Вирок № 70879998, 12.12.2017, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/977/17

Номер провадження № 1-кп/708/91/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року

Чигиринський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді Ткаченко С.Є.

при секретарі Тендітній Л.В.,

з участю прокурора Святокума О.С.,

захисника - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ромської національності, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого в 1996 році Чигиринським райсудом по ч.3 ст.213 КК України до 2 років п/волі; в 1997 році тим же судом по ч.2 ст.2296 КК України до 3 років п/волі; в 1999 році тим же судом по ч.1 ст.229?КК України до 3 років п/волі; в 2002 році тим же судом по ч.2 і ч.3 ст.185 КК України до 4 років п/волі; в 2007 році тим же судом по ч.1 ст.263, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 4 років п/волі; в 2012 році Шевченківським районним судом м. Києва по ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого, згідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01.03.2016 року, по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

25 квітня 2017 року близько 17год. 40хв. ОСОБА_4 після розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, при раптово виниклому умислі з неприязних відносин та знаходячись за житловим будинком на подвірї домоволодіння своєї сестри ОСОБА_5 за адресою: м. Чигирин, пров. Піщаний, 9, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя, та розуміючи наслідки своїх дій, наніс ОСОБА_2 більше десяти ударів кулаками обох рук в область голови останнього, від яких він упав та втратив свідомість, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді травми голови з крововиливом над твердою мозковою оболонкою правої півкулі мозку, крововиливами в речовину головного мозку з його здавленням, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, раною м'яких тканин голови, крововиливом повік лівого ока, що згідно до висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що того дня він побачив потерпілого і запропонував йому продати наждак, на що він погодився і продав його за 400 гривень. За це він дав йому 50 гривень і ще 50 гривень на придбання горілки, яку вони потім розпили і розійшлися. Десь через півгодини зателефонувала його сестра ОСОБА_5 і повідомила, що потерпілий розбив голову.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується наступними доказами:

показаннями потерпілого ОСОБА_2 та його додатковими показаннями про те, що після того, як він продав наждак, вони з обвинуваченим розпивали горілку, а потім його били по голові залізним прутом більше 10 разів по місцю проживання обвинуваченого, при цьому удари по голові наносив йому ОСОБА_4;

показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що від дружини він дізнався, що його син ОСОБА_7 знаходиться в лікарні, а потім вияснили, що його побив ОСОБА_4;

показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що того дня вона бачила обвинуваченого вдома в сестри ОСОБА_5, а більше нічого не бачила;

показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що їй зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що її син знаходиться в тяжкому стані і вона відливала його водою. Коли вона приїхала до лікарні, то ОСОБА_5 сказала, що його ніхто не бив. В лікарні йому зашили рану на потилиці і відправили додому, хоча він не міг сам йти. На ранок йому стало погано і вона викликала «швидку» допомогу. В лікарні йому зробили операцію, але син перебував в комі і його відвезли до Черкаської обласної лікарні, де знову зробили операцію і він 7 днів перебував в реанімації та лікар не давав прогнозу, чи син виживе;

показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що ввечері потерпілий приносив йому наждак і пропонував придбати, на що він відмовився і сказав, щоб він відніс його назад ОСОБА_4.

Коли він з братом та ОСОБА_11 поїхали по автомобіль, то потерпілий був у ОСОБА_4, а ввечері він дізнався від брата потерпілого ОСОБА_12, що ОСОБА_2 побили;

показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що того дня потерпілий прийшов до них напідпитку. ОСОБА_4 запропонував йому продати наждак і той погодився та продав його за 400 гривень, за що обвинувачений дав йому 50 гривень.

Потім вони розпили горілку, після чого розійшлися. Вони з обвинуваченим пішли до його брата ОСОБА_14, а через деякий час зателефонувала ОСОБА_5 і сказала, що вона викликала «швидку» допомогу до потерпілого, бо він розбив голову;

показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що спочатку вона дізналася про події того дня від правоохоронних органів, а потім в лікарні.

Коли ОСОБА_2 повернувся з лікарні, то розповів їй, що його побив ОСОБА_4. Вона зняла це на відео та віднесла слідчій ОСОБА_16 Після цього обвинувачений неодноразово погрожував їй вбивством;

показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що того дня потерпілий ходив продавав наждак, а наступного дня він дізнався, що його побили, але хто його побив, він не знає і не бачив;

показаннями свідка ОСОБА_17 про те, що вона дізналася про побиття ОСОБА_2 ОСОБА_18 через два тижні після того, як обікрали батьківську хату, але сама вона цього не бачила;

показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що ввечері він їхав забирати синову машину і з ним хотів їхати ОСОБА_2, але він сказав, що йому не буде місця в автомобілі, а згодом від сина дізнався, що потерпілого побили;

показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що він є рідним братом обвинуваченого, але нічого про той випадок не знає і лише чув, що ОСОБА_2 начебто впав;

показаннями малолітнього свідка ОСОБА_20, допитаної в присутності її бабусі ОСОБА_9 та педагога-психолога ОСОБА_21, про те, що від ОСОБА_22 вона чула, що її дядя ОСОБА_18 побив її дядю ОСОБА_2;

показаннями свідка ОСОБА_23 про те, що він був свідком розмови матері по телефону, що його брат знаходиться без свідомості на пров.Піщаному, 9.

Потім допомагав його доставляти з лікарні додому;

показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що потерпілий того дня прийшов до неї додому, перебуваючи в стані сп`яніння, через що вона його вигнала, але він знову повернувся.

Тоді вона з дітьми пішла здому, а коли повернулася, то знайшла потерпілого лежачого за хатою;

показаннями свідка ОСОБА_24 про те, що вона була вдома, коли до них в гості прийшов обвинувачений з дружиною ОСОБА_13 і приніс пристрій, яким точать ножі, запропонувавши продати його ОСОБА_2. Коли той продав, то він дав йому в знак подяки 50 гривень і вони розійшлися;

показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_25, допитаного в присутності його законного представника ОСОБА_26 та педагога-психолога ОСОБА_21, про те, що йому відомо, що побили потерпілого, але за яких обставин, він не знає;

показаннями малолітнього свідка ОСОБА_22, допитаного в присутності його законного представника ОСОБА_27 та педагога-психолога ОСОБА_21, про те, що він нічого не бачив. Чув, що побили потерпілого, але хто, не знає;

даними протоколу огляду місця події від 11.05.2017 року за адресою: м. Чигирин, пров. Піщаний, 9 Черкаської області, з якого вбачається де саме було заподіяно тілесні ушкодження потерпілому (а.п.3-10, т.1);

довідкою з Чигиринської ЦРЛ № 29 від 25.04.2017 року про те, що 25.04.2017 року о 19 год.30 хв. до приймального відділення лікарні за медичною допомогою звернувся ОСОБА_2, у якого діагностовано забій мяких тканин голови, забиту рубану рану потиличної ділянки голови (а.п.23, т.1);

даними висновку судово-медичної експертизи № 02-01/867 від 29.05.2017 року, згідно до якого потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови з крововиливом над твердою мозковою оболонкою правої півкулі мозку, крововиливами в речовину головного мозку з його здавленням, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, раною м'яких тканин голови, крововиливом повік лівого ока, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.

Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя(а.п.49-50, т.1);

даними протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 26.05.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_2, який вказав, що тілесні ушкодження нанесені йому особою з фотознімку № 2, на якому зображений обвинувачений ОСОБА_4 (а.п.73-79, т.1);

даними протоколу огляду предмету відеозапису з мобільного телефону марки «Redmi 3S», належного ОСОБА_15, з фототаблицями, якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 розповідає про те, що саме обвинувачений його побив та наніс тілесні ушкодження задля розваги (а.п.99-105, т.1);

даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 02-01/1010 від 19.06.2017 року, згідно до якого всі тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_2 у вигляді травми голови з крововиливом над твердою мозковою оболонкою правої півкулі мозку (субдуральна гематома), крововиливами в речовину головного мозку з його здавленням, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, раною м'яких тканин голови, крововиливом повік лівого ока не могли виникнути за обставин, на які вказала свідок ОСОБА_5 в протоколі проведення слідчого експерименту від 26.05.2017 року (а.п.116-117, т.1);

даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_24 від 22.06.2017 року, яка відтворила обставини заподіяння обвинуваченими тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 (а.п.147-150, т.1);

даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 22.06.2017 року, яка відтворила обставини отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2 (151-153, т.1);

даними висновку судово-психіатричної експертизи № 350 від 30.08.2017 року, згідно до якого на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих ОСОБА_4 дій та на теперішній час останній виявляв і виявляє ознаки легкої розумової відсталості в ступені легкої дебільності з вираженими компенсованими психопатоподібними розладами дисоціально-збудливого типу, що ускладнені вживанням психоактивних речовин, що, враховуючи не психотичний рівень розладів, компенсованість та помірну вираженість психопатичних рис характеру, незначну глибину та компенсованість вроджених інтелектуальних вад, - не позбавляло на вказаний період часу та не позбавляє на теперішній час ОСОБА_4 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, де останній не потребує застосування щодо нього будь-яких примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України (а.п.222-224, т.1).

Оцінюючи докази в їх сукупності шляхом повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд вважає, що обвинувачення знайшло своє підтвердження і кваліфікує дії обвинуваченого по ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Покази обвинуваченого в частині того, що він не наносив тілесні ушкодження потерпілому спростовуються як показами потерпілого, так і показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_15, яким стало відомо про побиття від самого потерпілого, а також показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_17 та малолітнього свідка ОСОБА_20, які отримали дану інформацію від інших осіб, що підтвердили в судовому засіданні.

Крім того доводи обвинуваченого, що він не бив потерпілого, заперечуються переглянутими в судовому засіданні відеозаписами слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_24 (а.п.150), під час якого вона пояснила, що обвинувачений зізнався, що наніс один удар в область обличчя потерпілого, та слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 (а.п.153), під час якого вона повідомила, що обвинувачений сказав їй, що, мабуть, вбив потерпілого, пояснивши при цьому причину зміни раніше даних нею показів тим, що вона боялась обвинуваченого, оскільки він погрожував їй та її дітям, а після побиття ним її сина вирішила розповісти правду.

У зв`язку з цим суд вважає можливим не брати до уваги результати проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 26.05.2017 року, під час якого свідок вказала на місце, де начебто потерпілий впав та вдарився головою об асфальтне покриття, через що і отримав тілесні ушкодження (а.п.84-90, т.1), оскільки зазначені свідком ОСОБА_5 обставини не відповідають дійсності та заперечуються як слідчим експериментом за її участі від 22.06.2017 року, так і даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 02-01/1010 від 19.06.2017 року, згідно до якого всі тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_2 не могли виникнути за обставин, на які вказала свідок ОСОБА_5 в протоколі проведення слідчого експерименту від 26.05.2017 року.

Посилання захисника на те, що слідчі експерименти за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_24 є лише фіксуванням показів даних свідків спростовуються даними протоколів проведення вказаних слідчих експериментів від 22.06.2017 року, які були проведені у відповідності до вимог ст.240 КПК України.

Факт надходження від обвинуваченого погроз й іншим свідкам підтвердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_15, при цьому остання з цього приводу навіть зверталася до поліції.

У суду немає підстав не довіряти показам вище вказаних свідків щодо їх залякування з боку обвинуваченого, оскільки це було підтверджено і агресивною поведінкою останнього в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження, де обвинувачений відкрито погрожував розправою потерпілому та його батькам ОСОБА_6 і ОСОБА_9, які є свідками в цьому кримінальному провадженню.

Цим пояснюється і боязнь потерпілого з самого спочатку вказати на те, що його побив обвинувачений, а також незадовільний стан його здоров`я як наслідок заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень в області голови, що не могло не відобразитися на можливості належним чином оцінювати ті події, які з ним сталися, та давати покази.

Також покази обвинуваченого в частині того, що він не наносив удари потерпілому, спростовуються і даними протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 26.05.2017 року, де потерпілий вказав, що тілесні ушкодження йому були нанесені обвинуваченим ОСОБА_18, який мав прізвисько «Гусь», чим заперечуються і доводи захисту, що потерпілому, з його слів, були нанесені тілесні ушкодження не обвинуваченим, а якимсь «Гусьом».

Саме на нього вказав потерпілий і під час розмови зі свідком ОСОБА_15, що слідує з відеозапису на мобільному телефоні, зробленому останньою (а.п.106) і визнаному на досудовому розслідуванні речовим доказом та переглянутому судом, при цьому в судовому засіданні потерпілий заперечив той факт, що його ще хтось бив, крім обвинуваченого, у зв`язку з чим суд бере до уваги його останні покази.

З досліджених судом доказів в їх сукупності слідує, що саме тоді, коли потерпілий знаходився на території домоволодіння за адресою: м. Чигирин, пров. Піщаний, 9, де в той же час знаходився і обвинувачений, йому і були спричинені вище вказані тілесні ушкодження, при цьому до того моменту потерпілий пошкоджень не мав.

А тому суд розцінює невизнання обвинуваченим своєї вини як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення, а також небажання настання наслідків, що слідують за цим.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і не бажає стати на шлях виправлення, що свідчить про відсутність у нього розкаяння у вчиненому, настання тяжких наслідків від його дій, що призвели до встановлення потерпілому першої групи інвалідності, а також бере до уваги висновок досудової доповіді органу пробації.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та рецидив злочинів.

З врахуванням викладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, не вбачаючи підстав для застосування ст. 75 КК України.

Цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню і стягненню з обвинуваченого на його користь витрат на лікування, що підтверджені відповідними чеками та квитанціями, в розмірі 16312, 18 грн. і моральної шкоди, беручи до уваги завдані обвинуваченим потерпілому моральні страждання, фізичний біль та порушення нормального ритму його життя, а також настання від незаконних дій обвинуваченого тяжких наслідків для потерпілого, які призвели до встановлення йому першої групи інвалідності, що вбачається з довідки до акту огляду МСЕК № 874106 від 13.11.2017 року, в розмірі 100000 гривень.

Цивільні позови прокурора також підлягають задоволенню і стягненню з обвинуваченого на користь Чигиринської районної ради коштів, витрачених Чигиринською центральною районною лікарнею на лікування потерпілого, в сумі 1235,64грн. та на користь КЗ «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» витрат на лікування потерпілого, затрачених Черкаською обласною лікарнею, в сумі 9923,20 грн.

Речовий доказ по кримінальному провадженню DVD-диск з відеозаписом з мобільного телефону марки «Redmi 3S» слід залишити при матеріалах справи.

Витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та, керуючись ст., ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання вісім років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому визначати з 12 грудня 2017 року, взявши його під варту із зали суду і тримати під вартою до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на лікування в сумі шістнадцять тисяч триста дванадцять гривень 18 копійок та моральну шкоду в розмірі ста тисяч гривень.

Цивільні позови прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії НС 120813, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального закладу «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі девять тисяч девятсот двадцять три гривні 20 коп., зарахувавши їх на рахунок комунального закладу «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», код 02005585, р/р 31559201143550, банк одержувач ГУДКСУ у Черкаській області МФО 854018.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії НС 120813, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Чигиринської районної ради кошти, витрачені Чигиринською центральною районною лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_2, в сумі одна тисяча двісті тридцять п`ять гривень 64коп. та зарахувати їх на рахунок Чигиринської районної ради: р/р 31417544700532, банк одержувач ГУ ДКСУ у Черкаській області.

Речовий доказ DVD-диск з відеозаписом з мобільного телефону марки «Redmi 3S» залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому, потерпілому та його представнику, прокурору і захиснику.

Головуюча