексної судової автотехнічної експертизи, експертизи відео-звукозапису та комп`ютерно-технічної експертизи №11635/11636/4127 від 22.03.2017 року (т.1 а.м.к.п.149-164); судової автотехнічної експертизи №12/10.1-24 від 14.03.2017 року (т.1 а.м.к.п.189-193), відповідно до яких в даній дорожній обстановці водій мотоблока «Zirka WC80DE» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.19.1, 31.1, 31.6 «б» ПДР України. Технічна можливість уникнути негативного розвитку даної ДТП для водія мотоблоку «Zirka WC80DE» ОСОБА_4 визначалася виконанням ним вимог п.п.19.1, 31.1, 31.6 «б» ПДР України для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія мотоблока «Zirka WC80DE» з причепом ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п.19.1, 31.1, 31.6 «б» ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням ДТП;

Також, згідно висновків судової автотехнічної експертизи №12/10.1-24 від 14.03.2017 року, при заданому механізмі пригоди дії водія автомобіля марки «Lexus LX570» ОСОБА_5 не відповідають вимогам п.п.10.1, 12.3 ПДР України. Дії останнього, що не відповідні вимогам п.12.3 ПДР України з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з настанням вказаної ДТП. В даній дорожній обстановці, водій автомобіля марки «Lexus LX570» ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти зіткненню з мотоблоком «Zirka WC80DE» шляхом застосування екстреного гальмування на займаній смузі, рухаючись з фактичною швидкістю;

- показами експерта сектору автотехнічних досліджень ОСОБА_15 згідно з якими, водій мотоблока «Zirka WC80DE» ОСОБА_4 створив своїми діями водію автомобіля марки «Lexus LX570» ОСОБА_5 перешкоду для руху, оскільки останній мав технічну можливість уникнути ДТП лише за умови застосування екстрених заходів, а саме екстреного гальмування. У зв`язку з тим, що водій мотоблока «Zirka WC80DE» рухався на транспортному засобі, який не був обладнаний освітлювальними приладами, то він своїми діями створював перешкоду для інших учасників дорожнього руху, котру неможливо виявити завчасно;

- показами експерта автотехнічних досліджень Дніпропетровського НДЕКЦ ОСОБА_15 та експерта автотехнічних досліджень Харківського НДІСЕ ОСОБА_16 наданими під час одночасного їх допиту, відповідно до котрих кожен з експертів підтвердив правильність своїх висновків та погодився з висновками один одного щодо невідповідності дій водія ОСОБА_4 вимогам п.п. 19.1, 31.1 ,31.6 «б» ПДР України, зазначивши, що їх висновки не суперечать, а доповнюють один оден.

Оцінивши наведені вище експертизи №11635/11636/4127 від 22.03.2017 року та №12/10.1-24 від 14.03.2017 року суд погоджується з їх висновками та приходить до думки, що вони (в частині невідповідності дій водія ОСОБА_4 ПДР України) не суперечать, а узгоджуються між собою, доповнюють одна одну.

Окрім того, експерти наполягали на тому, що мотоблок з причепом кустарного виробництва, яким керував ОСОБА_4 відноситься до транспортних засобів, оскільки є пристроєм, призначеним для перевезення людей і вантажу. Розташування мотоблоку з причепом безпосередньо перед ДТП не по центру полоси руху, а на краю проїзної частини справа в напрямку м.Павлоград Дніпропетровської області не вплинуло б на висновки експертиз, стосовно невідповідності дії водія ОСОБА_4 п.п. 19.1, 31.1, 31.6 «б» ПДР України.

Покази обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що під час проведення слідчого експерименту (02.03.2017 року т.2 а.м.к.п.12-17) слідчим нібито не була врахована його позиція, стосовно місця розташування на проїзній частині, безпосередньо перед ДТП, мотоблоку з причепом керованого ним (на краю проїзної частини справа по ходу його руху), та аналогічні покази свідка ОСОБА_17 суд вважає неспроможніми, надуманими, оскільки вони спростовуються змістом протоколу проведення слідчого експерименту (т.2 а.м.к.п.12-17), з яким погодився ОСОБА_4, посвідчивши протокол своїм підписом, не надавши при цьому будь-яких зауважень.

Слідчий експеримент від 02.03.2017 року (т.2 а.м.к.п.12-17), при проведені котрого враховувались відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди надані ОСОБА_4 як свідком, а також висновки експертиз №11635/11636/4127 від 22.03.2017 року (т.1 а.м.к.п.149-164) та №12/10.1-24 від 14.03.2017 року (т.1 а.м.к.п.189-193), в яких у якості вихідних даних використовувались вказані докази, не підлягають визнанню недопустимими доказами з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Частиною першою ст.87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав на свободу людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною ОСОБА_11 України.

Положення норми права, передбаченої п.1 ч.3 ст.87 КПК України, спрямовані на реалізацію такої засади кримінального провадження, як свобода від самовикриття, право на мовчання.

Зміст п.1 ч.3 ст.87 КПК України вказує на те, що така норма права має застосовуватись за умови, коли на час отримання показань від свідка вже існували дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим, але, всупереч наявності у такої особи права на мовчання та свободи від самовикриття, слідчий чи прокурор вчиняє дії, спрямовані на отримання показань від неї. Саме такі дії, а не власне факт отримання показань від свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим, мають визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання, чи були відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди, надані ОСОБА_4 як свідком (під час проведення слідчого експерименту з його участю) такими, що отримані внаслідок істотного порушення права ОСОБА_4 на мовчання та свободи від самовикриття, суд бере до уваги таке.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відомості про дорожньо-транспортну пригоду до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені по факту кримінального правопорушення.

На час отримання від ОСОБА_4, як свідка, відомостей стосовно обставин ДТП, у слідчого не було достатніх даних вважати, що ОСОБА_4 надалі буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим. Тільки після отримання висновків автотехнічних експертиз, саме і лише котрими встановлена експертним шляхом невідповідність дій водія ОСОБА_4 правилам дорожнього руху України, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру.

Суд також зауважує, що проведенню слідчих дій з ОСОБА_4, як свідком, (слідчий експеримент т.2 а.м.к.п.12-17), здійснених за його згодою, передувало розяснення останньому прав, передбачених ст.ст. 59, 63 Конституції України, ст.ст. 66, 67 КПК України, та ОСОБА_4 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за відмову від дачі показань, та за дачу завідомо неправдивих показань, якщо показання не стосуються його особисто та його близьких осіб.

З огляду на перелік розяснених, перед проведенням слідчого експерименту (від 02.03.2017 року т.2 а.м.к.п.12-17), ОСОБА_4 прав та зміст умов, при яких для нього настає кримінальна відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України (викладених у цьому протоколі), суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що при проведенні з ОСОБА_4, як свідком, слідчого експерименту (т.2 а.м.к.п.12-17) слідчим були вчинені дії, якими були б порушені права чи свободи ОСОБА_4, або слідчий у будь-якій формі примушував би ОСОБА_4 до надання показів чи визнання своєї винуватості у ДТП.

Таким чином слідчий експеримент від 02.03.2017 року (на а.м.к.п.12-17 т.2) та висновки експертиз від 22.03.2017 року, 14.03.2017 року (на а.м.к.п.149-164, 189-193 т.1) слід вважати доказами, що отримані у порядку, встановленому КПК України.

Також суд не вбачає підстав для визнання і інших доказів, наведених вище, недопустимими.

Покази свідка ОСОБА_18 про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася в умовах достатньої видимості, тобто в час доби, який не потребував штучного освітлення, суд вважає хибними, оскільки вони спростовуються показами потерпілих, свідків, згаданими вище, відеозаписом зафіксованим відеореєстратором, довідкою астрономічної обсерваторії стосовно часу заходу сонця в день ДТП.

Таким чином, наведені докази безумовно свідчать про те, що водій ОСОБА_4 порушуючи Правила дорожнього руху України, слідуючи у темну пору доби по проїзній частині на транспортному засобі у котрого не горіли фари та габаритні ліхтарі створив такими діями небезпеку та перешкоду для руху автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, яку неможливо було виявити завчасно, тим самим призвів до виникнення дорожньої обстановки, при якій останній міг уникнути дорожньо-транспортної пригоди лише застосувавши саме екстрені заходи, обєктивний, безпечний вибір котрих суттєво ускладнювався як добово-часовими умовами (темна пора доби) і необхідністю оперативно вчинити відповідні заходи, а також особливостями рельєфу території, прилеглої до проїзної частини (наявність кювету справа у напрямку м.Павлоград Дніпропетровської області).

Проаналізувавши викладені докази в сукупності, враховуючи їх достатність і допустимість суд вважає, що вина ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло тяжкі тілесні ушкодження доведена, скоєне ОСОБА_4 підлягає кваліфікації за ч.2 ст.286 КК України.

Обираючи покарання для ОСОБА_4, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 згідно ст.12 КК України, скоїв тяжкий злочин, однак такий, що передбачає необережну форму вини, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий. Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин суд для ОСОБА_4 не виявив.

Також суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно з котрою ризик небезпеки ОСОБА_4 для суспільства і для окремих громадян оцінюється як середній, ризик вчинення повторного правопорушення оцінюється як високий.

Окрім того, при призначенні покарання ОСОБА_4 суд приймає до уваги і те, що відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №12/10.1-24 від 14.03.2017 року (т.1 а.м.к.п.189-193) також і дії водія автомобіля марки «Lexus LX570» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України, що в свою чергу зменшує ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.

Зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого злочину, його обставини, наслідки, поведінку обвинуваченого безпосередньо після вчинення злочину, ступінь вини ОСОБА_4, приймаючи до уваги особу останнього, котрий скоїв кримінальне правопорушення під час іспитового строку, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд приходить до думки про можливість виправлення ОСОБА_4 лише у місцях позбавлення волі, при цьому з підстав наведених вище, застосування до нього правил ст.75 КК України виключається.

Оскільки ОСОБА_4 взагалі не має права керувати транспортними засобами (такого права не отримував) призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, на думку суду, є неможливим.

У зв`язку з тим, що в провадженні Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області перебуває інше кримінальне провадження №12016040000000874 за звинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України, котрий відповідно до обвинувального акту та інших матеріалів кримінального провадження є одним із учасників згаданої вище дорожньо-транспортної пригоди, по якому остаточне рішення не прийняте, суд, з метою забезпечення засад кримінального провадження, визначених ст.7 КПК України, при ухваленні цього вироку не вирішує питання стосовно долі речових доказів.

Потерпілий ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_4 заявив цивільний позов про стягнення шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, в розмірі 5800,00гривень матеріальної шкоди та 100000,00 гривень моральної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_14 (власника наземного транспортного засобу мотоблока марки «Zirka WC80DE» з причепом) не застрахована.

Згідно з ч. 5ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Суд вважає позов в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди, яка складається з коштів на придбання медикаментів для лікування та відновлення здоровя в сумі 5800,00 гривень, таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків, зокрема, належать втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1195 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Так, в обґрунтування заявлених вимог про стягнення майнової шкоди ОСОБА_9 надав суду товарні чеки, якими підтверджується факт придбання під час проходження ним стаціонарного та амбулаторного лікування медичних препаратів та засобів, що за своїм призначенням безпосередньо повязані з лікуванням тілесних ушкоджень, отриманих 18листопада 2016 року (т.3 а.м.к.п.91-100).

В той же час, надаючи правову оцінку та вирішуючи позов в частині стягнення з обвинуваченого грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 100000,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно з вимогами частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала (пункт 1 частини 2 статті 1167 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Аналіз викладених норм права дає підстави для висновку про те, що моральна шкода, завдана ушкодженням здоровя внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки має бути відшкодована особою, яка її завдала.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення з ОСОБА_4 компенсації моральної шкоди в розмірі 100 000,00 гривень, ОСОБА_9 зазначив, що внаслідок отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди травм він зазнав фізичного болю та тривалих фізичних страждань, які продовжує відчувати до теперішнього часу. З 25 листопада 2016 року до 05 грудня 2016 року проходив стаціонарне лікування. У звязку з втратою органу (селезінки) він перебуває у постійному стресі, не має можливості вести звичайний спосіб життя, притаманний особам його віку (займатися спортом), порушилась робота системи травлення.

Суд приймає до уваги доводи потерпілого та погоджується з тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини обвинуваченого, потерпілому завдано ушкодження здоров`ю, внаслідок чого він дійсно зазнав моральної шкоди, яка виразилась у фізичному болю, душевних стражданнях, зумовлених втратою органу (селезінки), вимушеній зміні звичайного способу життя під час амбулаторного та стаціонарного лікування, а також в період реабілітації.

Разом з тим, лише факт спричинення моральної шкоди, згідно з вимогами законодавства, не є матеріально-правовою презумпцією для стягнення компенсації за таку шкоду у визначеному позивачем розмірі, оскільки відповідно до засад змагальності судочинства розрахунок суми відшкодування підлягає доведенню з урахуванням встановлених законом умов.

Так, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина з статті 23 ЦК України).

Однак, ОСОБА_9, вказуючи на суттєві зміни в його звичайному способі життя, не надав суду будь-яких доказів (медичних висновків, довідок, рекомендацій тощо) на підтвердження того, що втрата органу (селезінки) призвела до такого розладу здоровя, як погіршення його здібностей або позбавлення можливості їх реалізації.

Суд критично відноситься до тверджень позивача щодо неможливості займатись спортом, оскільки згідно з лікувальними рекомендаціями, викладеними в медичній карті стаціонарного хворого №7468, термін обмежень для занять фізкультурою становить 2 місяці (т. 3 а.м.к.п. 92). Крім того, ОСОБА_9 не доведено належними доказами, що в результаті ушкодження здоров`я, а саме втрати органу (селезінки), у нього погіршилась робота органів травлення.

Враховуючи наведене вище, не можна вважати таким, що відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості заявлений ОСОБА_9 розмір компенсації за моральну шкоду в сумі 100000,00 грн., оскільки наведені засади цивільного законодавства полягають у закріпленні можливості адекватного та сумлінного захисту порушеного права, з дотриманням прав та інтересів інших осіб.

Оцінивши в сукупності викладені обставини, суд вважає справедливим та співмірним характеру вчиненого правопорушення, тяжкості фізичних та душевних страждань, які зазнав потерпілий внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, відшкодування моральної шкоди у розмірі 40000,00 грн.

Позовна заява потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином, ухвалою Юрївського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2017 року (т.4 а.м.к.п.115) залишена без розгляду.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.71 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_4 за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком невідбутої частини покарання, призначеного ОСОБА_4 вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.12.2015 року, що складає чотири роки позбавлення волі, у виді позбавлення волі на строк п`ять років без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 на відшкодування матеріальної шкоди 5 800,00 (п`ять тисяч вісімсот) гривень, моральної шкоди 40000 (сорок тисяч) гривень.

Процесуальні витрати пов`язані з проведенням судової транспортно-трасологічної експертизи у сумі 2641,20 гривень, судової авто технічної експертизи у сумі 703,68 гривень стягнути у дохід держави (УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра, н/р 31118115700004 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274) з обвинуваченого ОСОБА_4

Доля речових доказів не вирішується.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту початку виконання вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області.

Копію вироку вручити негайно прокурору, обвинуваченому, його захиснику, надіслати потерпілим ОСОБА_8, ОСОБА_9, їх законним представникам ОСОБА_10, ОСОБА_19, представнику потерпілих адвокату ОСОБА_20

Суддя К. М. Гордієнко