
Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2017 року справа №805/2779/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд, у складі колегії суддів:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д.,
секретар Терзі Д.А.,
за участі представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 805/2779/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
01 серпня 2017 року Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.042017 року: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, №0035501200, № НОМЕР_4, №0036501200 (т. 1, а.с. 4-11)
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Харківського управління ОСОБА_4 великих платників податків ДФС № НОМЕР_1 від 10 квітня 2017 року, № НОМЕР_2 від 10 квітня 2017 року, НОМЕР_3 від 10 квітня 2017 року, № НОМЕР_5 від 10 квітня 2017 року, № НОМЕР_4 від 10 квітня 2017 року, № НОМЕР_6 від 10 квітня 2017 року (т. 2, а.с. 124-127).
Вважаючи, що судом першої інстанції неправильно не повністю зясовано фактичні обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, неправильно не повністю досліджено наявні у справі докази, зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано приписи п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, яким передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що всупереч п. 9-4 ч. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, позивачем до податкового органу не подано заяву про звільнення від обовязків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI. Крім того, апелянт вказує, що поданий позивачем до контролюючого органу сертифікат Торгово-промислової палати України видано відповідно до п. 102.6-102.7 ст. 102 Податкового кодексу України, якими передбачено продовження граничних строків для подання податкового декларації на підставі рішення керівника контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків у разі настання обставин непереборної сили, підтверджених документально. На думку апелянта, судом першої інстанції, в даному випадку, не досліджено питання, що в даній адміністративній справі розглядається правомірність складання рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а не своєчасність подання податкових декларацій (т.2, а.с. 128-129).
Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.
Позивач, Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" є юридичною особою, ідентифікайний код юридичної особи 03361075, місцезнаходження юридичної особи: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул.. Південна, буд. 1 та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20.12.2004 року за № 1 266 120 0000 003365, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідній виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні також відомості щодо наявності у позивача наступних відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи:
-Амвросіївське управління по газопостачанню та газифікації, місцезнаходження відокремленого підрозділу: 87302, Донецька обл.. Амвросіївський район, місто Амвросіївка, Артема, будинок 7;
-Горлівське управління по газопостачанню та газифікації, місцезнаходження відокремленого підрозділу: 84600, Донецька обл., місто Горлівка, Центрально-Міський район, в. Горького, будинок 58 А;
-Єнакієвське управління по газопостачанню та газифікації, місцезнаходження відокремленого підрозділу: 86400, Донецька обл., місто Єнакієве, пр.. Металургів, будинок 56;
-Старобешівське управління по газопостачанню та газифікації, місцезнаходження відокремленого підрозділу: 87200, Донецька обл., Старобешівський район, селище міського типу Старобешеве, пр.. Чкалова, будинок 21/1;
-Шахтарське управління по газопостачанню та газифікації, місцезнаходження відокремленого підрозділу: 86200, Донецька обл., місто Шахтарськ, Комунарів, будинок 26;
-Донецька газонаповнювальна станція зрідженого газу, місцезнаходження відокремленого підрозділу: 86115, Донецька обл., місто Макіївка, Червоногвардійський район, Тбр-я Станція (т. 1, а.с. 37-46).
Відповідач ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин, у т.ч. щодо питань адміністрування єдиного внеску.
10 квітня 2017 року відповідачем, в особі Харківського управління, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято наступні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску:
-№ НОМЕР_1, відносно відокремленого підрозділу позивача - Амвросіївського управління по газопостачанню та газифікації за період з 21.04.2015 р. до 02.03.2016 р. (штраф - 29514,72 грн. (20 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску з 01.01.2015 року), пеня - 16310,38 грн. (0,1% від суми недоїмки)) (т. 1, а.с. 12);
-№ НОМЕР_2, відносно відокремленого підрозділу позивача - Горлівського управління по газопостачанню та газифікації за період з 21.04.2015 р. до 26.01.2016 р. (штраф - 15112,59 грн. (20 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску з 01.01.2015 року), пеня - 12020,51 грн. (0,1% від суми недоїмки)) (т. 1, а.с. 14);
-№ НОМЕР_3, відносно відокремленого підрозділу позивача -Єнакіївського управління по газопостачанню та газифікації за період з 21.05.2015 р. до 25.01.2017 р. (штраф - 2329,20 грн. (20 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску з 01.01.2015 року), пеня - 6410,49 грн. (0,1% від суми недоїмки)) (т. 1, а.с. 17).
-№ НОМЕР_5, відносно відокремленого підрозділу позивача -Старобешівського управління по газопостачанню та газифікації за період з 23.12.2014р. по 23.12.2014р. (штраф - 867,51 грн. (10% своєчасно не сплачених сум єдиного внеску до 01.01.2015 року)), за період 21.01.2015 р. до 11.04.2016 р. (штраф - 50829,54 грн. (20 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску з 01.01.2015 року), пеня - 8379,84 грн. (0,1% від суми недоїмки)) (т. 1, а.с. 19);
-№ НОМЕР_4, відносно відокремленого підрозділу позивача - Шахтарського управління по газопостачанню та газифікації за період з 21.10.2014 р. 27.10.2014 р. (штраф - 578,15 грн. (10% своєчасно не сплачених сум єдиного внеску до 01.01.2015 року)), за період 21.02.2015 р. до 02.06.2016 р. (штраф - 33977,58 грн. (20% своєчасно не сплачених сум єдиного внеску з 01.01.2015 року)), пеня - 11065,28 грн. (0,1% від суми недоїмки)) (т. 1, а.с. 22);
-№ НОМЕР_6, відносно відокремленого підрозділу позивача - Донецького управління газонаповнювальної станції зрідженого газу за період з 21.03.2015 р. по 03.04.2015 р. (штраф - 2785,38 грн. (20% своєчасно не сплачених сум єдиного внеску з 01.01.2015 року)), пеня - 194,97 грн. (0,1% від суми недоїмки)) (т. 1, а.с. 24);
До рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, №0035501200, № НОМЕР_4, №0036501200 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску додано розрахунок штрафних санкцій та пені (а.с. 13, 15-16, 18, 20-21, 23, 25).
Вважаючи, що при прийнятті вищезазначених рішень, відповідальними особами податкового органу не були прийняті до уваги всі обставини, які мають значення для відповідного прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску, чинні норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК), Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі - Закон № 2464-VІ), Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі - Закон № 1669-VII) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.
У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені ст. 9 Закону № 2464-VІ, зокрема, ч. 8 цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Абзацем 1 ч. 2 ст. 25 Закону № 2464-VІ визначено, що її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (п.2, ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ).
Згідно внесених змін до п.2, ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску, що виникли з 01.01.2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VІ).
Відповідно до п. 13 ст. 25 Закону № 2464-VІ, нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідно платежу до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
За змістом вказаних норм вбачається, що платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, а у разі прострочення платежу контролюючим органом нараховується пеня в розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення такого платежу.
Відповідно до матеріалів справи, ПАТ «Донецькоблгаз» в особі його структурних підрозділів не здійснило своєчасну сплату єдиного соціального внеску.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
За змістом цієї норми вбачається, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.
На виконання Закону № 1669-VII, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Краматорськ Донецької області.
05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р. затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Краматорськ Донецької області.
Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 та від 05.11.2014 р. № 1079-р.
З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" здійснює свою діяльність в межах населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція, а саме, м. Краматорськ Донецької області, яке, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є основним місцем реєстрації останнього.
До того ж, слід зазначити, що відокремлені підрозділи позивача: Амвросіївське управління по газопостачанню та газифікації, Горлівське управління по газопостачанню та газифікації, Єнакієвське управління по газопостачанню та газифікації, Старобешівське управління по газопостачанню та газифікації, Шахтарське управління по газопостачанню та газифікації, Донецька газонаповнювальна станція зрідженого газу знаходяться на територіях, які, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085, відносяться до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади
тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Амвросіївна, м. Горлівка, м. Єнакієве, смт. Старобешевє, м. Шахтарськ, м. Макіївка відповідно) та які 11 серпня 2015 року захоплено незаконними озброєними формування так званої «ДНР», про що 11 серпня 2015 року позивач звернувся до Краматорського ГО ГУМВС України в Донецькій області із заявою про скоєння злочину (т. 1, а.с. 34).
Колегія суддів вказує, що підпунктом 8 частини 4 статті 11 Закону №1669 передбачено внесення змін до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення (в редакції, чинної у спірний період) доповнено пунктом 9-3 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.
Проте, нормою аналогічного змісту розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування доповнено пунктом 9-4.
Колегія суддів зазначає, що п. 9.4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464-VI пов'язує звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю двох умов, це перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону 2464-VI, де проводилася антитерористична операція та штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
З огляду на дію зазначеної норми позивач звільняється від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VІ за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року.
Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що позивач не надав до контролюючого орану заяви про звільнення від відповідальності, пені та штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобовязань, а також тим, що поданий позивачем до контролюючого органу сертифікат Торгово-промислової палати України видано відповідно до п.п. 102.6-102.7 ст. 102 Податкового кодексу України, якими передбачено продовження граничних строків для подання податкового декларації
Колегія суддів зазначений довід апелянта до уваги не приймає, оскільки п. 9.4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464-VI, який не втратив своєї чинності на теперішній час не передбачено подання окремих заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати України, тощо.
Крім того, у позивача наявний Сертифікат Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили № 2059/05-4 від 30.07.2014 року , яким засвідчено настання непереборної сили з 01 липня 2014 року для Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів (т. 1 а.с . 47).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення, прийняті відповідачем про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до структурних підрозділів ПАТ «Донецькоблгаз» у спірний період є протиправними та такими, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень субєктів владних повноважень ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 805/2779/17-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.В. Ястребова
Судді: А.В. Гайдар
ОСОБА_5
Судове рішення № 70893870, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/2779/17-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: