Ухвала суду № 70893994, 12.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мельник І.Г.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. справа №265/7342/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 25 жовтня 2017 року у справі № 265/7342/17 за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України міста Маріуполя Донецької області (далі - Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Зокрема, в адміністративному позові позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що має скрутне матеріальне становище.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 25 жовтня 2017 року у справі № 265/7342/17 клопотання про звільнення від сплати судового збору було залишено без задоволення, внаслідок чого, позовну заяву залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків строк терміном на 5 днів з часу отримання цієї ухвали шляхом надіслання на адресу суду першої інстанції документу про сплату судового збору у сумі 640,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено, що у позивача відсутні кошти на сплату судового збору внаслідок не отримання доходів протягом більше 1 року. Неотримання апелянтом зовсім доходів у період з 01.07.2016 по 30.06.2017 підтверджується відомостями з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.10.2017, копію яких позивач додав. Суд першої інстанції, не прийняв до уваги прикладені до позову докази відсутності в позивача доходу, не прийняв до уваги обставини, викладені у позові, не запропонував відстрочити сплату судового збору.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 КАС України, встановила наступне.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, зазначив, що позивачем не надано належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі і порядку. Основною умовою, за якої може мати місце звільнення від сплати судового збору, або відстрочення чи розстрочення його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений достовірними доказами. Так, саме по собі зазначення, що предметом позову є пенсійні права, не свідчить про наявне скрутне матеріальне становище, за якого позивач не має можливості сплатити судовий збір.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати; у разі необхідності - клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого посилається на те, що позивач є пенсіонером, та пенсія для нього є єдиним джерелом доходу, отже, не в змозі сплатити судовий збір, у зв'язку з недостатністю коштів на такі потреби.

Крім того, для підтвердження такого стану, позивачем разом з позовною заявою було надано копію відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, де зазначено, що ОСОБА_2 (НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) за вказаним реєстраційним номером за період з 01.07.2016 по 30.06.2017 у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня інформація про доходи (а.с. 60).

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» також встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, зазначені документи можуть свідчити про скрутний матеріальний стан позивача. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказано, що позивачем не надано доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору. Натомість з цим колегія суддів апеляційної інстанції погодитися не може. Також колегія суддів бере до уваги, що в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не зазначено, який саме доказ слід надати позивачу для підтвердження його майнового стану.

Колегія суддів вважає, що позивачем надано докази на підтвердження скрутного матеріального становища, які надають можливість дійти висновку, що на даний час у позивача відсутній дохід, позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір в сумі 640,00 грн., що дає підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 25 жовтня 2017 року у справі № 265/7342/17 за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов