Постанова № 70896575, 05.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа№ 910/14202/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Мартинюк С.М. довіреність № 234/17 від 30.12.16

від відповідача: Стеценко Т.М. довіреність № 104-2017 від 04.08.17

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року

у справі № 910/14202/17 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про стягнення 14 490,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 14 490,55 грн. страхового відшкодування (а.с.7-11).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року (у справі № 910/14202/17 позов задоволено повністю (а.с.76-80).

17 жовтня 2017 року ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/14202/17, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" у справі №910/14202/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А.

26 жовтня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/14202/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А., та призначено до розгляду на 14 листопада 2017 року.

14 листопада 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 05 грудня 2017 року.

У судовому засіданні 05 грудня 2017 року представник ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" надав пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову - відмовити.

Представник ТОВ "Експрес Страхування" у судовому засіданні 05 грудня 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

07 грудня 2016 року на підставі заяви на страхування т.з. від 07.12.2016 р. (а.с. 22-23) ТОВ "Експрес Страхування" (далі - позивач), як страховиком та Загороднім В.Я., як страхувальником укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів програма "Комфорт" № 208.16.2336629 (далі - Договір), відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Toyota /RAV-4/ premium 2011 року випуску д.н. НОМЕР_1 дійсною вартістю та страховою сумою 500000 грн.. Умовами вказаного договору визначено, що ремонт застрахованого транспортного засобу здійснюється на гарантійному СТО за спрямуванням страховика. Строк дії вказаного договору встановлено з 08.12.2016 р. по 07.01.2018 р. (а.с. 18-21 зворот).

У відповідності зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (аналогічні приписи також містяться у п. 3 ч. 1 ст. 20 та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про страхування").

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

12 квітня 2017 року постановою Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/3007/17 встановлено, що «ОСОБА_6 04.02.2017 року о 12 год. 30 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_2, в м. Києві, по п-ту. Соборності, 30, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, що призвело до пошкодження автомобілів та завдало матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_6 порушив п.п.13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП». Вищевказаною постановою ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 26).

Внаслідок ДТП, що сталась 04.02.2017 р. в місті Києві по проспекту Соборності, 30 автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 3017047623288593 Управління патрульної Поліції у м. Києві (а.с. 25).

07 лютого 2017 року ОСОБА_5, як власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, звернувся до позивача з повідомленням про подію (а.с. 42).

07 лютого 2017 року ОСОБА_5 звернувся до позивача із заявою, у якій просив виплатити на розрахунковий рахунок СТО ТОВ "Автосаміт ЛТД" страхове відшкодування (за вирахуванням франшизи 2500 грн.) для відновлення автомобіля НОМЕР_1 (а.с. 43).

Згідно зі Звітом № 1674 про оцінку КТЗ Toyota RAV4 держномер АА7622ІС, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Укравтолізинг" від 27.02.2017 р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу ТЗ внаслідок його пошкодження у вказаному ДТП склала 36 798,63 грн. (а.с. 27-31). Аналогічна вартість визначена також у складеній за допомогою системи Audatex ремонтній калькуляції (а.с. 32-33/зворот).

08 лютого 2017 року ТОВ "Автосаміт ЛТД" виставлено рахунок-фактуру № 0000001596 щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля НОМЕР_1 на суму 35 942,87 грн. (а.с. 40).

Згідно із складеним позивачем страховим актом № 3.17.207-1 від 14.02.2017 р., з урахуванням вартості відновлювального ремонту згідно рахунку-фактури № 0000001596 ТОВ "Автосаміт ЛТД" та за вирахуванням франшизи у розмірі 2500 грн., до виплати призначено 33442,87 грн. (а.с. 44).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

14 лютого 2017 року відповідно до платіжного доручення № ЦО00344, позивачем на користь ТОВ "Автосаміт ЛТД" сплачено суму страхового відшкодування за Договором № 208.16.2336629 в розмірі 33 442,87 грн. (а.с. 45).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічна норма закріплена і у ст. 993 ЦК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Інформацією з єдиної централізованої бази МТСБУ підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Renault Logan" д.н. НОМЕР_2 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, керуючи яким ОСОБА_6 вчинив ДТП, станом на момент вчинення ДТП застрахована у ПрАТ УСК "Княжа Вієна Іншуранс Груп" (далі - відповідач) згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9286745, лімітом відповідальності по майну 100000 грн., франшизою 0 грн. (а.с. 53).

14 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 17.207 про відшкодування шкоди по полісу № АІ/9286745, у якій просив відповідача здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 33442,87 грн. (а.с. 47).

У відповідь на вказаний лист, відповідач листом № 3477 від 27.06.2017 р. повідомив позивача про те, що відповідачем складено страховий акт № 170000113522 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 18502,32 грн. (а.с. 50).

Відповідачем було сплачено позивачу 18502,32 грн. за страховим актом № 170000113522, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою ТДВ "Експрес Страхування" за 03.07.2017 р. (а.с. 49).

Оскільки Заяву позивача було задоволено частково, він звернувся з даним позовом та просив стягнути з відповідача 14940,55 грн. недоплаченої суми страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності відповідача (33442,87 грн. - 18502,32 грн.).

Згідно з ч. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Отже, в даному випадку відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності власника автомобіля НОМЕР_2, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, при цьому, в межах суми, що перейшла до позивача в порядку регресу в зв'язку із виплатою страхового відшкодування за мінусом франшизи.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9286745 розмір франшизи складає 0 грн., розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну - 100000 грн. 00 коп. (а.с. 53).

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача різниці між розміром сплаченої позивачем страхувальнику суми страхового відшкодування (33442,87 грн.) право вимоги за якою отримав позивач і виплаченою відповідачем позивачу сумою страхового відшкодування (18502,32 грн.) в межах страхової суми за шкоду заподіяну майну за Полісом № АІ/9286745 (100000,00 грн.) за мінусом франшизу (0 грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у сумі 14 490,55 грн.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги про те, що коефіцієнт фізичного зносу застрахованого позивачем автомобіля не може становити 00,00 з посиланням на розрахунок коефіцієнту фізичного зносу колісного транспортного засобу, в якому вказано, що значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля НОМЕР_1 складає 0,55 (а.с. 59-61) є безпідставними та спростовуються наступним.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. п. 1.2, 1.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 (далі - Методика), дана Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Відповідно до п. 7.38. Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформацій; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 (п. 7.39. Методики).

Якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю (п. 7.40. Методики).

Відповідач, зазначаючи про те, що коефіцієнт фізичного зносу складає 0,55, не доведено належними засобами доказування того, що автомобіль експлуатувався в інтенсивному режимі, не надано довідок компетентних органів про те, що застрахований автомобіль був учасником інших ДТП, доказів того, що застрахований автомобіль відновлювався ремонтом без застосування нових складників або має корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформацій, тощо.

Не є таким доказом і наданий відповідачем на стадії апеляційного перегляду справи лист ТОВ "Аудатекс Україна", оскільки по-перше відповідачем не обґрунтовано неможливість подання вказаного листа до суду першої інстанції і по-друге зі вказаного листа неможливо встановити, що пошкоджений автомобіль відновлювався ремонтом без застосування нових складників.

При цьому, складений та підписаний начальником відділу оцінки збитків відповідача "розрахунок коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ (Ез)", яким встановлено коефіцієнт фізичного зносу 0,55, здійснено без огляду пошкодженого транспортного засобу, та не містить у собі інформації щодо виконання його відповідним суб'єктом оціночної діяльності, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/14202/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/14202/17 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/14202/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/14202/17 залишити без змін.

3. Справу №910/14202/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук