Рішення № 70889433, 05.12.2017, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1572/17

№ 2/688/778/17

Рішення

іменем України

05 грудня 2017 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Березової І.О.

при секретарі Обезюк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шепетівки

цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до Шепетівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Державної казначейської служби,

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору – державний виконавець Шепетівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2,

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шепетівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору – державний виконавець Шепетівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2, про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку призначеного для відшкодування шкоди відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України на свою користь 50 000 гривень моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю Шепетівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області. На обґрунтування своїх вимог він зазначив, що відповідно до вироку Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2010 року ОСОБА_3 було засуджено за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135, 70, 75 КК України та присуджено стягнути на його користь, як потерпілого, 1751 грн. 90 к. матеріальної шкоди, 50 000 грн. моральної шкоди та 7000 грн. витрат за надання юридичної допомоги, а всього 58 751 грн. 90 к. З моменту ухвалення вироку і по червень 2016 року борг так і не погашений. В травні 2013 року ним було подано дублікат виконавчого листа №1-207, виданий 08 травня 2013 року до Шепетівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області. 29 січня 2014 року постановою державного виконавця Давидюк В.В. йому було повернуто виконавчий лист без виконання. Вказана постанова була оскаржена в судовому порядку, суд визнав неправомірною постанову державного виконавця Давидюк В.В. Однак з травня 2013 року і по червень 2016 року державним виконавцем так і не було виконане судове рішення, до боржника не було застосовано всіх заходів, передбачених чинним законодавством, крім того, державний виконавець Давидюк В.В. самовільно зменшила суму боргу. Виходячи з таких обставин, 21 червня 2016 року він звернувся до Шепетівського міськрайонного суду із позовом до Державної виконавчої служби про визнання незаконної бездіяльності останньої. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 17 березня 2017 року визнано неправомірну бездіяльність державного виконавця у справі по виконанню виконавчого листа № 1-207/2010р. Внаслідок неправомірних дій Державної виконавчої служби в особі державного виконавця Давидюк В.В. йому було спричинено моральну та матеріальну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок невиплати йому грошових коштів, незастосування до боржника в повній мірі всіх норм законів, постійне лікування на протязі восьми років за свій кошт, а не за кошти боржника, який спричинив йому шкоду каліцтвом, систематичне звернення до адвокатів для захисту своїх прав. Такі обставини негативно вплинули на його звичайний ритм життя, що позначилось на загальному психологічному та фізичному стані та призвело до душевних страждань. Крім того, порівнюючи курс валют на час ухвалення вироку та присудження стягнення коштів з обвинуваченого ОСОБА_3 на його користь на сьогоднішній день, приходить до висновку, що довготривала неправомірна бездіяльність державного органу призвела до суттєвого зменшення суми боргу відносно рівня життя та економічної цінності присуджених коштів, а тому просить задовольнити його позов.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів – Шепетівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області та Державної казначейської служби, а також третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору – державний виконавець Шепетівського МРВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Давидюк В.В., позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 5 Закону «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Як вбачається з пояснень сторін та їх представників, матеріалів справи, відповідно до вироку Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2010 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135, ст. 70, 75 КК України. На користь потерпілого ОСОБА_1 з нього присуджено стягнути 1751 грн. 90 к. матеріальної шкоди, 50 000 грн. моральної шкоди та 7000 витрат за надання юридичної допомоги, а всього – 58 751 грн. 90 к.

Засуджений ОСОБА_3 до червня 2016 року борг так і не погасив.

В травні 2013 року ОСОБА_1 подав до Шепетівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області дублікат виконавчого листа №1-207, виданий 08 травня 2013 року. Виконавче провадження розпочала державний виконавець Давидюк В.В.

Постановою державного виконавця Давидюк В.В. йому було повернуто виконавчий лист без виконання. Рішенням суду дії державного виконавця Давидюк В.В. визнані неправомірними.

В період з травня 2013 року по червень 2016 року державним виконавцем Давидюк В.В. так і не було застосовано до боржника всіх необхідних заходів, передбачених чинним законодавством. Крім того, як стверджує позивач, державний виконавець Давидюк В.В. самовільно зменшила суму боргу, не маючи на те законних підстав.

З часу винесення вироку та по червень 2016 року боржник ОСОБА_3 періодично влаштовувався на роботу, однак не повідомляв про це державного виконавця, добровільного погашення боргу не здійснював, що свідчить про свідоме ухилення боржника від сплати боргу. Державний виконавець Давидюк В.В. не застосувала до боржника ОСОБА_3 заходів, передбачених чинним законодавством, та не звернулася до відповідних органів про отримання довідок про щомісячні доходи та діяльність боржника, його місцезнаходження та фінансові операції.

Відповідно до рішення Шепетівського міськрайонного суду від 17 березня 2017 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Шепетівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Державної казначейської служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – державний виконавець Шепетівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2, про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця: визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Шепетівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 по примусовому виконанню виконавчого листа №1-207/2010 р., виданого 08 травня 2013 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області на виконання вироку Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2010 року; в решті позову відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду вищевказаної цивільної справи №2/688/205/17, 688/2534/16-ц знайшли своє підтвердження факти неправомірної бездіяльності державного виконавця Давидюк В.В. в процесі виконання виконавчого листа № 1-207/2010 від 08 травня 2013 року, виданого Шепетівським міськрайонним судом на виконання цивільного позову в кримінальній справі, внаслідок яких рішення суду не виконується протягом тривалого часу, грошові кошти, що підлягають стягненню з ОСОБА_3 ним так і не виплачені і по теперішній час.

Згідно п.1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.Невід’ємною частиною справедливого судового розгляду та ефективного захисту права на мирне володіння майном, забезпечення державою примусового виконання рішення суду в розумний строк.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кунашко проти Росії» (Заява №36337/03) від 17 грудня 2009р. сказано, що у разі, коли винесено рішення проти «приватного відповідача, на державу покладається позитивний обовязок, який полягає в тому, щоб громадянам було надано юридичний арсенал, що дозволяє їм отримати присуждені судами суми від їх боржників, які наполегливо ухиляються від виплати боргів. Влада повинна забезпечувати розумно доступні заходи на допомогу кредиторам. Отже, в даному випадку в результаті бездіяльності посадових осіб Шепетівського МРВ ДВСГТУЮ в Хмельницькій області вбачається, що прийняті національною владою заходи були не адекватними та достатніми, а держава не звільняється від відповідальності за несплату боргів по виконавчому листі «приватним» боржником.

За вимогами ст.ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконною бездіяльністю органу державної влади чи його посадової або службової особи при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів чи осіб.

За ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до заявлених позивачем вимог неналежне виконання посадових обов’язків посадовою особою - державним виконавцем Шепетівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області спричинило йому моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої; моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Позивач вказує на те, що моральна шкода, завдана йому внаслідок невиплати йому грошових коштів, не застосуванню до боржника всіх передбачених чинним законодавством заходів, постійне його лікування на протязі восьми років за власний рахунок, спричинено шкоду каліцтвом, а також систематичним зверненням до адвокатів для захисту своїх прав, а також у душевних стражданнях, яких він зазнав через бездіяльність Шепетівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Позивач зазначає, що на момент присудження в 2010 році суми боргу 58 751 грн. 90 к. ці кошти були еквівалентні сумі приблизно 7340 доларів. Станом на даний час ця сума еквівалентна приблизно 2260 доларів, тобто довготривала неправомірна бездіяльність державного органу призвела до суттєвого зменшення суми боргу відносно рівня життя та економічної цінності присуджених коштів, а тому просить стягнути з відповідачів на свою користь 50 000 гривень моральної шкоди.

Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 частини 2 зазначеної статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому законом. У разі вчинення державним виконавцем під час виконання службових обов'язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, він підлягає кримінальній чи адміністративній відповідальності у порядку, встановленому законом. Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Оцінюючи вищевказані обставини та зібрані по справі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_1 бездіяльністю державного виконавця Шепетівського МРВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Давидюк В.В. заподіяна моральна шкода, оскільки позивач протягом тривалого часу змушений витрачати час у пошуках захисту порушеного права, оскаржуючи дії державного виконавця, що порушило його звичай ний спосіб життя, вимагало додаткових зусиль для встановлення порушених прав.

Визначаючи розмір відшкодування, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, вимоги розумності та справедливості та вважає, що моральну шкоду слід стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у сумі 6000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави. ЇЇ в таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України ( Казначейство України), яке зокрема здійснює безпірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Враховуючи зазначені положення закону, суд дійшов висновку моральну шкоду стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Керуючись ст.10, 11, 60, 215-218,223 ЦПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 6 (шість) тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд.

Суддя: