Постанова № 7090009, 18.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"18" листопада 2009 р. № 2а- 37312/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання Лишняк І.В.,

за участю:

представника позивача Папай С.О.,

представника відповідача Лопатіної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства «Точприлад» про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплаченої пільгової пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Точприлад» заборгованість з відшкодування виплаченої пільгової пенсії у розмірі 41,99 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує наступним:

Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова було проведено перевірку відшкодувань витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2, в ході якої було встановлено, що ВАТ «Точприлад» зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова та має заборгованність по відшкодуванню витрат на виплату пільгової пенсії, призначеної відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону україни "Про пенсійне пенсійне забезпечення". Пенсіонеру ОСОБА_1, який працював на підприємстві, правонаступником якого є ВАТ «Точприлад», було призначено пенсію на пільгових умовах згідно із п. п. «б»«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(список № 2) та підрозділу 27-а розділу 27 постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року. ОСОБА_1 згідно довідки працював на даному підприємстві на посаді газо-зварювальника з 19.11.1985 року по 31.07.1992 року.

Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова була нарахована та виплачена пенсія ОСОБА_1 у розмірі 41,99 грн. за жовтень 2008 року, що підтверджується довідкою відділення призначення та виплати пенсії. Протокол про призначення пенсії є діючим, у встановленому законодавством порядку скасованим та недійсним не визнаний. На підставі вказаного протоколу ОСОБА_1 виплачується пільгова пенсія. За жовтень 2008 року пенсія ОСОБА_1 склала 41,99 грн. Сума, яка підлягає відшкодуванню складає 41, 99 грн. x 100 % (відсоток розміру відшкодування) = 41,99 грн., а тому заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії складає саме 41,99 грн., що підтверджується наданими до підприємства розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Грошові кошти у сумі 41,99 грн. було сплачено Управлінням Пенсійного фонду України з Державного бюджету та не відшкодовано відповідачем, чим спричинено матеріальну шкоду державі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посиалючись на підстави, викладені у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що ОСОБА_1 на посадах, які дають право на призначення пільгової пенсії на державному підприємстві завод "Точприлад", правонаступиком якого є ВАТ "Точприлад" не працював, тому у ВАТ "Точприлад" відсутній обов"язок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 ОСОБА_1 працював на Виробничому обєднанні "Точприлад", а не на державному підприємстві завод "Точприлад". Зі статуту Виробничого об"єднання "Точприлад" Міністерситва приладобудування засобі автоматизації й систем управління СРСР, затвердженого 31.03.1989 року вбачається, що Харківськицй завод точного приладобудування є структурною одиницею ВО "Точприлад" до складу об"єднання, крім заводу входить й Спеціальне констуктросько - технологічне бюро засобів неруйнуючого контролю, права юридичної соби має лише ВО "Точприлад" і лише ВО "Точприлад" відповідає за своїми зобов"язаннями в межах належного йому майна. Із Статуту об"єднання вбачається, що воно створене на базі державного майна СРСР. Оскільки відсутній факт передачі майна від одного підприємства до другого, Державне підприємство завод "Точприлад" не може бути правонступником ВО "Точприлад". Також ці підприємства мали різних власників (засновників). Відповідач вважає безпідствним і посиланя позивача на витяг з трудової книжки ОСОБА_1 в якості доказу правноступництва.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав письмові заперечення на позов, наполягав на відмові у позові.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

ВАТ «Точприлад» зареєстровано як юридична особа, взято на облік як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на Харківському заводі точного приладобудування на посаді газоелектрозварювальника з 19.11.1985 року по 31.07.1992 року.

Згідно довідки ВАТ "Точприлад" № 302/34 від 21.07.2004 року, яка уточнює особливий характрер праці або умов праці, необхідної для призначення пільгової пенсії, дана довідка видана ОСОБА_1 в тому, що він дійсно працював на Харкіському заводі точного приладобудування (нині ВАТ "Точприлад"):

- з 19.11.1985 року в інструментальному цеху газо- зварювальником 6 розряду (наказ 47-к від 21.11.1985р.);

- з 01.10.1987 року переведений на нові умови праці - електрозварювальник ручної зварки 6 розряду (наказ 435 від 24.09.1987 р.);

- з 17.10.1991 року переведений в УМА газоелектро зварювальником 6 розряду (наказ 43-к від 14.10.1991р). Працював за ціїю професією по 31.12.1991 року.

З 01.01.1992 року по 31.07.1992 року (наказ 17-к від 30.03.92р.) працював в ремонтно будівельній дільниці електрогазозварювальником, зайнятим різанням та ручним зварюванням із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.

Дана довідки підписана директором та старшим інспектором ВК ВАТ "Точприлад", підписи яких закріплені печаткою ВАТ "Точприлад".

Згідно протоколу 1781 від 18.01.2005 року ОСОБА_1 призначено пенсію на пільгових умовах. Протокол про призначення пенсії є діючим, у встановленому законодавством порядку скасованим та недійсним не визнаний.

За жовтень 2008 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова була нарахована та виплачена ОСОБА_1 пенсія у розмірі 41,99 грн., що підтверджується копією довідки відділення про призначення та виплату пенсії.

Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи Серії ААА № 657937, виданого 29.06.1994 року, Державне підприємство "Точприлад" перереєстровано у Відкрите акціонерне товариство "Точприлад" як правонаступник.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991 року, ВО «Точприлад» ліквідовано без правонаступництва. Державне підприємство завод «Точприлад», правонаступником якого є відповідач ВАТ «Точприлад», був вперше створений 26.10.1992 року, Статут якого був зареєстрований виконкомом Дзержинської районної ради народних депутатів. Тому відповідач не є правонаступником і не може нести зобов'язання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1

Суд не погоджується з цим твердженням відповідача на підставі наступного.

Положення Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України»№ 1540-XII від 10.09.1991 року, на який посилається представник відповідача як на підставу ліквідації Харківського заводу точного приладобудування у 1992 році, взагалі немає своїм предметом регулювання питання реєстрації (перереєстрації), ліквідації або перетворень діючих державних підприємств союзного підпорядкування, а врегульовує порядок передачі майна підприємств союзного підпорядкування до відання України.

Статтями 1 та 2, ч. 2 ст. 6 вищевказаного Закону встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України. Кабінету Міністрів України, в основному до 01.10.1991 року забезпечити перехід зазначених підприємств, установ та організацій у відання органів державного управління. Майно цих підприємств передати Фонду державного майна. Керівники підприємств, установ та організацій, які переходять у державну власність України, за виконання покладених на них обовязків несуть відповідальність перед Урядом України.

Тобто нормами зазначеного Закону передбачено відокремлення після розпаду СРСР підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України. Цим Законом не передбачено ні однією із статей, що підприємства, установи та організації ліквідуються без правонаступництва.

Будь-яких документів, що свідчили б про ліквідацію Харківського заводу точного приладобудування у 1992 році представником відповідача не надано, вважаючи, що така ліквідація відбулася на підставі виключно норм Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України»№ 1540-XII від 10.09.1991 року.

Довідка, уточнююча особливий характер праці надана відповідачем та ним не відкликана. Рішення про призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 не оскаржено та є чинним.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року діяв Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997 року.

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997 року, для платників збору, визначених п. п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б»«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників сплачують до Пенсійного фонду України 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці зі списком № 2, призначених відповідно до п. п. «б»«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. 6.4 ст. 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(згідно з додатками до Інструкції № 6 та № 7), які надсилаються підприємствам.

Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком № 8 до Інструкції.

Згідно наданих суду копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», складених щодо Відкритого акціонерного товариства «Точприлад», зазначені витрати становлять за жовтень 2008 року 41, 99 грн.

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова відповідачу був направлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за 2007 року та отримананий відповідачем.

Відповідно до п. 6.8. вказаної вище Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

ВАТ «Точприлад» фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»за вказаний вище період, станом на час розгляду справи в суді, не сплатило, а тому суд дійшов до висновку про необхідність стягнути з відповідача ці витрати на користь позивача.

Що стосується атестації суд зауважує на тому, що згідно ч. 1 п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зазначено, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця роботи працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Але Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці був затверджений Постановою № 442 від 01.08.1992 року. До 01.08.1992 року Законом не було передбачено проведення атестації і пільгові пенсії призначались на підставі записів в трудовій книжці та довідок наданих підприємствами.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 167,96 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись п. п. «б»«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року, ст. ст. 14, 17, 18, 20, 106, п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, п. п. 6.4, 6.8 ст. 6 Інструкції «Про порядок обчислення i сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004 року, ч. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, ст. ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст. ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства «Точприлад» про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплаченої пільгової пенсії задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Точприлад» (61166, м. Харків, вул. Серпова, 4, р/р 260020335 «Синтез» ХФАБ, МФО 350578, р/р 26001010202, ХФАТ Кредобанк Україна) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (61166, м. Харків, пр. Леніна, 40, р/р 256073012098 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 351823, код 22655247) заборгованість з відшкодування виплаченої пільгової пенсії в розмірі 41.99 грн. (сорок дев'ять гривень девяносто дев'ять копійок) .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 23 листопада 2009 року.

Суддя Панченко О.В.