Ухвала суду № 70914225, 04.12.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7316/17

Провадження № 2/204/2213/17

УХВАЛА

04 грудня 2017 року м.Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Тітова І.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и л а:

14 листопада 2017 року до суду надійшла вищевказана позовна заява.

29 листопада 2017 року надійшла інформація про зареєстроване місце проживання сторін.

З 24 листопада 2017 року по 01 грудня 2017 року включно, суддя Тітова І.В. знаходилась у відгулах.

Із матеріалів позовної заяви випливає, що вона не відповідає вимогам, викладеним у ст.ст.119-120 ЦПК України, а саме:

- позивачем не зазначено ціну позову;

- позивачу у позовній заяві необхідно уточнити виклад обставин (предмет та підстави позову), якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме: уточнити спосіб захисту, відповідно до якого він просить захистити його порушенні права та інтереси з урахуванням ч.2 ст.16 ЦК України, якою визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, оскільки при предявленні позову має бути викладено, яке саме право порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити;

- позивачу необхідно привести у відповідність прохальну частину позову до тих обставин та підстав, якими обґрунтовуються позовні вимоги;

- позивачем не у повному обсязі було сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно з ч.4 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Із поданих матеріалів справи та викладених обставин в позовній заяві неможливим є встановлення наявності спору між сторонами, тож позивачу необхідно навести обґрунтування своїх позовних вимог із посиланням на відповідні докази, як того вимагає ст.119 ЦПК України.

Необхідно зазначити, що п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України (1618-15). У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Як передбачено п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Згідно з п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні положення містяться у п.2 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких встановлено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 р. з наступними змінами і доповненнями, розяснено, що вартість спірного майна визначається за згодою сторін, а при його відсутності по дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Враховуючи те, що позивачем ціна позову не зазначена, суд, на підставі ч.2 ст.80 ЦПК України, попередньо визначає розмір судового збору у максимальному розмірі, оскільки згідно з п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 8000грн.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 0.0.888603610.1 від 09.11.2017р. на суму 640грн. про сплату судового збору. Таким чином, беручи до уваги часткову сплату позивачем судового збору у розмірі 640грн., сума, яку необхідно доплатити становить 7360грн.

Крім того, ч.ч.7,8 ст.119 ЦПК України передбачено, що у разі предявлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення, а якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Позивачем, зокрема, предявлено до суду позовні вимоги в інтересах відповідача, а саме позивач просить визнати за відповідачем право власності на 1/2 частину спірного легкового автомобіля. Таким чином, позивачем порушено ч.ч.7,8 ст.119 ЦПК України, оскільки підстави такого звернення до суду нею в позовній заяві не зазначені та до позовної заяви не додано довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження позивача на предявлення позовних вимог в цій частині.

Крім того, необхідно зазначити, що п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України (1618-15). У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Також необхідно зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У звязку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

У відповідності до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119,120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали.

Виходячи із вищевикладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом: зазначення ціни позову; уточнення викладу обставин (предмет та підстави позову), якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме: уточнити спосіб захисту, відповідно до якого він просить захистити його порушенні права та інтереси з урахуванням ч.2 ст.16 ЦК України, якою визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, оскільки при предявленні позову має бути викладено, яке саме право порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити; приведення у відповідність прохальної частини позову до тих обставин та підстав, якими обґрунтовуються позовні вимоги та надання суду документу про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою (за такими банківськими реквізитами: одержувач УД КСУ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської обл., р/р 31216206700008, ЄДРПОУ 37989253, МФО 805012, банк ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891345, призначення платежу: судовий збір) у сумі 7360грн., так як позивачем було частково сплачено судовий збір.

Керуючись ст.ст.119-121 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків один день із дня отримання ухвали.

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду у встановлений строк, заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя І.В. Тітова