Ухвала суду № 70892849, 11.12.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.12.2017 р. Справа№ 5015/3282/11

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Сало О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву: Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» від 23.11.2017р. вих. №2524 (від 27.11.2017р. вх. №4921/17)

про: виправлення помилки в наказі (бланк № 048138),

у справі №5015/3282/11

за позовом: Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Львівської філії АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Траст Тер», м. Львів

про стягнення боргу

ціна позову: 151316,63 грн.

Представники:

Позивача: не зявився;

Відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається заява Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» від 23.11.2017р. вих. №2524 (від 27.11.2017р. вх. №4921/17) про виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 10.11.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення від 24.10.2017р. у справі №5015/3282/11 (бланк №048138) про: «Стягнути з Приватного підприємства «ТрастТер» (91021, Луганська область, м. Луганськ, вул.Сорокіна, буд. 1; ідентифікаційний код 19328849) на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (03057, м.Київ, просп.Перемоги, буд.41; ідентифікаційний код 19357489) 101570,54 грн. суми боргу по кредиту, 39490,95 грн. суми відсотків за користування кредитними коштами, 10255,14 грн. пені за порушення порядку і строку здійснення платежів, 1513,17 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу» у справі №5015/3282/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Львівської філії АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» до Приватного підприємства «Траст Тер» про стягнення 101570,54 грн. суми боргу по кредиту, 39490,95 грн. суми відсотків за користування кредитними коштами та 10255,14 грн. пені за порушення порядку і строку здійснення платежів за кредитом та відсотками. Ціна позову 151316,63 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.11.2017р. заяву передано для розгляду судді Фартушку Т.Б.

Ухвалою від 30.11.2017р. заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.12.2017р.

В ухвалі Господарського суду Львівської області у даній справі, яку скеровано Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення) зазначено, що права та обовязки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59, 117 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача (Заявника) в судове засідання не з'явився, 08.12.2017р. надіслав на адресу суд клопотання (вх. №41905/17), у якому підтримує подану заяву та просить суд розглядати її за відсутності повноважного представника Заявника в судовому засіданні з підстав неможливості забезпечення явки в судове засідання. Вказане Клопотання оглянуто судом, долучено до матеріалів справи та задоволено.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, явка визнавалась обовязковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; вимог ухвали Господарського суду Львівської області, в тому числі щодо надання обґрунтованого письмового пояснення на заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду по даній справі надсилались Відповідачу за вказаною Позивачем у позовній заяві адресою місцезнаходження Відповідача: 79052, АДРЕСА_1.

Окрім того, як встановлено судом та вбачається із Безкоштовного запиту з ЄДРЮОФОП та ГФ (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Приватне підприємство «ТрастТер» знаходиться за адресою: 91021, Луганська область, м. Луганськ, вул.Сорокіна, буд. 1.

З даного приводу суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями), що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 №1556/5 (з подальшими змінами).

Конверт з ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.11.2017р. про прийняття до провадження та призначення до розгляду в судовому засіданні заяви від 23.11.2017р. вих. №2524 (від 27.11.2017р. вх. №4921/17) скеровано Відповідачу, підтвердженням чого є витяги з реєстрів вихідної кореспонденції суду, проте конверт з вказаною ухвалою повернутий відділенням поштового звязку із відміткою «За неможливості вручення».

Крім того суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями), що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Також суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями), що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

З врахуванням вищенаведених доводів, в тому числі беручи копії реєстрів поштових відправлень суду та інші наявні в матеріалах справи докази щодо пересилання Відповідачеві ухвали суду у даній справі, суд зазначає про повне виконання судом вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК України, а відтак, приходить до висновку, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі.

При цьому суд зазначає, що Відповідач не забезпечив явку представника в судове засідання та не повідомив суд про причини такої неявки.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Сторонам щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи матеріали справи і поданої заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2017р. у справі №5015/3282/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Львівської філії АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» до Приватного підприємства «Траст Тер» про стягнення 101570,54 грн. суми боргу по кредиту, 39490,95 грн. суми відсотків за користування кредитними коштами та 10255,14 грн. пені за порушення порядку і строку здійснення платежів за кредитом та відсотками. Ціна позову 151316,63 грн. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Львівської філії АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» задоволено, вирішено стягнути з Приватного підприємства «ТрастТер» (91021, Луганська область, м. Луганськ, вул.Сорокіна, буд. 1; ідентифікаційний код 19328849) на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (03057, м.Київ, просп.Перемоги, буд.41; ідентифікаційний код 19357489) 101570,54 грн. суми боргу по кредиту, 39490,95 грн. суми відсотків за користування кредитними коштами, 10255,14 грн. пені за порушення порядку і строку здійснення платежів, 1513,17 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане Рішення не оскаржувалось, набрало законної сили 10.11.2017р. в порядку, встановленому статтею 85 ГПК України, та, у відповідності до приписів ч.5 ст.124 Конституції України і ч.1 ст. 115 ГПК України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

10.11.2017р. Господарським судом Львівської області видано наказ про виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2017р. у справі №5015/3282/11.

27.11.2017р. від Позивача на адресу суду надійшла заява від 23.11.2017р. вих. №2524 (вх. №4921/17), у якій просить суд виправити допущену в Наказі, виданому на виконання пункту 2 резолютивної частини вказаного Рішення помилку, у відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначити прізвище та повне ім'я особи, яка видала наказ. До вказаної заяви Заявником долучено оригінал наказу Господарського суду Львівської області від 10.11.2017р. про виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2017р. у справі №5015/3282/11.

Приписами частин другої та третьої статті 117 ГПК України встановлено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній станом на момент видачі наказу Господарського суду Львівської області від 10.11.2017р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2017р. у справі №5015/3282/11 редакції) (надалі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами ч.1 ст. 18 Закону визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Відповідно до приписів статті 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Як встановлено судом та вбачається із оригіналу наказу Господарського суду Львівської області від 10.11.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 24.10.2017р. у справі №5015/3282/11, згаданий Наказ містить напис про те, що його видано суддею Господарського суду Львівської області Фартушком Т.Б. Вказаний напис завірено особистим підписом ОСОБА_1 та відтиском гербової печатки Господарського суду Львівської області.

В той же час суд зазначає про те, що норми чинного законодавства не містять визначення повного чи неповного імені фізичної особи, а Заявником невірно тлумачаться приписи п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» вказівкою у поданій заяві (від 23.11.2017р. вих. №2524, вх. №4921/17 від 27.11.2017р.) на необхідність зазначення повного імені особи, яка видала виконавчий документ.

З підстав наведеного суд дійшов висновків, що заява Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» від 23.11.2017р. вих. №2524 (від 27.11.2017р. вх. №4921/17) про виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 10.11.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення від 24.10.2017р. у справі №5015/3282/11 (бланк №048138) не є документально та нормативно обґрунтованою, відтак, в її задоволенні слід відмовити.

Судове рішення про виправлення помилки в наказі приймалось судом з виходом до нарадчої кімнати.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59, 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» від 23.11.2017р. вих. №2524 (від 27.11.2017р. вх. №4921/17) про виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 10.11.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення від 24.10.2017р. у справі №5015/3282/11 (бланк №048138) відмовити.

2.Оригінал наказу Господарського суду Львівської області від 10.11.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення від 24.10.2017р. у справі №5015/3282/11 (бланк №048138) повернути Заявнику.

Суддя Фартушок Т. Б.