Ухвала суду № 70898775, 12.12.2017, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1107/16-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Пилипчук О.В., отримавши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

8 грудня 2017 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про порвернення судового збору, яку обгрунтував наступним.

26 вересня 2016 року Томашпільським районним судом, як адміністративним судом, розглянуто адміністративний позов до старшого інспектора СПП Томашпільського ВП Могилів-Подільського ВП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_2 про оскарження висновку, винесеного капітаном поліції ОСОБА_2 на звернення ОСОБА_1 по телефону «102», за що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 551,20 гривень.

Постановою від 26 вересня 2016 року ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Посилаючись на вимоги ст. 288 КУпАП, ОСОБА_1 вважає, що він помилково сплатив за позов судовий збір і цей судовий збір повинен бути йому повернений як сплачений помилково.

Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1, приходжу до наступного.

Як встановлено, 31 серпня 2016 року ОСОБА_1 подав до суду адміністративний позов до старшого інспектора СПП Томашпільського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_2 про оскарження рішення (дій), бездіяльності суб’єкта владних повноважень, в якому просив визнати висновок відповідача незаконним, складеним з порушенням порядку складання висновку, необ’єктивним, який порушує його права, а також зобов’язати скасувати висновок в частині припинення розгляду і направити на додаткову перевірку.

Позивачем до заяви долучено квитанцію про оплату судового збору в розмірі 551,20 гривень (а.с.1).

Постановою Томашпільського районного суду від 26 вересня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого інспектора СПП Томашпільського ВП Могилів-Подільського ВП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Вінницького Апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Томашпільського районного суду від 26 вересня 2016 року-без змін.

Вирішуючи питання щодо повернення судового збору суд виходить з наступного.

Згідно статті 7 ОСОБА_3 України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржувалися рішення (дії) бездіяльності суб’єкта владних повноважень, а не постанова про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, прийнятою в порядку КУпАП.

Отже, позивачем вірно було встановлено необхідність оплати позовної заяви судовим збором і до позовної заяви додано документ про сплату судового збору.

За статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов’язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Посилання в даний час ОСОБА_1 на вимоги ст. 288 КУпАП, які дають підстави звільнення від сплати судового збору, не є допустимими в даному випадку.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями ОСОБА_3 України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ.

Зокрема, ОСОБА_3 № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула ОСОБА_3).

За статтями 1, 2 цього ОСОБА_3 судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим ОСОБА_3, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим ОСОБА_3.

Вказаним ОСОБА_3, особи, які оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом з тим, питання справляння судового збору, крім ОСОБА_3 про судовий збір, регулюється іншим законодавством.

Так, за змістом п. 3 ч. 1 та ч. 5 статті 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах.

Виходячи з того, що норми ч. 5 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами ОСОБА_3 про судовий збір, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується.

Вказана позиція зазначена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень ОСОБА_3 України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від 23.01.2015 №2.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених ОСОБА_3 України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 08.06.2016 року у справі № К/800/9907/16, від 18.10.2016 № К/800/19493/16.

Крім того, згідно Постанови ВСУ від 13.12.2016 у справі 21-1410а16 зазначено, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП, статей 2, 3, 4 ОСОБА_3 № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору.

КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.

ОСОБА_3 № 3674-VI не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.

У зв'язку з цим за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених ОСОБА_3 № 3674-VI, сплаті не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Томашпільського районного суду від 26 вересня 2016 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року було залишено без руху в зв’язку ненаданням доказів сплати судового збору, який в подальшому ОСОБА_1 було сплачено.

За таких обставин приходжу до висновку, що заява ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 7 ОСОБА_3 України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ, статтями 87, 98, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору - відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику невідкладно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Пилипчук