Рішення № 70871615, 05.12.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/19840/2012

Провадження № 2/521/477/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря – Кіліян О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору припиненими, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулося ПАТ «УкрСиббанк» з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказувало на те, що 23.11.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11257306000, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 50 000 дол.США, що еквівалентно 252 500грн., а відповідачка зобов»язувалася повернути кредит не пізніше 23.11.2017р. В якості забезпечення виконання зобов»язань позичальника між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 26.11.2007р. було укладено іпотечний договір, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 корп.1 в м.Одесі, яка належала іпотекодавцям на праві власності в рівних частках. Крім того, між банком та ОСОБА_1 23.11.2007р. було укладено договір поруки №160244, відповідно до якого останній зобов»язався відповідати в повному обсязі за виконання боржником умов кредитного договору.

У зв»язку з невиконанням відповідачами умов кредитного договору станом на 20.09.2012р. утворилася заборгованість в сумі 51625,08 дол.США, що еквівалентно 412639,26грн, з яких: заборгованість за кредитом – 45863,31дол.США, що еквівалентно 366585,44грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 4035,17 дол.США, що еквівалентно 32253,11грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 10870,25грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам – 2930,46грн.

09.04.2016р. ОСОБА_2 померла, про що позивача було повідомлено та направлено йому копію свідоцтва про її смерть

В подальшому в судовому засіданні 11.07.2017р. представник позивача надав уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_1, як зі спадкоємця ОСОБА_2, на його користь 49898,48дол.США (заборгованість по процентам за користування кредитом - 4035,17дол.США, заборгованість за кредитом – 45863,31дол.США) та 13800,71грн. –пеня а також сплачений судовий збір.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту від 23.11.2007р., укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» припиненим. Також просив визнати припиненим договір іпотеки, укладений 26.11.2007р. між ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1

В обгрунтування зустрічного позову відповідач ОСОБА_1 посилався на те, що 15.07.2016р. він повідомив ПАТ «УкрСиббанк» про те, що ОСОБА_2 померла, на що 03.08.2016р. він отримав від банка відповідь, в якій йому виражено співчуття та про те, що інформація була прийнята до уваги та передана до відповідального підрозділу банку з метою аналізу та прийняття конструктивних рішень. Однак позивач у визначений законодавством шестимісячний строк не пред»явив до нього як спадкоємця вимог щодо виплати заборгованості.

Таким чином ОСОБА_1 вважає, що зобов»язання за договором про надання споживчого кредиту №11257306000 припинилося 15.01.2017р, а отже вказаний договір повинен бути визнано припиненим у зв»язку з неможливістю його виконання. Також вважає, що іпотечний договір, укладений між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 26.11.2007р., предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 корп.1 в м.Одесі, яка належала іпотекодавцям на праві власності в рівних частках також має бути визнано припиненим, оскільки припинилося основне зобов»язання.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» в судове засідання не з»явився, сповіщений належним чином. Надав суду заяву про слухання справи у його відсутність.

Представники відповідача заявлені до ОСОБА_1 позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити. Свої позовні вимоги просили задовольнити. Надали заяву про слухання справи у їх відсутність.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 23.11.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11257306000, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 50 000 дол.США, що еквівалентно 252 500грн. з виплатою 13,4% річних, що підтверджується копією заяви на отримання готівки, а відповідачка зобов»язувалася повернути кредит не пізніше 23.11.2017р. В якості забезпечення виконання зобов»язань позичальника між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 26.11.2007р. було укладено іпотечний договір, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 корп.1 в м. Одесі, яка належала іпотекодавцям на праві власності в рівних частках кожному. В іпотечному договорі вказано ринкову вартість предмету іпотеки згідно звіту незалежного оцінювача яка становить 498 435грн. Крім того, між банком та ОСОБА_1 23.11.2007р. було укладено договір поруки №160244, відповідно до якого останній зобов»язався відповідати в повному обсязі за виконання боржником умов кредитного договору №11257306000.

У зв»язку з невиконанням відповідачами умов кредитного договору станом на 20.09.2012р. утворилася заборгованість в сумі 51625,08 дол.США, що еквівалентно 412639,26грн, з яких: заборгованість за кредитом – 45863,31дол.США, що еквівалентно 366585,44грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 4035,17 дол.США, що еквівалентно 32253,11грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 10870,25грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам – 2930,46грн.

09.04.2016р. ОСОБА_2 померла, про що свідчить копія свідоцтва про її смерть.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 17.03.2917р. та відповіді Сьомої Одеської державної нотаріальної контори від 31.08.2017р. суд повідомлено, що спадкова справа щодо майна ОСОБА_2, яка померла 09.04.2016р., не заводилася.

Відповідно до довідки КП «ЖКС «Черьомушки» від 09.04.2017р. про склад сім»ї та реєстрацію за адресою – м.Одеса, вул.Щорса (нині вул.Св.Ріхтера), 132 корп.1 кв.69 значаться – ОСОБА_2 (без реєстрації), зареєстровані - ОСОБА_1, 1975р.н. (син) з 02.04.1993р., та ОСОБА_4, 2012р.н. (онучка) з 03.04.2013р.

Згідно ст.ст.1216-1218,1220-1222,1258,1261 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. . Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. . У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.ст.1268-1270, 1273, 1296-1298 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач фактично прийняв спадщину після померлої 09.04.2016р. ОСОБА_2, яка була його матір»ю, у вигляді ? частини вищевказаної квартири, оскільки на момент її смерті та по теперішній час зареєстрований та проживає у квартирі №69 по вул.Щорса (нині Св.Ріхтера),132 корп.1 в м.Одесі, однак до нотаріальної контори він не звертався та свідоцтва про право на спадщину не отримував.. Суд зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє відповідача права на спадщину, так як спадкові права є майновим об»єктом цивільного права, оскільки вона надають спадкоємцю можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Згідно до ст.ст. 1281-1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. . Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. . Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

15.07.2016р. ОСОБА_1 повідомив ПАТ «УкрСиббанк» про те, що основний боржник за договором про надання споживчого кредиту №11257306000 від 23.11.2007р. ОСОБА_2 померла, направив копію свідоцтва про її смерть та просив зупинити нарахування відсотків та пені, про що свідчить штамп банку про отримання вказаного повідомлення.

У відповідь на зазначене повідомлення 03.08.2016р. ПАТ «УкрСиббанк» направило ОСОБА_1 листа, в якому йому виражено співчуття та зазначено про те, що інформація була прийнята до уваги та передана до відповідального підрозділу банку з метою аналізу та прийняття конструктивних рішень.

В уточненій позовній заяві ПАТ УкрСиббанк» посилалося на те, що відповідач із заявою про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався та фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2, оскільки він проживав разом з нею на момент смерті і таким чином він повинен сплатити 49898,48дол.США (заборгованість по процентам за користування кредитом - 4035,17дол.США, заборгованість за кредитом – 45863,31дол.США) та 13800,71грн. – пеня, що підтверджується розрахунком заборгованості, а також судовий збір.

Згідно до ст.ст. 509, 607-608 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. . Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України). Частиною 1статті 530 ЦК України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі статі 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом або пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно статей 553, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання - ч.1 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.3,17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов»язання і є дійсною до припинення основного зобов»язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов»язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Таким чином судом встановлено, що ПАТ «УкрСиббанк» належним чином було повідомлено про те, що боржник за основним зобов»язанням помер і позивач мав змогу до 15.01.2017р. (в межах шестимісячного строку) звернутися до спадкоємців померлої з вимогою про виплату кредитної заборгованості шляхом направлення відповідної заяви до нотаріальної контори, однак жодних зазначених дій позивачем вчинено не було. На підставі викладеного суд прийшов до висновку про те, що позивачем пропущено строк пред»явлення вимоги до спадкоємців, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11257306000 від 23.11.2007р.

Що стосується зустрічних позовних вимог щодо визнання припиненими договору про надання споживчого кредиту №11257306000 від 23.11.2007р. та іпотечного договору від 26.11.2007р. суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки в даному випадку у разі смерті боржника допускається правонаступництво і правонаступник повинен був задовольнити вимоги кредитора – ПАТ «УкрСиббанк» в межах вартості майна, одержаного у спадщину за умови своєчасного пред»явлення ПАТ «УкрСиббанк» вимоги про погашення заборгованості. Суд зазначає, що в даному випадку ст.607 Цивільного кодексу України застосуванню не підлягає, оскільки обставин, за яких зобов»язання неможливо було виконати, судом не встановлено.

Посилаючись на викладене, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору припиненими

Керуючись ст.ст. 526, 530, 543, 553, 554, 611, 612, 625, 1054-1055, 1216-1218, 1220-1222, 1258.1261, 1268-1270, 1273, 1296-1298 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору припиненими залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН