Рішення № 7091343, 31.07.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 липня 2009 р.           Справа 7/136-09

за позовом: Приватного підприємства "Галавтопроммаст", м. Пустомити, Львівська область.

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альянс", м. Вінниця.

про стягнення 139 000 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Строгий І.Л. - представник, довіреність б/н від 29.05.2009 року.

          відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з ТОВ "Торговий дім-Альянс" на користь ПП "Галавтопроммаст" 139000,00 грн. боргу за неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару отриманого згідно договору купівлі продажу № 03/11-А від 03.11.2008 року.

Ухвалою від 05.06.2009 року порушено провадження у справі № 7/136-09 та призначено до розгляду на 14.07.2009 року.

Відповідач в судове засідання 14.07.2009 року не з'явився та не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі. При цьому суд зазначає, що ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано рекомендованою кореспонденцією і відповідач отримав її 16.06.2009 року, що вбачається з поштового повідомлення № 258894.

Враховуючи неявку відповідача, ненадання сторонами витребуваних доказів та необхідність у витребуванні нових доказів розгляд справи було відкладено до 31.07.2009 року.

Однак відповідач в судове засідання повторно не з'явився та не виконав вимог ухвал суду від 05.06.2009 року та від 14.07.2009 року щодо надання доказів та забезпечення явки в судове засідання повноважного представника.

При цьому суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 05.06.2009 року про порушення провадження у справі та ухвали від 14.07.2009 року про відкладення розгляду справи які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Слід зауважити, що ухвали суду від 05.06.2009 року та від 14.07.2009 року надсилались відповідачу за двома адресами: вул.Стельмаха, 17/3, м.Вінниця, 21029 (вказана в позовній заяві як юридична); вул. К.Маркса, 54, м.Вінниця, 21034 (вказана в договорах долучених до позовної заяви, як фактична). Ухвала, яка надсилалась за останньою адресою і була отримана відповідачем, що вбачається із повідомлення про вручення № 258894.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника тощо.

Таким чином, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України. При цьому суд зауважує, що відповідач, з огляду викладені вище обставини мав достатньо часу для подання обґрунтованих заперечень та доказів в підтвердження таких заперечень в разі незгоди із заявленими позовними вимогами.

За письмовим клопотанням представника позивача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

03.11.2008 року між ТОВ "Торговий дім "Альянс"" (Постачальник) та ПП "Галавтопроммаст" (Покупець) було укладено договір купівлі продажу № 03/11-А, згідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця цукор-пісок (надалі Товар), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити Товар на умовах, передбачених даним Договором.

В п.1.3 Договору сторону погодили, що ціна за одну тонну Товару з ПДВ встановлюється за кожну партію Товару згідно Рахунку Постачальника.

Згідно п. 2.1. Договору оплата за Товар здійснюється на підставі виставленого постачальником Рахунку в формі оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника в день завантаження.

За посиланням позивача ним на підставі наданих відповідачем рахунків-фактур було перераховано відповідачу за період з 04.11.2008 року по 12.12.2008 року 385000,00 грн..

На підтвердження вказаному суду надано платіжні доручення № 631 від 04.11.2008 року, № 641 від 11.11.2008 року, № 647 від 18.11.2008 року, № 669 від 21.11.2008 року, № 672 від 25.11.2008 року, № 672 від 28.11.2008 року, № 678 від 03.12.2008 року, № 680 від 09.12.2008 року, № 686 від 12.12.2008 року та довідку філії ВАТ КБ "Актив-Банк" у м.Львові від 01.07.2009 року № 01-1744.

Відповідачем за період з 06.11.2008 року по 09.12.2008 року було поставлено цукор-пісок на загальну суму 367000,00 грн., що вбачається із видаткових накладних № 949 від 06.11.2008 року, № 973 від 12.11.2008 року, № 986 від 19.11.2008 року, № 992 від 24.11.2008 року, № 1025 від 27.11.2008 року, № 1049 від 03.12.2008 року та № 1074 від 09.12.2008 року.

Таким чином борг відповідача складає 18000,00 грн. (385000,00-367000,00).

Разом з тим, за посиланням позивача станом на день укладення договору № 03/11-А від 03.11.2008 року відповідач мав заборгованість перед позивачем в сумі 121000,00 грн., що виникла на підставі договору № 22/08 від 11.08.2008 року.

Як вказує позивач, на підставі умов договору від 11.08.2008 року № 22/08 ним було перераховано відповідачеві за цукор 121000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 69 від 22.09.2008 року та № 558 від 24.09.2008 року.

Порушення умов договору зі сторони відповідача в частині своєчасності поставки товару стало підставою для позивача звернутись з позовом про розірвання договору від 11.08.2008 року № 22/08 та стягнення 121000,00 грн. до господарського суду Вінницької області.

03.03.2009 року ухвалою господарського суду Вінницької області провадження у справі № 12/125-08 за позовом ПП "Галавтопроммаст" до ТОВ "Торговий дім "Альянс"" було припинено по п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору. Як вбачається із даної ухвали, підставою для її постановлення було те, що на день розгляду справи відповідач (ТОВ "Торговий дім "Альянс") поставив позивачеві цукор на загальну суму 121000 грн., дана поставка прийнята в рахунок зобов'язань за договором № 22/08 від 11.08.2008 року.

За твердженням позивача ухвала суду ніким не оскаржувалась та набрала законної сили.

Також позивач вказує, що заборгованість відповідача в сумі 121000,00 грн., про яку йдеться в ухвалі суду від 03.03.2009 року була погашена за рахунок поставки цукру згідно видаткових накладних № 949 від 06.11.2008 року на суму 56000 грн., № 973 від 12.11.2008 року на суму 54000 грн. та частково в сумі 11000 грн. згідно видаткової накладної № 986 від 19.11.2008 року.

Перевіркою достовірності вказаних вище обставин судом було встановлено наступне.

Дійсно, 11.08.2008 року між ТОВ "Торговий дім "Альянс"" (Постачальник) та ПП "Галавтопроммаст" (Покупець) було укладено договір № 22/08 предмет якого тотожний договору № 03/11-А від 03.11.2008 року - поставка цукру-піску (надалі Товар).

Як вбачається із наданих позивачем довідки про рух коштів по взаєморозрахунках між ПП "Галавтопроммаст" та ТОВ "Торговий Дім "Альянс"" за період з 01.08.2008 року по 28.07.2009 року, картки рахунку 631 (Контрагенти) з 01.08.2008 року по 29.07.2009 року, платіжних доручень за період з 11.08.2008 року по 12.12.2008 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 919000,00 грн..

За період з 12.08.2008 року по 06.11.2008 року відповідачем було поставлено цукор-пісок на загальну суму 413000,00 грн., що вбачається із видаткових накладних № 734 від 12.08.2008 року, № 774 від 20.08.2008 року, № 827 від 08.09.2008 року, № 836 від 15.09.2008 року, № 838 від 16.09.2008 року, № 845 від 18.09.2008 року, № 849 від 19.09.2008 року.

З урахуванням поставки здійсненої відповідачем за період з 06.11.2008 року по 12.12.2008 року (367000,00 грн.) загальна вартість поставленої відповідачем продукції за період з 12.08.2008 року по 12.12.2008 року становить 780000,00 грн..

Отже, розмір боргу відповідача становить 139000,00 грн. (919000,00-780000,00).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по поставці товару.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов’язки, аналогічні зобов’язанням за договором купівлі-продажу.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із умов договору купівлі-продажу від 03.11.208 року № 03/11-А та характеру стосунків, які склались між сторонами Покупець за договором здійснював передоплату, а Постачальник відвантаження Товару.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із умов договору (п.п.2.1, 3.1) обов'язок передати продукцію Покупцю у Постачальника виникає в день отримання коштів.

Разом з тим, позивач не отримавши від відповідача товар заявили вимогу (№ 61 від 30.04.2009 року про поставку товару на суму 139000,00 грн.). Факт надіслання вказаної вимоги підтверджується фіскальним чеком № 4010 від 06.05.2009 року та описом вкладення у цінний лист.

За твердженням позивача відповіді на вимогу від відповідача не надійшло.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду від 05.06.2009 року та 14.07.2009 року, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Разом з тим, з урахуванням досліджених судом документів суд вважає суму боргу відповідача перед позивачем в розмірі 139000,00 грн. доведеною. Слід зазначити, що позивачем надано довідку № 118/ від 28.07.2009 року в якій він, крім іншого, повідомляє що повернення грошових коштів та поставок продукції в період з 01.01.2009 року по 28.07.2009 року не відбувалось.

Слід зазначити, що з поміж іншого, в підтвердження існування заборгованості у розмірі 139000,00 грн. позивач надав суду взаємнопідписаний сторонами акт звірки за період з 11.08.2008 року до 29.05.2009 року.

Зазначений акт звірки зі сторони відповідача було підписано із запереченнями. Як вбачається із напису на акті звірки відповідач вказує, що дані вказані в акті звірки є неповними, оскільки після 09.12.2008 року ним здійснювались відвантаження товару згідно листів заявок № 217-Т від 10.12.2008 року, № 217-Т від 16.12.2008 року, № 10-Т від 27.01.2009 року та відповідно накладних № 1097 від 12.12.2008 року на суму 51000,00 грн., № 1117 від 19.12.2008 року на суму 53000,00 грн., № 030 від 26.01.2009 року на суму 59000,00 грн.. Таким чином за посиланням відповідача станом на 29.05.2007 року за ним рахується заборгованість у розмірі 77000,00 грн..

З'ясовуючи дані обставини, судом встановлено, що дійсно позивачем у справі протягом грудня 2008 року - січня 2009 року надсилались листи-заявки відповідачу в яких повідомлялись ідентифікуючі ознаки вантажного автомобіля який спрямовувався для завантаження Товаром (листи від 10.12.2008 року № 17-Т, від 16.12.2008 року № 217-Т, від 17.12.2008 року № 219-Т, від 27.01.2009 року № 10-Т, від 27.01.2009 року № 10-Т).

Позивач не заперечуючи щодо факту надіслання відповідачу листів-заявок вказаних вище зазначає при цьому, що фактично товар ним не отримувався.

В підтвердження даного позивач послався на наявність укладеного між ним та ТОВ "Метал Трейд Сервіс" 01.10.2008 року договору № 04/01-МТС на експедиційні послуги за яким контрагент ТОВ "Галавтопроммаст" зобов'язувався організувати та забезпечувати експедирування вантажів наданих Замовником на підставі його замовлень. Як вбачається із листа ТОВ "Метал Трейд Сервіс" від 29.07.2009 року останнє в ньому інформує про те, що в грудні 2008 року - січні 2009 року позивачу було надано автомобілі для перевезення вантажу (цукру-піску) проте жоден з автомобілів не завантажувався та не здійснив перевезення вантажу згідно отриманих замовлень у зв'язку з відмовою у завантаженні.

Слід зауважити, що вказані у даному листі ідентифікуючі ознаки автомобілів тотожні тим, які вказувались в листах-заявках, що надсилались позивачем ТОВ "Торговий Дім "Альянс"".

Крім того, із дослідження книги реєстрації довіреностей наданої позивачем не вбачається, що протягом грудня 2008 року - січня 2009 року оформлювалась довіреність на отримання у ТОВ "Торговий Дім "Альянс"" Товару.

Виходячи з наведеного, суд критично оцінює письмові заперечення відповідача викладені ним на акті звірки.

Також суд наголошує на тому, що всупереч вимогам ст.33 ГПК України та ухвали суду від 14.07.2009 року відповідачем не було надано будь-якого доказу на підтвердження факту поставки в грудні 2008 року-січні 2009 року позивачу, як то видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей тощо.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

За письмовим клопотанням позивача 31.07.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 527, 530, ч.ч.1, 2 ст.614, ст.ст. 625, 655, 692, ч.2 ст.693 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альянс"", вул. Стельмаха, 17/3, м. Вінниця, 21029 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 30744123, р/р 26006035517602 в АКІБ "Укрсиббанк" в м. Харків, МФО-351005) на користь Приватного підприємства "Галавтопроммаст", вул. Промислова, 2, м. Пустомити, Львівська область, 81100 - (інформація про реквізити - р/р - 26003000009209 в ВАТ "Фольксбанк", МФО-325213, ідентифікаційний код - 32886429) - 139000 грн. 00 коп. боргу, 1390 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 312 грн. 50 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 серпня 2009 р.

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Промислова, 2, м. Пустомити, Львівська область, 81100.

3 - позивачу - вул. Промислова, 50/52, оф.718, м. Львів, 79024.

4 - відповідачу - вул. Стельмаха, 17/3, м. Вінниця, 21029.

5 - відповідачу - вул. К.Маркса, 54, м.Вінниця, 21034.