Постанова № 7090308, 03.12.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2009 р.

10 год.00 хв.Справа № 2-а-13827/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Головчук Ю.І.,

за участю:

представників позивача - Кузьоми В.В., Дем'яненко І.В.,

представників відповідача - Шевченка О.А., Малофєєвої І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім, ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

ТОВ «Продексім, ЛТД» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 14.10.2009р. № 0004782301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 106628 грн. 46 коп.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Продексім ЛТД» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2009 року» від 14.10.2009р. № 3063/23-2/31006594.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та пояснили, що оскаржуване податкове – повідомлення – рішення прийняте на підставі акта позапланової невиїзної перевірки підприємства від 14.10.2009 р. За актом перевірки причинами, за якими зменшено бюджетне відшкодування ПДВ були названі ті обставини, що ДПІ у ході зустрічних перевірок не змогла підтвердити сплату податку на додану вартість суб’єктами підприємницької діяльності що були постачальниками позивача та їх контрагентами.

Посилаючись на Закон України “ Про податок на додану вартість ” від 03.04.1997р.№ 168/97-ВР (далі - Закон 168/97-ВР) позивач вважає, що рішення про зменшення бюджетного відшкодування відповідачем прийняте з порушенням вимог податкового законодавства. Законодавством з ПДВ передбачено, що підставою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є тільки дані належним чином складеної Декларації з ПДВ, підтвердженої відповідними розрахунками та податковими накладними. На покупця не покладено контроль за сплатою податків у тому числі і податку на додану вартість ні самим постачальником товарів (робіт, послуг), ні його контрагентами.

Представники відповідача проти позову заперечили, мотивуючи тим, що одним із основних постачальників сільськогосподарської продукції (насіння соняшника) у березні 2009 року по І ланцюгу постачання є ТОВ «Фірма Агрохімпродукт, ЛТД», яка не є виробником товару. Постачальником зазначеного товариства по четвертому ланцюгу було ПП «Алеггро», яке ліквідовані у зв'язку із банкрутством. Оскільки, неможливо підтвердити факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «Продексім, ЛТД» по постачальнику ТОВ «Агрохімпродукт», то відсутні підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню у зв'язку із наступними обставинами.

За своєю економічною суттю податок на додану вартість є непрямим податком, тобто цей податок включається в ціну товару при його продажу. Обов’язок сплатити ПДВ до бюджету виникає у платника податків у разі збільшення вартості реалізовуваного товару, тому на платника податків Законом №168/97-ВР покладено обов’язок формувати податкові зобов’язання та податковий кредит для визначення своїх зобов’язань перед бюджетом.

Законом №168/97-ВР передбачено, що головними умовами включення ПДВ до податкового кредиту є наявність податкової накладної та використання придбаного товару для господарської діяльності платника податків. У разі перевищення податкового кредиту над податковими зобов’язаннями платник ПДВ отримує право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок. Законом України №168/97 передбачено, що умовою для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок є фактична сплата цього податку постачальникам товарів (робіт, послуг).

Аналіз викладених у акті ДПІ порушень свідчить про те, що причиною зменшення бюджетного відшкодування із ПДВ позивачу стало неможливість підтвердити факт надмірної сплати ПДВ його котрагентами.

Проте, Законом України № 168/97-ВР на платника податків не покладено функцію контролю за нарахуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг). Законом України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990р. № 509-ХІІ вказану функцію покладено на податкову службу, а єдиним документом, що підтверджує для покупця цих товарів сплату або намір сплатити ПДВ до бюджету, є податкова накладна.

Думка ДПІ, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг), у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Закон України № 168/97-ВР не передбачає механізм контролю і відповідальність покупця за сплату податку на додану вартість постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгу до виробника.

Помилковим є висновок відповідача про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання в судовому порядку банкрутом одного із контрагентів позивача, який видав податкові накладні. Але, необхідно зазначити, що свідоцтво платника податку ПП " Алегро" анульовано 27.07.2009 року, тобто після того як позивачем було придбано сільськогосподарську продукцію.

На думку суду, є помилковим тлумачення ДПІ у м. Херсоні законодавства таким чином, що несплата податку ТОВ "Фірма Агрохімпродукт" є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, хоча факт несплати ТОВ " Фірма Агрохімпродукт " ПДВ є недоведеним. Розрахунки між позивачем та ТОВ «Фірма Агрохімпродукт» велись у безготівковій формі, відвантаження товару проводилося згідно оплачених рахунків та податкових накладних, що підтверджує правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ним у ціні придбаного товару.

Частинами 1, 2 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Фактично ДПІ у м. Херсоні в порушення зазначеної статті, як суб’єкт владних повноважень, не довела правомірність своїх дій по зменшенню суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з вимогами позивача, що відповідачем безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 106628 грн. 46 коп.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Продексім, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

Податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні № 0004782301/0 від 19.10.2009 р. про зменшення ТОВ "Продексім, ЛТД" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 106628 грн. 46 коп. - визнати протиправним.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 грудня 2009 р..

Суддя Попов В.Ф.