Рішення № 708988, 16.02.2007, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 2-365/2007 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2007 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Маринченко М.М., при секретарі Пахар Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом акціонерного банку «Аллонж» (далі - АБ «Аллонж») до ОСОБА_1 про стягнення суми кредиту, відсотків за користування кредитом, пені по кредиту та відсоткам за кредитним договором від 13 листопада 2001 року НОМЕР_1 та зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного банку «Аллонж» про зобов'язання виконати умови кредитного договору від 13 листопада 2001 року НОМЕР_1,

встановив:

У жовтні 2006 року АБ «Аллонж» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми кредиту, відсотків за користування кредитом, стягнення пені по кредиту та відсоткам. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 13 листопада 2001 року між банком і відповідачем було укладено кредитний договір НОМЕР_1 (далі - Договір), за яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 160 741 грн. 50 коп. на строк до 13 листопада 2002 року, що підтверджується касовим ордером від 13 листопада 2001 року. Відсоткову ставку за користування кредитом встановлено у розмірі 12% річних. Надалі строк виконання зобов'язання за Договором було пролонговано додатковими угодами до 29 жовтня 2004 року. Станом на 1 жовтня 2006 року умови Договору відповідачем не виконані: не повернуто кредит у розмірі 160 741 грн. 50 коп. та відсотки за користування кредитом у розмірі 84172 грн. 50 коп. Крім того, відповідно до п. 1.1., 4.2., 7.2. Договору, відповідач за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків повинен виплатити банку неустойку у валюті кредиту на суму заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Загальна сума заборгованості відповідача становить 319 129 грн. 40 коп. 08 листопада 2004 року банк звернувся до відповідача з претензією, у відповіді на яку від 28 грудня 2004 року відповідач заборгованість повністю визнав, однак зобов'язання не виконав.

У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача на його користь 319 129 грн. 40 коп. заборгованості за Договором та понесені банком судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача вказані позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники ОСОБА_1 вказані позовні вимоги не визнали та пред'явили до суду зустрічний позов до АБ «Аллонж» про зобов'язання виконати умови підпункту 6.5.2 пункту 6.5 Договору та удержати 230169 грн. 82 коп. заборгованості за Договором із нарахованої, але не сплаченої відповідачу заробітної плати.

Заперечуючи проти первісного позову представники відповідача послались на те, що Договором встановлювалося декілька альтернативних способів виконання зобов'язання. Зокрема п.п. 6.5.2 п. 6.5. Договору передбачено, що повернення кредиту та сплата відсотків може здійснюватися у безготівковій формі шляхом удержання із заробітної плати по письмовій заяві позичальника. Представники відповідача вказували на те, що позивачем відповідачу було відмовлено у прийнятті належного виконання зобов'язання вказаним способом відповідно до його заяви від 30 грудня 2005 року, що потягло за собою прострочення кредитора. У зв'язку з цим з ЗО грудня 2005 року нарахування процентів та пені припиняється, а сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором, визначена ліквідатором АБ «Аллонж» у листі від 12 січня 2006 року, залишається незмінною і становить 230169 грн. 82 коп.

Представники відповідача посилались на те, що з 16 жовтня 1997 року до 25 грудня 2005 року відповідач перебував із позивачем у трудових відносинах, при цьому після початку 11 серпня 2004 року процедури ліквідації банку на підставі постанови Правління Національного банку України від 10 серпня 2004 року відповідач був особою, залученою для допомоги ліквідатору. Представники ОСОБА_1 стверджували, що затримка виплати заробітної плати відповідачу є незаконною і заперечували проти задоволення первісного позову, посилаючись на добросовісність поведінки відповідача та достатність розмірів заборгованості позивача перед відповідачем по заробітній платі у розмірі 233794 грн. 03 коп., яка визнана ліквідатором АБ «Аллонж» у листі від 12 січня 2006 року, для повного погашення заборгованості за Договором.

У зустрічному позові представники ОСОБА_1 просили суд зобов'язати банк виконати п.п. 6.5.2. п. 6.5 Договору і удержати суму заборгованості за Договором із нарахованої, але не сплаченої ОСОБА_1 заробітної плати, посилаючись на те, що розрахунком, здійсненим ліквідатором АБ «Аллонж» у листі від 12 січня 2005 року, підтверджується, що сума заборгованості банку перед ОСОБА_1 по заробітній платі є меншою, ніж сума його заборгованості за Договором перед банком.

Представник АБ «Аллонж» проти задоволення зустрічного позову заперечував посилаючись на те, що ОСОБА_1 не заявив свої вимоги по заробітній платі до банку протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури АБ «Аллонж» в газеті «Урядовий кур'єр» № 249 від 29 грудня 2004 року. Щодо вимог ОСОБА_1 по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період після початку процедури ліквідації банку і до звільнення відповідача представник АБ «Аллонж» пояснив, що вони є незаконними, оскільки нарахування заробітної плати в цей період здійснювалось особою, яка не мала на це повноважень - головою правління АБ «Алонж» Тимченком В.І., повноваження якого були припинені з 10 серпня 2004 року, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня прийняття рішення та відкликання ліцензії та призначення ліквідатора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління припиняються. Тому грошові вимоги ОСОБА_1 по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі не можуть розглядатися і вважаються погашеними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 листопада 2001 року між АБ «Аллонж» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір НОМЕР_1, за яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 160741 грн. 50 коп. зі сплатою 12 % відсотків річних за користування кредитом, та додаткові угоди до нього НОМЕР_2 від 13 листопада 2002 року, НОМЕР_3 від 28 грудня 2002 року, НОМЕР_4 від 28 грудня 2002 року, НОМЕР_5 від 28 січня 2003 року, НОМЕР_6 від 03 лютого 2003 року, НОМЕР_7 від 17 листопада 2003 року, НОМЕР_8 від 19 листопада 2003 року. Умови договору, додаткових угод, настання строку виконання зобов'язання за ними 29 жовтня 2004 року підтверджуються копіями відповідних угод, визнаються обома сторонами і не оспорюються.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника служби безпеки АБ «Аллонж». Після початку 11 серпня 2004 року процедури ліквідації банку на підставі постанови Правління Національного банку України від 10 серпня 2004 року, відповідач не був звільнений з роботи і продовжував виконувати свої трудові обов'язки.

Відповідно до ст. 97 Закону України «Про банки і банківську діяльність» оплата праці ліквідатора та осіб, залучених для допомоги ліквідатору, здійснюється згідно з порядком, визначеним цим Законом для тимчасового адміністратора та залучених ним спеціалістів, і має бути не нижчою за рівень оплати праці працівників банку за надання аналогічних послуг з урахуванням обсягу і складності роботи. Згідно зі ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» оплата праці тимчасового адміністратора, а також спеціалістів, залучених ним для забезпечення виконання своїх повноважень, здійснюється згідно з укладеними з ними договорами. Відповідно до ч. 2 ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» оплата роботи осіб, залучених для забезпечення здійснення повноважень ліквідатора, а також витрат на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що після початку процедури ліквідації банку ОСОБА_1 набув статусу особи, залученої для допомоги ліквідатору, а тому виплата заробітної плати йому повинна була здійснюватись позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку. Крім того, на підтвердження того, що відповідач мав статус особи, залученої для допомоги ліквідатору, представники позивача надали лист, отриманий громадянином ОСОБА_2 в інтересах відповідача від юридичного департаменту Національного банку України від 13.02.2006 № 18-315/566.

Наказом від 26 грудня 2005 року НОМЕР_9 ОСОБА_1 було звільнено з роботи 26 грудня 2005 року на підставі п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із ліквідацією банку. При цьому банк в день звільнення не провів з ОСОБА_1 розрахунок по заробітній платі.

Пунктом 6.5 Договору передбачено три альтернативних способи повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Зокрема, п.п. 6.5.2. п. 6.5 Договору встановлюється, що повернення кредиту та сплата відсотків за Договором здійснюється у безготівковій формі шляхом удержання з заробітної плати по письмовій заяві позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порядок виконання альтернативного зобов'язання визначає ст. 539 Цивільного кодексу України, відповідно до якої альтернативним є зобов'язання, в якому боржник зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Оскільки п. 6.5 Договору, укладеного між позивачем і відповідачем, передбачав три альтернативних способи виконання зобов'язання, відповідач, як боржник, мав право обрати спосіб виконання зобов'язання, а позивач, як кредитор, зобов'язаний був прийняти таке виконання.

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 6.5.2. п. 6.5 Договору ЗО грудня 2005 року ОСОБА_1 була подана письмова заява із проханням провести розрахунок по Договору шляхом погашення заборгованості за рахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, проте йому було безпідставно відмовлено в прийнятті належного виконання листом ліквідатора АБ «Аллонж» ОСОБА_3 від 12 січня 2006 року.

В зазначеному листі за заявою відповідача наведено розрахунок заборгованості АБ «Аллонж» перед ОСОБА_1 по заробітній платі на дату його звільнення - 26 грудня 2005 року, яка становить 233794 грн. 03 коп., та розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед банком за Договором станом на 26 грудня 2005 року, яка становить 230169 грн. 82 коп.

Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Виходячи з вищенаведеного з 30 грудня 2005 року нарахування процентів за Договором та пені припинилося, а сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором перед АБ «Аллож» залишилася незмінною і становить 230169 грн. 82 коп.

Суд не приймає до уваги посилання представника АБ «Аллонж» на те, що нарахування заробітної плати ОСОБА_1 від початку ліквідаційної процедури банку до його звільнення здійснювалось особою, яка не мала на це повноважень - головою правління АБ «Аллонж» Тимченком В.І., оскільки вони не підтверджені жодними доказами.

Також суд не приймає до уваги посилання представника АБ «Аллонж» на те, що грошові вимоги ОСОБА_1 по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі до початку ліквідаційної процедури не можуть розглядатися і вважаються погашеними, оскільки заробітна плата відповідачу нараховувалась до 25 грудня 2005 року. ЗО грудня 2005 року, тобто в межах ліквідаційної процедури, відповідно до вимог п. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 8 ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відповідачем до банку була направлена заява з пропозицією провести розрахунок за взаємними зобов'язаннями.

За таких обставин зустрічний позов ОСОБА_1 про зобов'язання АБ «Аллонж» виконати п.п. 6.5.2. п. 6.5 Договору та зарахувати в рахунок погашення заборгованості за Договором у розмірі 230169 грн. 82 коп. нараховану але не виплачену йому заробітну плату підлягає задоволенню, а первісний позов АБ «Аллонж» до ОСОБА_1 про стягнення суми кредиту, відсотків за користування кредитом, пені по кредиту та відсоткам за Договором задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 76, ч. 2 ст. 96, ст. 97 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. З, 509, 526, 530, 539, 598, 599, 601, 610, 613, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 8, 10, 11, 15, 60, 62, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

В задоволенні позову акціонерного банку «Аллонж» до ОСОБА_1 про стягнення суми кредиту, відсотків за користування кредитом, пені по кредиту та відсоткам за кредитним договором від 13 листопада 2001 року НОМЕР_1 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до акціонерного банку «Аллонж» про зобов'язання виконати умови договору задовольнити.

Зобов'язати акціонерний банк «Аллонж» (що знаходиться адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 5, № 32078414501 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 14362014) на виконання підпункту 6.5.2 пункту 6.5 кредитного договору від 13 листопада 2001 року НОМЕР_1 зарахувати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13 листопада 2001 року НОМЕР_1 у розмірі 230169 грн. 82 коп. (двісті тридцять тисяч сто шістдесят дев'ять гривень, вісімдесят дві копійки) нараховану але не виплачену ОСОБА_1 заробітну плату.

Стягнути з акціонерного банку «Аллонж» на користь ОСОБА_1 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.