Ухвала суду № 70894025, 06.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/13198/17 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Володарської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: ТОВ «Науково-виробнича фірма «ГЕОКАД» про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язати вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року, -

У с т а н о в и в :

Позивачі звернулися у суд із позовом до Володарської районної державної адміністрації Київської області, у якому просили: визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо ненадання висновку у встановлений законом строк за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області; зобов'язати відповідача надати такий висновок.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року позовну заяву залишено без руху.

Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач - ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з таких підстав.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, дійшов до висновку, що така не відповідає вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України та ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

З цим висновком не можна погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими ст. 106 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви серед іншого додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

За пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640,00 грн. станом на момент звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом із тим, системний аналіз вимог ч. 4 ст. 105 КАС України та ч. 2 ст. 162 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності, як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення, тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності, є однією вимогою.

Із змісту даного позову убачається, що позивачами було заявлено вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання висновку у встановлений законом строк за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачам для ведення особистого селянського господарства на території Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області, як передумову для застосування іншого способу захисту порушеного права (зобов'язати відповідача надати такий висновок), як наслідок протиправності цих дій. Відтак, фактично позивачами заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Як убачається із матеріалів справи, до позовної заяви було додано квитанції про сплату кожним з позивачів судового збору у розмірі 640, 00 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що позовна заява відповідає вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України, а місцевим судом неправильно визначено кількість позовних вимог та розмір судового збору, який підлягає сплаті.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до місцевого суду для продовження розгляду, якщо визнає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд

У х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.