Ухвала суду № 70894067, 06.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 823/933/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2), у якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо невключення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2 стосовно всієї гарантованої суми належної до йому виплати; зобов'язати відповідача 1 внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення всієї суми відшкодування належної йому до виплати, а саме - 80000 грн.; зобов'язати відповідача 2 скласти та затвердити зміни і доповнення до загального переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2 щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 80000 грн., що належать йому до виплати.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд дійшов до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не надано жодного належного обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України в ч. 1 встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 вказаної процесуальної норми, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо таку подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Колегія суддів зауважує, що в силу положень ч. 2 ст. 99 КАС України, початок строку звернення до адміністративного суду визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При визначенні початку перебігу цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Так, суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, виходив із того, що із підстав позову убачається, що про наявність порушення своїх прав позивач дізнався 22.09.2016 року від ПАТ «Банк Михайлівський» із повідомлення про визнання транзакції ТОВ «ІРЦ» 19.05.2016 року нікчемною. До доводів позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався 25.01.2017 року, що підтверджується листом від 22.09.2016 року, довідкою та конвертом, суд першої інстанції віднісся критично.

Однак, колегія суддів уважає такі висновки суду першої інстанції необґрунтованими з огляду на те, що позивач надав належні докази (поштовий конверт із відміткою поштового відділення) того, що лист від 22.09.2016 року, із змісту якого він дізнався про порушення його прав, останній отримав 25.01.2017 року.

Колегія суддів ураховує те, що будь-які докази на підтвердження того, що позивач дізнався про порушення своїх прав раніше, в матеріалах справи відсутні, та усупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не надані.

Отже, з урахуванням того, що про порушення своїх прав позивач дізнався 25.01.2017 року та звернувся у суд 14 червня 2017 року, ним не пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду.

До того ж, судова колегія звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з направленням справи на продовження розгляду.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до місцевого суду для продовження розгляду, якщо визнає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд

У х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.