Рішення № 70893113, 07.12.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2017 р.Справа № 910/14929/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Добропіллявугілля;

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця";

про стягнення вартості нестачі вантажу у сумі 12471,28грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Суть спору: про стягнення вартості нестачі вантажу у сумі 12471,28грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" звернулось до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом про стягнення вартості нестачі вантажу у сумі 12471,28грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2017р. порушено провадження у справі №910/14929/17 та прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017р. на підставі ч.1 ст.17 ГПК України справу №910/14929/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у сумі 12471,28грн. передано за підсудністю до господарського суду Одеської області.

Згідно автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 01.11.2017р. справу №910/14929/17 передано на розгляд судді Степановій Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.11.2017р. справу №910/14929/17 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В. та справу призначено до розгляду.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву №НЮ-14/1845 від 06.10.2017р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, суд встановив:

Як зазначає позивач, на підставі договору №25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012р., укладеного між ТОВ "ДТЕК Трейдінг", відповідно до технічних умов завантажило концентрат вугільний марки ДГ-100 у вагони №52590783 в кількості 70000кг, №67194381 в кількості 69000кг та №55802318 в кількості 70000кг по накладній №48787410 та передало вказаний вантаж для перевезення залізниці, згідно з накладними навантаження нижче рівня бортів, поверхня вантажу маркована тирсою.

Згідно накладної №48787410 залізниця прийняла у ТОВ „ДТЕК Добропіллявугілля на станції Легендарна Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобовязалась доставити його на станцію Ладижин Одеської залізниці ПАТ "ДТЕК Західенерго".

05.03.2017р. на станції Легендарна Донецької залізниці були складені комерційні акти №№493403/5, 493403/6, 493403/7.

Відповідно до комерційного акту №493403/5 при контрольному переважуванні вагону №52590783 на справних 150-тоних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто 90800кг, тара 23400кг, нетто 67400кг, що менше вантажного документу на 2600кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 30см. Над 1-7 люками виявлене поглиблення вантажу довжиною 5м. по ширині вагону 0,4м., глибиною 0,3м., маються В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага підтвердилася. Вантаж якого бракує вміститися міг.

Відповідно до комерційного акту №493403/6 при контрольному переважуванні вагону №67194381 на справних 150-тонних тензометричних вагах виявилося брутто 90000кг, тара 24000кг, нетто 66000кг, що менше вантажного документу на 3000кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 30см. Над 1-5 люками виявлене поглиблення вантажу довжиною 0,4м, по ширині вагону 0,5м, глибиною 0,3м. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без дверей розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага підтвердилася. Вантаж якого бракує вміститися міг.

Відповідно до комерційного акту №493403/7 при контрольному переважуванні вагону №55802318 на справних 150-тонних тензометричних вагах виявилося брутто 90650кг, тара 23300кг, нетто 67350кг, що менше вантажного документу на 2650кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 30см. Над 3-7 люками виявлене поглиблення вантажу довжиною 0,5м, по ширині вагону 0,4м, глибиною 0,3м. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без дверей розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага підтвердилася. Вантаж якого бракує вміститися міг.

Позивач вказує, що з урахуванням норм природної втрати під час перевезення, яка згідно п.27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%, нестача вантажу у вагоні №52590783 (2600-700) 1900кг або 1,9т., у вагоні №67194381 (3000-690) 2310кг або 2,31т., у вагоні №55802318 (2650-700) 1950кг або 1,95т.

Вартість нестачі, виявленої у вагоні №52590783 з урахуванням природної втрати складає 3846,66грн., вартість нестачі, виявленої у вагоні №67194381з урахуванням природної втрати складає 4676,73грн., Вартість нестачі, виявленої у вагоні №55802318 з урахуванням природної втрати складає 3947,89грн. у зв'язку з чим позивачу завдано збитків на суму 12471,28грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача вартість нестачі вантажу у сумі 12471,28грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що залізниця прийняла по залізничній накладній №48787410 вантаж масою та у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схороненому стані, а відповідно до ст.111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу, залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу. Згідно п. 27 Правил перевезень вантажів, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначені маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5% маси всіх інших вантажів.

Відповідач, надавши власний розрахунок зазначає, що нестача 2650кг. вугілля у вагоні №55802318 з урахуванням природної втрати складає 1950кг на суму 3947,89грн., нестача 3000кг. вугілля у вагоні №67194381 з урахуванням природної втрати складає 2310кг на суму 4676,73грн., нестача 2600кг вугілля у вагоні №52590783 з урахуванням природної втрати складає 1900кг на суму 3846,66грн.

Враховуючи відсутність відповідальності залізниці, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Стаття 908 Цивільного кодексу України встановлює, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до приписів ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

В силу вимог ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між позивачем (вантажовідправник) і відповідачем (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст.308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Судом встановлено, що позивач, на підставі договору №25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012р., укладеного між ТОВ "ДТЕК Трейдінг", відповідно до технічних умов завантажив концентрат вугільний марки ДГ-100 у вагони №52590783 в кількості 70000кг, №67194381 в кількості 69000кг та №55802318 в кількості 70000кг по накладній №48787410 та передав вказаний вантаж для перевезення залізниці, згідно з накладними навантаження нижче рівня бортів, поверхня вантажу маркована тирсою.

Залізнична накладна №48787410 свідчить, що завантаження вантажу у вагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобовязаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обовязку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст.32 Статуту залізниць України, п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

Із наявної у матеріалах справи залізничної накладної вбачається, що вантажовідправник здійснив завантаження вантажу згідно з п.4 глави 1 Технічних умов.

Умовами розділу 2 Технічних умов розміщення і кріплення вантажів передбачено вжиття вантажовідправником таких заходів щодо забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення, як розрівняння і ущільнення вугілля (параграф 3-4 розділу 2 ТУ). Поряд з цим, у п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України 20.08.2011р. №542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №796/5987 встановлено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно з відмітками вантажовідправника у залізничній накладній вантаж маркований тирсою.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать, про те, що при завантаженні вантажу у вагон вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення і вантаж переданий до перевезення відповідачу. Водночас, жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу позивачем, а тим більш щодо відсутності його маркування, відповідачем не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Між тим, як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу залізницею складений акт загальної форми №188 від 05.03.2017р. та комерційні акти №№493403/5, 493403/6 №493403/7 від 05.03.2017р. в яких встановлені обставини щодо недостачі вантажу у кількості 5865кг, обставини щодо наявності виймання на поверхні вантажу по ходу потягу у вагоні №52590783 над 1-7 люками виявлене поглиблення вантажу довжиною 5м. по ширині вагону 0,4м., глибиною 0,3м., у вагоні №67194381 над 1-5 люками виявлене поглиблення вантажу довжиною 0,4м., по ширині вагону 0,5м, глибиною 0,3м., у вагоні над 3-7 люками виявлене поглиблення вантажу довжиною 0,5м, по ширині вагону 0,4м, глибиною 0,3м.

Крім того в акті загальної форми №188 від 05.03.2017р. зазначено, що у вагоні №55802318 з 3 по 7 люк розкрадання вантажу довжиною 5м. по ширині вагону 0,4м., глибиною 0,3м.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Зарахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%, нестача вантажу у вагонах: №55802318 становить 1950кг; №67194381становить 2310кг;№52590783 становить 1900кг;

Згідно зі ст.115 Статуту залізниць України вартість вантаж}' визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до пункту 2.7 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Згідно Специфікації до договору поставки №25/12ДУ-12.2-956 від 25.12.2012р. вартість одної тони вугілля камяного, ДГ 0-100 становить 2024,56грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що нестача 2650кг. вугілля у вагоні №55802318 з урахуванням природної втрати складає 1950кг на суму 3947,89грн., нестача 3000кг. вугілля у вагоні №67194381 з урахуванням природної втрати складає 2310кг на суму 4676,73грн., нестача 2600кг вугілля у вагоні №52590783 з урахуванням природної втрати складає 1900кг на суму 3846,66грн.

Таким чином, загальна вартість нестачі вантажу, з врахуванням норми природної втрати складає 12471,28грн.

Під час розгляду справи відповідачем не надано належних доказів спростовуючи позовні вимоги.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" вартості нестачі вантажу у сумі 12471,28грн., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49 ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" вартості нестачі вантажу у сумі 12471,28грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОК 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) 12471/дванадцять тисяч чотириста сімдесят одна/грн. 28коп. вартості нестачі вантажу, 1600/одна тисяча шістсот/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено12 грудня 2017р.

Суддя Л.В. Степанова