Рішення № 7090579, 14.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.12.2009Справа №2-3/5694.1-2009 За позовом – Колективного підприємства «Садко» ( 96100, м. Джанкой, вул. Калініна, 18)

До відповідача Джанкойської міської ради АР Крим ( 96100, м. Джанкой, вул. К. Маркса, 15)

Про визнання права власності

Суддя Соколова І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – керівник Звонарьова С.Ф.

Від відповідача – представник Торбунов В.С. за дор. від 05.02.09р.

За участю прокурора – Яковлєв О.О. посвідчення № 09211

Обставини справи: В травні 2007 р. позивач – КП «Садко», м. Джанкой звернувся з позовом до відповідача – Джанкойської міської ради, у якому просив визнати за ним право власності на наступні об’єкти нерухомості вартістю 2021,00 грн.: літній майданчик (літер "А1") та вбиральня (літер "Б") загальною площею 35 кв. м по вул. Калініна,18 у м. Джанкой, обґрунтовуючи його тим, що за свій власний рахунок здійснив будівництво прибудов до об’єкту, який належить йому на праві власності. Ці прибудови, на думку позивача, відповідають будівельним нормам, тому відмову відповідача у введення в експлуатацію об’єкту нерухомості позивач вважає не обґрунтованою.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.07.2007р. (суддя Башилашвілі О.І.), з посиланням на норми ст. 331, 376 ЦК України, позов КП «Садко», м. Джанкой було задоволено ( а.с. 126-128).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.09 р. по справі № 2-29/7552-07 задоволено касаційне подання заступника прокурора АРК в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю в АРК, скасовано рішення ГС АРК від 30.07.07 р. по справі № 2-29/7552-07, а справа передана на новий розгляд до Господарського суду АРК.

          Розгляд даної справи доручено судді Соколової І.О. ( 2-3/5694.1-2009).

Ухвалою ГС АРК від 27.10.09 р. справа була прийнята до провадження суддею Соколовою І.О. та призначено судове засідання на 17.11.09 р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України судові засідання відкладались.

До дня слухання справи від позивача надійшла заява від 11.12.09р. про уточнення позовних вимог. Копії вказаної заяви були надані представнику відповідача та прокурору у судовому засіданні 14.12.09р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свою заяву від 11.12.09 р. та просив визнати за ним право власності на прибудову до бару КП «Садко» літера «а1» площею 41, 1 кв.м. та вбиральню літера «Б» площею 2,3кв.м., посилаючись на те, що в грудні 2003р. та в грудні 2008р. КП «Садко» уклав з відповідачем 2 договори оренди земельних ділянок, на яких у наступний час знаходиться спірні об’єкти – прибудова літер «а1» до бару та вбиральня літер «Б», за адресою вул. Калініна,18 у м. Джанкой.

Крім того, позивач надав суду докази того, що спірні забудови є об’єктами нерухомості, а саме робочий проект прибудови до бару КП «Садко», а також технічний опис вбиральні літер «Б», який також додані до матеріалів справи.

Представник відповідача просив відмовити позивачу в задоволенні уточнених позовних вимог.

Прокурор також вважав, що уточнені вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд, -

встановив:

Позивач є власником бару “Садко” по вул. Калініна, 18 у м. Джанкой, що підтверджується інвентарною справою Джанкойського БРТІ ( а.с. 49-57 т. 1).

23.12.2003р. між позивачем та відповідачем строком на 5 років укладено договір оренди земельної ділянки площею 35 м2 за адресою: м. Джанкой вул. Калініна, 18, для будівництва літнього майданчику ( а.с. 45-46 т. 1).

Як стверджує позивач, та цій факт також встановлений судами попередніх інстанцій, у 2005 році на зазначеній земельній ділянці, позивач за власний рахунок здійснив будівництво одноповерхової прибудови до будівлі бару - літній майданчик з вбиральнею загальною площею 35 м2.

Як вказував позивач, будівництво вбиральні (літ. Б» було здійснено після припису головного державного санітарного лікаря Джанкойського району, що підтверджується висновком № 45 від 26.04.05 р.

На звернення позивача з проханням ввести в експлуатацію спірне майно, відповідач листом від 17.10.2006р. відмовив позивачу у введенні спірного майна в експлуатацію та запропонував надати документи, які підтверджують право власності на спірне майно, правовстановлюючий документ на землю та технічний висновок про стан несучих конструкцій ( а.с. 101 т. 1)

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Суд, виконуючи вказівки Вищого Господарського суду України, викладені в постанові ВГСУ від 23.09.09 р, встановив, що 02.11.2001 р. на засіданні градобудівельної ради КП «Садко» була дана згода на збір матеріалів попереднього узгодження та виконання проекту прибудови літнього майданчика до кафе «Садко» по вул. Калініна, 18, що підтверджується протоколом № 6 від 02.11.01 р.

Відповідно до протоколу № 6 від 02.11.01 р. засідання градобудівельної ради м. Джанкой позивачем був розроблений робочий проект прибудови літнього майданчика до пив- бару «Садко.

Згідно технічного висновку, виконаного у лютому 2006 році рескомітетом з ЖКГ АРК Державним проектно – изискательним інститутом «Кримпроектреконструкція», прибудований літній майданчик до пив - бару «Садко» по вул. Калініна, 18 у м. Джанкой знаходиться в хорошому технічному стані та пригідна для подальшої експлуатації.

Рішенням 5-й сесії 5-го скликання Джанкойської міської ради № 199 від 27.10.06 р. був затверджений акт вибору та обстеження земельної ділянки, яка примикає до дворового фасаду будівлі – кафе – бару «Садко» по вул. Калініна, 18 для організації площадки відпочинку та будівництва загального каналізаційного туалету від 04.04.2005 р. ( а.с. 15-17 т. 2).

Відповідно до акту державної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об’єкту від 30.11.07 р. – об’єкт прибудови літера «а1», виконаний у відповідності з державними нормами, роботи здійснені відповідно до проектної документації, а тому комісія прийняла рішення про прийняття до експлуатації прибудови літ «а1» по вул. Калініна, 18 у м. Джанкой ( а.с. 12-14).

При цьому, державна приймальна комісія посилалась на рішення суду від 30.07.07 р. по справі № 2-29/7552-2007.

Рішенням № 517 від 30.11.07 р. Джанкойська міська ради затвердила акт державної комісії про готовність закінчених будівництвом об’єктів та введення до експлуатації прибудову літ «а1» до будівлі бару «Садко» по вул. Калініна, 18 у м. Джанкой ( а.с. 11 т. 2).

Таким чином, на момент прийняття держкомісією об’єкту до експлуатації та прийняття рішення Джанкойської міської ради від 30.11.07 р. рішення ГС АРК від 30.07.2007 р. по справі № 2-29/7552-07 не було оскаржено сторонами та набуло законної сили.

При цьому, судом також було встановлено, що 12.12.2008 р. між орендодавцем – Джанкойською міськрадою та орендарем – КП «Садко» був укладений договір оренди земельної ділянки для комерційного призначення, загальною площею 0,0046 га, яка розташована за адресою: м. Джанкой, вул. Калініна, 18б ( а.с. 18-19 т. 2).

Вказаний договір був укладений строком на 5 років ( п. 8 договору).

Рішенням 25-й сесії 5-го скликання № 863 від 19.12.08 р. Джанкойська міська рада продовжила на п’ять років строк дії договору оренди земельної ділянки від 16.01.04 р. ( а.с. 10 т. 2).

Додатковою угодою № 3 від 21.01.2009 р. до договору оренди земельної ділянки від 16.01.04 р., укладеною між орендодавцем – Джанкойською міськрадою та орендарем – КП «Садко», був продовжений строк дії договору оренди земельної ділянки по вул. Калініна, 18 від 16.01.04 р. № 000400600002 строком на 5 років, тобто до 16.01.2013 р., а саме, земельній ділянці, на якій розташована прибудова літера «а1».

Але, заступник прокурора АРК, звертаючись у липні 2009 р. з касаційним поданням, вказував на те, що позивач здійснив самовільне будівництво без дозвільної документації.

При цьому, прокуратурою АРК не було враховано того факту, що 30.11.07 р. державна комісія вже прийняла до експлуатації закінченим будівництвом об’єкт – прибудову літ. «а1» та Джанкойська міська рада у листопаді 2007 р. прийняла відповідне рішення про затвердження Акту держкомісії.

Вказані обставини не були відомі Вищому Господарському суду України під час прийняття постанови ВГСУ від 23.09.09 р., оскільки прокурор в своєму касаційному поданні від 17.07.09р. стверджував, що у позивача відсутні відповідні документи про прийняття спірних об’єктів до експлуатації, а земельна ділянка, на яких вони розташовані, не надані позивачу у встановленому порядку.

Але, у наступний час позивач вже отримав Державний акт на право власності земельної ділянки серія ЯД № 609036 від 29.09.07 р., згідно з яким КП «Садко» є власником земельної ділянки площею 0,0193 га по вул. Калініна, 18 у м. Джанкой ( а.с. 57 т. 2).

Цільове призначення вказаної земельної ділянки – роздрібна торгівля та комерційні послуги.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що уточнені вимоги КП «Садко» підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи та засновані на нормах діючого законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, неви знання або оспорювання (ст. 15 Цивільного кодексу України).

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що під способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, тощо, суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України N 1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Статтею 328 ЦК України передбачається, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1); право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2).

В статті 392 ЦК України йдеться про право власника майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, спірні правовідносини стосуються визнання права власності на самовільне будівництво, які врегульовані серед іншого ст. 376 ЦК України.

Судом встановлено, що спірна споруда безпосередньо створена КП «Садко» і жодна зі сторонніх осіб не зазнала витрат, пов'язаних з будівництвом і створенням нової речі.

Суд також дійшов до висновку, що позивачем надані достатні докази того, що створена ним за власний рахунок нова річ – це об’єкт нерухомого майна, який був збудований ним з дотриманням будівельних норм та правил та прийнята до експлуатації державною комісією.

Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки за загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Але, відповідач не надав суду безспірних доказів того, що у наступний час позивач не виконав усі передбачені законом дії для визнання за ним права власності на спірні нерухомі об’єкти.

Позиція прокурора в судовому процесі, на думку суду, не є обґрунтованою, оскільки прокурор також не надав суду жодного доказу того, що у наступний час позивач не виконав комплекс необхідних дій, пов’язаних з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та неотримання земельної ділянки під спірні об’єкти – майданчика та вбиральні по вул. Калініна 18 у м. Джанкой.

З обліком викладеного, керуючись, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги КП «Садко», м. Джанкой задовольнити.

Визнати за Колективним підприємством «Садко» (ЄДРПОУ 19182430, м. Джанкой, вул. Калініна, 18) право власності на наступні об’єкти нерухомості, загальною вартістю 2021 грн., розташованих по вул. Калініна, 18 у м. Джанкой, а саме прибудову літера «а1» до будівлі бару «Садко», загальною площею 41,1 кв.м., вбиральню літери «Б» - загальною площею 2,3 кв.м.

Рішення оформлене згідно зі ст.84 ГПК України та підписане 16.12.2009 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Соколова І.А.