Ухвала суду № 70889806, 06.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

У Х В А Л А

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Голови ліквідаційної комісії, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат, -

ВСТАНОВИВ

05 грудня 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (далі – позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), треті особи: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Голови ліквідаційної комісії, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади – МВС України в особі його структурного підрозділу ДДУВС, витрат, пов’язаних з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 95 250,43 грн. та судового збору у сумі 1 600,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства Українисправа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ст.ст. 3, 15 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що підставою для звернення до суду стало не відшкодування відповідачем витрат на його утримання в вищому навчальному закладі, обов’язок щодо відшкодування яких виник в зв’язку зі звільненням особи зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням.

В зв’язку зі звільненням ОСОБА_1 зі служби в поліції між сторонами по справі припинено публічно-правові правовідносини.

Таким чином, спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу відшкодування витрат, повязаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству внутрішніх справ, яке у даних правовідносинах не є субєктом владнихповноважень.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду Українивід 12 жовтня 2016 р. по справі 206/5454/15-ц.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивачу належить звернутися з зазначеними позивними вимогами до місцевого загального суду для розгляду спору в порядку цивільного судочинства.

Керуючисьст.ст. 109, 165, 181,186 КодексуадміністративногосудочинстваУкраїни, суд, -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Голови ліквідаційної комісії, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.